Ухвала суду № 65382938, 17.03.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ сУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

Про повернення апеляційної скарги

17.03.2017 року справа № 905/948/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Татенко В.М., Колядко Т.М. , Ломовцева Н.В. , розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від10.10.2016р. у справі№ 905/948/15 (суддя К.С. Харакоз)за позовомПрокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область простягнення неустойки за користування нежитловим приміщенням

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.10.2016 року по справі № 905/948/15 відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2015 року по справі № 905/948/15 залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2016 року у справі № 905/948/15 було відмовлено у прийнятті до провадження апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область на підставі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року у справі № 905/948/15 було повернуто апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область на підставі п. 3, ч. 1, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року у справі № 905/948/15 було вдруге повернуто апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область на підставі п. 3, ч. 1, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область вчетверте звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 10.10.2016 року та задовольнити клопотання про поновлення строку по справі № 905/948/15.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Приписами пункту 4, частини 1, статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржено. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи статті 53 ГПК, повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Для вирішення питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК України (п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

За змістом чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Відповідно до п. 39 Рішення Європейського суду з прав людини справа "Устименко проти України" (CASE OF USTIMENKO v. UKRAINE) від 29.10.2015 року зі змінами відповідно до Правил 81 Регламенту Суду, принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справі ""Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів" (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, п. 33, Series A № 274). Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу (див. рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пп. 17-20, від 6 лютого 2001 року).

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v.), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року). (п.п. 46, 47 Рішення Європейського суду з прав людини справа "Устименко проти України" (CASE OF USTIMENKO v. UKRAINE) від 29.10.2015 року зі змінами відповідно до Правил 81 Регламенту Суду)

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваної ухвали оформлений і підписаний господарським судом Донецької області - 10.10.2016 року, відповідно останнім днем подання апеляційної скарги був 15.10.2016 року. В силу вимог ст. 51 ГПК України, оскільки 15.10.2016 року припадав на неробочий день, то строк на подачу апеляційної скарги, встановлений статтею 93 Господарського процесуального кодексу України, сплив 17.10.2016 року.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область вчетверте звернулась з апеляційною скаргою 09.03.2017 року (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга та реєстр поштових відправлень Укрпошти), тобто після закінчення строку, встановленого для її подання, та додала до неї клопотання про поновлення строку. При цьому, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область не наведено жодних доводів та доказів щодо наявності причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності, які б позбавляли скаржника можливості подати апеляційну скаргу у встановлений ч. 1, ст. 93 ГПК України строк.

Колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Неодноразове повернення апеляційної скарги без розгляду з підстав неправильного оформлення свідчить про порушення обов'язкових норм господарського процесуального права.

Відтак, в даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Слід зазначити, що, скаржником навіть не було наведено наявність об'єктивних підстав такого тривалого терміну для підготовки та направлення апеляційної скарги.

Можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.10.2016 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб'єктивний характер, тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає, відтак, заявлене клопотання скаржника не підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене, суд вважає, що наведені у клопотанні причини пропущення строку на подання апеляційної скарги не є поважними, тому, немає підстав для поновлення строку.

За наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню скаржнику без розгляду.

Керуючись ст. 86, п. 4, ч. 1, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Повернути без розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.10.2016 року у справі № 905/948/15.

Справу № 905/948/15 - повернути до господарського суду Донецької області.

Додаток на адресу скаржника: апеляційна скарга № б/н від 05.12.2016 року з дод. усього на 13 арк., квитанція про сплату судового збору № 0.0.705031582.1 від 14.02.2017 року, квитанція про сплату судового збору № 0.0.721325967.1 від 09.03.2017 року.

Головуючий В.М. Татенко

Судді: Т.М. Колядко

Н.В. Ломовцева

Надруковано примірників:

2 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - у справу;

1 - ДАГС.