Постанова № 65383111, 14.03.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

"14" березня 2017 р.Справа № 923/1218/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів змінено на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.03.2017р.)

Секретар судового засідання: Маленкова О.П.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 22 грудня 2016 року про припинення провадження

по справі № 923/1218/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго»

про стягнення 716 659, 70 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» на свою користь борг в сумі 716 659, 70 грн, з яких 428 558, 55 грн. пеня, 29 403, 58 грн. 3% річних та 258 697, 57 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 3164/15-ТЕ-33 від 11.12.2014р. щодо своєчасної сплати за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22 грудня 2016 року (суддя Ярошенко В.П.) припинено провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Повернуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» судовий збір в сумі 10 749, 90 грн., сплаченого платіжним дорученням від 31.10.2016р. № 4008447.

Припиняючи провадження у справі суд попередньої інстанції дійшов висновку про відсутність між сторонами предмет спору, у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» на підставі якого скасовано право позивача вимагати від відповідача сплатити пеню, інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасну оплату спожитого у 2015 році природного газу.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 22.12.2016р. у справі № 923/1218/16 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального права, Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», статей 598-599 Цивільного кодексу України, та процесуального права статей 4, 43 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження усіх істотних обставин справи та підлягає скасуванню.

Апелянт вважає, що виходячи з положень Закону, учасниками процедури врегулювання заборгованості (що включає у себе у тому числі і списання заборгованості) є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру. Оскільки на даний час реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості не сформований Кабінетом Міністрів України, а відтак відповідач не включений до реєстру, списання заборгованості є неправомірним, а припинення провадження у справі № 923/1218/16 незаконним.

Одночасно Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подало клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» просило залиши оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02 березня 2017 року судовою колегією у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І., відновлено Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14 березня 2017 року о 14:15 год.

В звязку з перебуванням судді Ліпчанської Н.В. у відрядженні, по справі призначено повторний автоматичний розподіл апеляційної скарги, яка колегією суддів у складі ОСОБА_1 (головуючий), судді Гладишевої Т.Я., Ярош А.І. прийнята до свого провадження відповідною ухвалою.

В судове засідання, призначеного на 14 березня 2017 року, представники сторін не зявились, не скористалися наданими їм ст. 22 ГПК України правом.

При цьому, 13 березня 2017 року до канцелярії суду надійшло клопотання від Комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» про відкладення розгляду справи. Обґрунтовуючи клопотання сторона зазначила, що уповноважений представник підприємства не має можливості зявитись у судове засідання у звязку з перебуванням на лікарняному.

Судова колегія відмовила у задоволенні зазначеного клопотання у звязку з відсутністю доказів, які б підтверджували факт перебування представника на лікарняному, а також з огляду на те, що позивач, як юридична особа, не позбавлений можливості направити до суду іншого представника.

При цьому, апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» розяснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю вищевказаних представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія дійшла таких висновків.

За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України (ст. 99 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2016 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» про стягнення 716 659, 70 грн, з яких 428 558, 55 грн. пеня, 29 403, 58 грн. 3% річних та 258 697, 57 грн. інфляційні втрати, зумовлених неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 11.12.2014р. за № 3164/15-ТЕ-33 (а.с. 10-15).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов зазначеного договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 4 463 633, 07 грн,, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу (а.с. 29- 35).

Вказані акти підписані, зокрема, позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманого природного газу, акти підписані представником відповідача та скріплені відтиском його печатки.

Як стверджує позивач та встановлено місцевим судом, вартість поставленого газу за даним договором відповідачем було сплачено в повному обсязі 12.02.2016р., проте, з порушенням строків оплати, встановлених договором.

За приписами ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» № 1730-VIII, який набрав чинності 30.11.2016р., визначено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Положеннями п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України передбаченого, що суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розяснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що на момент звернення з позовом до суду у позивача існувало право вимоги на стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу, однак, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», предмет спору у даній справі припинив своє існування, що є підставою для припинення провадження у справі на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, з таким висновком місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може, вважає його передчасним та таким, що зроблений без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи з огляду на таке.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

За змістом ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» визначено, що учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стаття 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» встановлює порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності; копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період; довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; копії актів звіряння взаєморозрахунків; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості.

Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу (частини 1-2 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії»).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що для списання неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат в порядку, передбаченому вищевказаним Законом, Комунальне підприємство теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» мало набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до реєстру.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості чи подання документів, визначених частиною 2 статті 3 вказаного Закону, для включення до такого реєстру.

Крім того, судова колегія зауважує на тому, що право на списання не реалізовано позивачем, а тому існує спір між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновок місцевого господарського про наявність підстав для припинення провадження у даній справі є передчасним, прийнятим без дослідження всіх обставин справи, а тому відповідна ухвала суду підлягає скасуванню.

Крім скасування оскаржуваної ухвали, в апеляційній скарзі позивач просив суд апеляційної інстанції прийняти по справі № 923/1218/16 нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 716 659, 70 грн, з яких 428 558, 55 грн. пеня, 29 403, 58 грн. 3% річних та 258 697, 57 грн. інфляційні втрати.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зазначена вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За приписами статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія визнає апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 22 грудня 2016 року про припинення провадження по справі № 923/1218/16 - скасуванню.

Пункту 4.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7 розяснено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 7 статті 106 ГПК України, у тому числі, про припинення провадження у справі, з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 2, 104 ч. 1 п. 1, 4, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково.

Ухвалу Господарського Херсонської області від 22 грудня 2016 року про припинення провадження по справі № 923/1218/16 - скасувати.

Матеріали справи № 923/1218/16 повернути до Господарського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 16.03.2017р.

Головуючий суддяВ.А. Лисенко

СуддяТ.Я. Гладишева

СуддяА.І. Ярош