Рішення № 6538254, 22.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.08                                                                                 Справа № 17/75

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Енергозберігаючі технології», м. Київ

до Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», м. Луганськ

про стягнення 186 359 грн. 62 коп.

          Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача –Кур’янов С.В., довіреність № б/н від 29.09.2008;

від відповідача –Шевченко О.В., довіреність №10 від 10.01.2008, Шепіль Ю.М., довіреність № 200 від 01.10.2008;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 158600 грн., інфляційних нарахувань у сумі 19440, 92 грн. та 3% річних у сумі 2861,14 грн., згідно договору №12-07-07 від 12.07.2007.

Позивачем у судовому засіданні 22.12.2008 надана заява від 17.12.2008 про збільшення позовних вимог. Зокрема, збільшились вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань –23354,25 грн. та 3 % річних –4405,37 грн., з урахуванням чого ціна позову склала 186359,62 грн. Зазначене збільшення позовних вимог приймається судом, оскільки подано з дотриманням всіх необхідних вимог.

Таким чином, позовними вимогами слід вважати стягнення з відповідача заборгованості у сумі 158600 грн., інфляційних нарахувань у сумі 23354,25 грн. та 3% річних у сумі 4405,37 грн.

Відповідач поясненнями №132 від 23.10.2008, вказує, позивачем згідно акту здачі-приймання робіт, в повному обсязі виконані роботи з пуску та наладки насосів.

Таким чином, у відповідача з 01.11.2007 року виникло зобов’язання зі сплати суми позову у розмірі 186359,62 грн. Однак, враховуючи, що між сторонами було проведено взаємозалік у розмірі 125456,27 грн., відповідач визнає суму боргу у розмірі 60903,35 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків станом на 19.11.2008.

Також відповідач просить не приймати до уваги відзив на позовну заяву від 10.11.2008 № 20/12.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Енергозберігаючі технології» (позивач у справі) та Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода»(відповідач у справі) був укладений договір № 12-07-07 від 12.07.2005 на виконання робіт (далі –Договір)

Згідно п. 1.1 Договору Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) зобов’язується здійснити роботи з реконструкції свердловин Слов’яносербського водозабору Лопаскінської групи згідно технічного завдання, календарного плану (Додаток № 1) та специфікації (Додаток № 2), що є невід’ємними частинами Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна обладнання та загальна вартість всіх робіт по Договору визначаються згідно специфікації.

Як встановлено у пунктах 4.1, 4.3 Договору Приймання та здача робіт здійснюється після виконання робіт у відповідності з календарним планом.

Результатом виконання робіт є виконання в повному обсязі робіт, що вказані у Додатку № 1, та підтвердженого підписанням обома сторонами акту виконаних робіт.

Розділом 5 Договору передбачено, що розрахунки по даному Договору здійснюються відповідачем шляхом передплати –30 % від загальної вартості Договору та оплати 70 % загальної вартості після здачі робіт, протягом 4-х місяців рівними частками щомісячно.

На виконання умов Договору, позивач виконав роботи, що передбачені календарним планом та поставив обладнання, на загальну суму 388600 грн., згідно Специфікації № 1. Однак, відповідач умови договору щодо повної оплати виконаних робіт порушив, сплатив тільки 230000 грн. у зв’язку з чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 158600 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 23354,25 грн. з грудня 2007 року по листопад 2008 року та 3% річних у сумі 4405,37 грн. за період з 01.12.2007 по 01.03.2008.

Відповідач визнає, що у нього виникло зобов’язання зі сплати суми позову у розмірі 186359,62 грн. Однак, враховуючи, що між сторонами було проведено взаємозалік у розмірі 125456,27 грн., відповідач визнає суму боргу у розмірі 60903,35 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач виконав роботи та поставив обладнання на загальну суму 388600 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт по монтажу насосів та щитів від 31.10.2007, на суму 25000 грн., підписаним обома сторонами та скріплений їх печатками (а.с.16); актом здачі-приймання робіт (надання послуг) по пуску та наладці насосів і щитів від 31.10.2007 та видатковою накладною на отримання обладнання № 90-11-07 від 31.10.2007 на суму 363600 грн.

Зазначені акти є підставою для здійснення розрахунків, які повинні були відбутись шляхом передплати –30 % від загальної вартості Договору та оплати 70 % загальної вартості після здачі робіт, протягом 4-х місяців рівними частками щомісячно.

В порушення умов п. 3.3 Договору відповідач здійснив не повну оплату виконаних робіт, що визнає у поясненні №132 від 23.10.2008.

Крім того, сторонами було підписано акт звірення розрахунків, з якого вбачається, що сторонами 31.10.2008 було здійснено взаємозалік на суму 125465,27 грн., 01.12.2008 сплачено інфляційних нарахувань у сумі 23354,25 грн. та 3% річних у сумі 4405,37 грн. Таким чином, станом на 19.12.2008 основна заборгованість відповідача на користь позивача складає 60903,35 грн., проти стягнення якої відповідач не заперечує.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, позовні вимоги слід задовольнити у сумі основного боргу 60903,35 грн.

В решті позовних вимог провадження у справі слід припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору, так як сторонами було здійснено взаємозалік на суму 125465,27 грн., та відповідачем сплачено інфляційні нарахування у сумі 23354,25 грн. та 3% річних у сумі 4405,37 грн.

Оскільки відповідачем було здійснено заходи щодо погашення заборгованості вже після порушення провадження у даній справі, то судові витрати покладаються на нього в повному обсязі, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, буд. 166, ідентифікаційний код 32538783 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Енергозберігаючі технології», м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-а, ідентифікаційний код 33742600, заборгованість у сумі 60903,35 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 1863,60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

3.          В решті вимог провадження у справі припинити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 29.12.2008.

Суддя                                                                       О.С. Фонова