Ухвала суду № 65384212, 13.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 р.Справа № 554/8635/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старосуда М.І.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 27.01.2017р. по справі № 554/8635/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просила суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо перерахунку їй пенсії з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії державного службовця за віком з 15.05.2016 року у розмірі від заробітної плати державного службовця з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, за період з лютого 2009 року по січень 2011 року, в розмірі 16 945,15 грн.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 551,20 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.01.2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вважає постанову суду першої інстанції необґрунтованою, а відтак такою, що підлягає скасуванню.

Позивач не скористався своїм правом на подачу заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 11.02.2011 року та отримує пенсію за віком державного службовця згідно з Законом України «Про державну службу».

Для перерахунку пенсії ОСОБА_2 Полтавською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області надано довідку про складові заробітної плати № 1745/Т/16-24-05-53 від 29.04.2016 року.

Зі змісту довідки № 1745/Т/16-24-05-53, виданої 29.04.2016 року Полтавською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області ОСОБА_2 вбачається, що надбавки, премії та інші виплати за період з січня 2009 року по січень 2011 року становили: надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - всього 20 797,35 грн., премії - всього 14 389,10 грн., премії до одержаних, професійних свят та ювілейних дат - всього 4 994,78 грн., інші виплати - 16 945,15 грн., які складаються з індексації - 5 770,14 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб - 11 175,01 грн. (а.с. 13-14).

У відповідь на звернення позивача Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області ОСОБА_2 повідомлено, що винесено рішення № 165 від 18.05.2016 року про відмову (а.с 16).

15.06.2016 року на адресу ОСОБА_2 направлено лист в якому Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомляє, що на зміну рішення про відмову № 165 від 18.05.2016 року винесено рішення про відмову № 120 від 14.06.2016 року (а.с. 17).

Відповідно до рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 157 від 14.06.2016 року відмовлено у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 із зазначенням, що відповідно до 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу». Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10.12.2015 року, який набрав чинності з 01.05.2016 року, не передбачено проведення перерахунків раніше призначеної пенсії з 01.05.2016 року, не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям (а.с. 56).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсії, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу», державним службовцям можуть установлюватись інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 35 Закону України «Про державну службу», щорічна відпустка державним службовцям надається з виплатою допомоги на оздоровлення. Зазначена матеріальна допомога має систематичний та обов'язковий характер, оскільки виплачується щорічно і являється об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків до Пенсійного фонду.

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається із суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995 року, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з нормою ст. 2 зазначеного вище Закону України № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цих положень матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, виплати, пов'язані з індексацією заробітної плати; оплатою сум грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток, входять до системи оплати праці державного службовця.

З цих виплат фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Нормами ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяли на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, до виплат (доходів), що враховуються у заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим же Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримувані застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Правління Пенсійного фонду від 04.09.2013 року № 15-1 (зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 26.09.2013 року за № 1661/24193) на виконання рішень Окружного адміністративного суду м. Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670 встановлено форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу». У формі довідки є колонки «Інші», де слід зазначати виплати, які не увійшли до заробітної плати у попередніх колонках, але мають враховуватись при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та з яких сплачено страхові внески, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Окрім того, відповідно до листа Пенсійного фонду України № 14399/03-20 від 13.07.2011 року «Щодо нарахування ЄСВ на суму матеріальної допомоги», базою для нарахування єдиного внеску є сума заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску визначений Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року та зареєстрована у Міністерстві юстиції України № 994/18289 від 27.10.2010 року.

У відповідності до п.п. 4.3.5 зазначеної Інструкції визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні у розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством (п. 2.2.4.); суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників (п. 2.2.7.); оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток у розмірах, передбачених законодавством (п. 2.2.12.); відносяться до додаткової заробітної плати. Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників відносяться до заохочувальних та компенсаційних виплат (п. 2.3.3.). Усі перелічені виплати відносяться до додаткової заробітної плати або заохочувальних та компенсаційних виплат, а отже є базою для нарахування та утримання ЄСВ і, відповідно, для нарахування пенсії.

Колегія суддів звертає увагу на те, що така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11 та від 28.05.2013 року у справі № 21-97а13, а саме: «Отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати».

У постанові від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11 Верховний Суд України зазначив, що: «висновок касаційного суду про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням Законів № 3723-ХІІ та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин ст. 41 Закону України № 1058-ІV та ст. 66 Закону України № 1788-ХІІ».

Статтею 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Враховуючи, що пенсія позивачу призначена 11.02.2011 року, тобто до прийняття Закону України «Про державну службу» в редакції від 10.12.2015 року, Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що норми вищевказаного Закону до ОСОБА_2 застосуванню не підлягають.

Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно із ст. 22 Конституцією України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тому, звуження змісту та обсягу права на перерахунок пенсії, шляхом позбавлення такого права у зв`язку із прийняттям нових законів, або внесення змін до чинних законів, як зазначено у відповіді відповідача, за вказаної статтею Конституції України не допускається.

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 року, одним із основних завдань Пенсійного фонду України є призначення та перерахунок пенсій. Пенсійний фонд України, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач відмовився здійснювати перерахунок пенсії відповідача відповідно до довідки про складові заробітної плати для обчислення пенсії № 1745/Т/16-24-05-53 від 29.04.2016 року, виданої Полтавською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області з урахуванням «Інших виплат», а саме: сум індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Тобто, саме з вини відповідача, яка полягає у його бездіяльності та порушенні правил застосування норм права при призначенні пенсії, наданні відмови у перерахунку пенсії, позивачем своєчасно не одержані суми пенсії, які їй підлягають виплаті відповідно до Закону.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, як це передбачено ст. 2 КАС України.

Згідно з п. 4.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області із заявою про проведення перерахунку пенсії 06.05.2016 року, а тому права позивача підлягають захисту саме з 01.05.2016 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення вимог позивача та зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, включивши до складу заробітної плати для призначення пенсії «Інші виплати», а саме: суми індексації на заробітну плату та матеріальної допомоги.

Що стосується стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги на користь позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З метою отримання правової допомоги та представлення її інтересів в суді 01.10.2016 року ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги № 01/10/16-1 з адвокатом Мільгевскьою Я.В., та згідно квитанції № 16 від 01.10.2016 року позивачем сплачено адвокату 3 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 20-25).

Як встановлено Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 від 27.04.2006 року, граничний розмір компенсації витрат у цивільних справах, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, має не перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

При наданні правової допомоги за договором адвокатом Мільгевською Я.В. було витрачено 5 год. 15 хв., що підтверджується наданим розрахунком (а.с. 46). Одна година роботи адвоката оплачується у розмірі 580,00 гривень, що не суперечить зазначеній вище Постанові Кабінету Міністрів України, оскільки станом на дату укладення Договору, мінімальна заробітна плата становила 1 450,00 грн. Тобто, витрати за 5 год. 15 хв. роботи адвоката становлять 3 045,00 гривень, які сплачені позивачем в сумі 3 000,00 грн. у відповідності до квитанції № 16 від 01.10.2016 року (а.с. 25).

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про стягнення з відповідача - Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрат за надання правової допомоги в сумі 3 000,00 грн.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 27.01.2017 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 27.01.2017р. по справі № 554/8635/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старосуд М.І. Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2017 р.