Ухвала суду № 65383792, 14.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2808/16 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Шутовської І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Потапова Михайла Юрійовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест", Український Консорціум "ЕКОСОРБ" про визнання протиправними та скасування рішення

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Приватного нотаріуса Потапова Михайла Юрійовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест", Український Консорціум "ЕКОСОРБ" про визнання протиправними та скасування рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29635672 від 17 травня 2016 року 21:41:38.

Не погоджуючись з вказаною постановою, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до не правильного вирішення справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу реєстрації права власності на нерухоме майно, даний спір не є публічно-правовим, а стосується цивільних (житлових) відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Представники відповідача та апелянта в судові засідання не з'явилися, хоча про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників позивача та третьої особи - Українського Консорціума "ЕКОСОРБ", перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є інвестором об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується випискою та бухгалтерською довідкою від 11.01.2016 № 01/01-93 (том 1 а.с. 10-11).

ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Морозова Г.В. з заявою про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, до якої додала:

- сертифікат, серія та номер НОМЕР_1, виданий 15.09.2015, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- договір бронювання об'єкта нерухомого майна, № 36-230/Б-ЧК від 05.12.2007, видавник: Український консорціум «Екосорб»;

- договір про внесення змін та доповнень № 20-0416/3-5 від 29.03.2010 до договору бронювання об'єкта нерухомого майна № 36-230/Б-ЧК від 05.12.2007, видавник: Український консорціум «Екосорб»;

- договір купівлі-продажу цінних паперів, № Д/27.2/071205-144 від 05.12.2007, видавник: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк;

- додаткова угода про зміни і доповнення до договору купівлі-продажу цінних паперів та договору бронювання квартири №1 від 26.02.2015, видавник Український консорціум «Екосорб»;

- акт про виконання зобов'язань до договору купівлі-продажу цінних паперів, серія та номер: б/н, виданий 05.12.2007, видавник: Акціонерний-комерційний промислово-інвестиційний банк;

- рішення про присвоєння адреси, серія та номер: 10, виданий 27.07.2006, видавник: Петропавлівсько- Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області;

- акт прийому-передачі квартири, серія та номер: № 1, виданий 11.01.2016, видавник: Український консорціум "ЕКОСОРБ";

- технічний паспорт на квартиру, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 22.04.2016, видавник: ТОВ "ТОП БІЗНЕС КОМ"ЮНІТІ";

- виписка із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні об'єкта будівництва серія та номер: № 01/01-93, виданий 11.01.2016, видавник: УКРАЇНСЬКИЙ КОНСОРЦІУМ "ЕКОСОРБ";

- бухгалтерська довідка, серія та номер: № 01/01-93/1, виданий 11.01.2016, видавник: УКРАЇНСЬКИЙ КОНСОРЦІУМ "ЕКОСОРБ".

На підставі вищевказаних документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Морозовим Г.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29604450 від 16.05.2016 10:00:59, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 59103829 від 16.05.2016 10:06:05 (а.с. 12-13).

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ПГ Інвест» звернулося до державного реєстратора - приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова М.Ю. з заявою про реєстрацію права власності, до якої додало технічний паспорт, виданий 11.08.2015, видавник: КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», на підставі якого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим Михайлом Юрійовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29635672 від 17.05.2016 21:41:38, яким зареєстровано право власності ТОВ «ПГ Інвест» на квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 59897793 від 25.05.2016 21:51:21 (а.с. 14-15) та копією зазначеного рішення, що міститься в 2 томі матеріалів справи на а.с. 16.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1, 3 статті 10 цього Закону 1 державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова М.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29635672 від 17.05.2016 21:41:38, було прийняте відповідачем на підставі технічного паспорту, виданого 11.08.2015 КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (том 1 а.с. 155), при цьому, жодних документів які підтверджували б виникнення, перехід або припинення вже зареєстрованого права власності відповідачу надано не було.

На підтвердження повноважень щодо проведення реєстраційних дій, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" було виписано довіреність від 13.01.2016 (том 2 а.с. 9), якою надано громадянці ОСОБА_6 повноваження для проведення реєстраційних дій щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: житловий будинок АДРЕСА_1, разом з цим, реєстраційні дії згідно цієї довіреності відповідачем щодо корпусу № 2 зазначеного об'єкту нерухомого майна, який в жодній технічній документації не зазначений.

Також, колегія суддів враховує протокол виїзного судового засідання Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 в якому зазначено про відсутність окремих корпусів у будинку АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 197). Апелянтом не спростована дана інформація.

Крім того, згідно з п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом президента України від 06.04.2011 № 395/2011 Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Колегія суддів звертає увагу на те, в листі від 12.07.2016 № КО-1180/н Головне територіальне управління юстиції у Київській області зазначило про неналежне дотримання (при здійсненні оскаржуваних реєстраційних дій) приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Потаповим М.Ю. вимог п. 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, щодо залучення до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру прав, електронних копій поданих оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав (том 1 а.с. 57-61).

На думу колегії суддів все вищевикладене, свідчить про те, що оскаржуване рішення відповідача про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29635672 від 17.05.2016 21:41:38 є таким, що винесене ним з порушенням норм законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про необхідність закриття провадження у даній справі, з посиланнями на те, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу реєстрації права власності на нерухоме майно, даний спір не є публічно-правовим, а стосується цивільних (житлових) відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з ч. 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Так, в п. 2, 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» зазначено, що законодавство не містить визначення терміна "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Згідно з п. 8 зазначеної Постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 № 8 встановлено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом розгляду даної справи є виключно правомірність чи протиправність дій відповідача при винесенні оскаржуваного рішення про державну реєстрацію та зазначає, що в рамках даної справи жодним чином не вирішується спір про право власності на нерухоме майно, а тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дана справа підлягає розгляду в порядку КАС України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 березня 2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.