Рішення № 6538282, 22.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.08                                                                                 Справа № 19/14

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства "Світлотехніка", м.Запоріжжя

до Державного підприємства "Свердловантрацит", м.Свердловськ Луганської області

про стягнення 32277 грн. 33 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Никоненко І.С., довіреність № б/н від 18.04.08;

від відповідача –Снесарєва-Сомова Я.В., довіреність № 14-4/13д від 11.01.08.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за поставлений товар у сумі 32277 грн. 33 коп., у тому числі основного боргу у сумі 24815 грн. 75 коп., пені в сумі 2203 грн. 13 коп., 3% річних у сумі 594 грн. 13 коп., інфляційних нарахувань у сумі 4664 грн. 32 коп. за договорами поставки від 11.10.2007 № 1684/2-07, від 10.09.2007 № 1335/2-07 та від 16.10.2007 № 1716/2-07.

Між Закритим акціонерним товариством "Світлотехніка" (позивач) та Державним підприємством "Свердловантрацит" (відповідач) були укладені договори поставки товарів, за умовами яких позивач прийняв на себе зобов'язання на умовах договору передати у власність відповідача товар, в асортименті, кількості, по ціні та за якісними характеристиками, узгодженими сторонами в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток № 1), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити його.

Згідно договору № 1335/2-07 від 10.09.2007 Державному підприємству "Свердловантрацит" було поставлено товар: рахунок № 13/11-1267 від 13.11.2007 на суму 2892 грн. 24 коп. (накладна № 13/11-1267/2 від 13.11.2007, довіреність ЯМА № 855481 від 13.11.2007).

За договорами № 1716/2-07 від 16.10.2007 та № 1684/2-07 від 11.10.2007 було поставлено товар: рахунок № 09/10-1189 від 09.10.2007 на суму 16515 грн. 21 коп. (накладна № 09/10-1189/2 від 18.10.2007, довіреність ЯМА № 855301 від 18.10.2007); рахунок № 25/10-1255 від 25.10.2007 на суму 6196 грн. 80 коп. (накладна № 25/10-1255/2 від 01.11.2007, довіреність ЯМА № 855384 від 01.11.2007); рахунок № 01/11-1268 від 01.11.2007 на суму 366 грн. 56 коп. (накладна № 01/11-1268/2 від 01.11.2007, довіреність ЯМА № 855384 від 01.11.2007).

Всього поставлено товару на суму 25970 грн. 25 коп.

Таким чином, відповідно до договорів поставки товару, позивачем його зобов'язання були виконані у договірний строк, що підтверджується відповідною документацією.

Відповідно до п.4.2. договорів Покупець проводить оплату протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Поставщика.

Державне підприємство "Свердловантрацит", порушуючи обов'язок своєчасної оплати за поставлений товар, за вказаними накладними розрахувалось лише частково за рахунком № 09/10-1189 від 09.10.2007 на суму 1154 грн. 50 коп., в наслідок чого утворилась заборгованість у сумі 24815 грн. 75 коп.

Пункт 5.3. вищезазначених договорів за несвоєчасну оплату поставленого товару передбачає пеню у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати за поставлений товар.

Таким чином загальна сума пені за прострочення платежу за поставлений товар складає 2203 грн. 13 коп.

Також ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже 3% річних від суми заборгованості складає 594 грн. 13 коп., а сума інфляційних витрат складає 4664 грн. 32 коп.

Тобто загальна сума заборгованості Державного підприємства "Свердловантрацит" складає 32277 грн. 33 коп.: основного боргу –24815 грн. 75 коп.; пені –2203 грн. 13 коп.; 3% річних –594 грн. 13 коп.; інфляційних витрат –4664 грн. 32 коп.

У зв’язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договорами поставки товару, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.10.2008 було повернуто заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду, на підставі п.5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Луганський апеляційний господарський суд постановою від 18.11.2008 по справі № 01-10/16-262 задовольнив апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Світлотехніка", м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Луганської області від 08.10.2008 у справі № 01-10/16-262; зазначену ухвалу скасував; справу № 01-10/16-262 направив на розгляд до господарського суду Луганської області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду –в.о. голови суду Рябцевої О.В. від 26.11.2008 по справі № 01-10/16-262, керуючись ст.24 Закону України "Про судоустрій", ст.20 Господарського процесуального кодексу України, справу № 01-10/16-262 передано на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.11.2008 порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 09.12.2008 о 12 год. 40 хв.

09.12.2008 позивач подав суду уточнення позовних вимог, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в якому просить стягнути 31328 грн. 30 коп.: основного боргу –24815 грн. 75 коп.; пені –1254 грн. 10 коп.; 3% річних –594 грн. 13 коп.; інфляційних нарахувань –4664 грн. 32 коп., пояснив, що зменшена сума пені, яка нарахована у відповідності до діючого законодавства.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні 09.12.2008 запропонував укласти мирову угоду, проект якої надав позивачу, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 22.12.2008.

22.12.2008 відповідач по справі надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума пені повинна складати 1254 грн. 10 коп., а сума позову –31328 грн. 10 коп., також у відзиві наполягає на укладенні мирової угоди з узгодженим графіком погашення суми заборгованості. Відповідач надав акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами по справі, з якого вбачається, що сума боргу становить 24816 грн. 31 коп.

Представник позивача повідомив, що вони з відповідачем не дійшли згоди та мирову угоду не уклали. Також позивач подав суду ще одне уточнення позовних вимог, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в якому просить стягнути 32272 грн. 83 коп.: основного боргу –24816 грн. 31 коп.; пені –1254 грн. 10 коп.; 3% річних –715 грн. 24 коп.; інфляційних нарахувань –5487 грн. 18 коп.

Судом розглянуто подане уточнення та виявлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань не суперечить діючому законодавству, на підставі чого господарський суд приймає уточнення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договорів поставки від 11.10.2007 № 1684/2-07, від 10.09.2007 № 1335/2-07 та від 16.10.2007 № 1716/2-07 позивачем було поставлено товару на суму 25970 грн. 81 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі відповідними рахунками, накладними, довіреностями (а.с.26-33).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не виконував свої зобов’язання за договорами поставки, не сплатив заборгованість, що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилася та складає 24816 грн. 31 коп.

Відповідно до умов п.4.2. зазначених договорів, згідно з діючим законодавством, позивачем було обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за порушення строків оплати отриманого товару у сумі 1254 грн. 10 коп.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

З цією нормою позивачем, з урахуванням уточнення позовних вимог, нараховані 3% річних у сумі 715 грн. 24 коп. та інфляційні нарахування у сумі 5487 грн. 18 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю, з урахуванням уточнення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.471, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем при поданні позовної заяви державне мито в сумі 11 грн. 66 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 44, 471, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.525-526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Свердловантрацит", м.Свердловськ Луганської області, вул.Енгельса, б.1, код 32355669 на користь Закритого акціонерного товариства "Світлотехніка", м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, б.74-б, код ЄДРПОУ 02970085 суму боргу –24816 грн. 31 коп.; пеню –1254 грн. 10 коп.; 3% річних –715 грн. 24 коп.; інфляційні нарахування –5487 грн. 18 коп., державне мито у сумі 322 грн. 73 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 99 коп., видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Світлотехніка", м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, б.74-б, код ЄДРПОУ 02970085 зайве сплачене за платіжним дорученням № 8914 від 17.09.2008 державне мито в сумі 11 грн. 66 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення : 29.12.2008.

Суддя                                                             Т.В.Косенко