Рішення № 65382514, 15.03.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2017 р. Справа № 918/80/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради

про стягнення заборгованості в сумі 1 836 753 грн. 64 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №03-05/3/3 від 03.01.2017р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №03-10/71/1 від 23.09.2015р..

У судовому засіданні 15 березня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - ТзОВ "Рівнетеплоенерго", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради (далі - КП "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 836 753 грн. 64 коп., з яких 1 660 975 грн. 08 коп. - основний борг за періоди лютий-квітень 2016 року, жовтень-грудень 2016 року та січень 2017 року, 29 543 грн. 05 коп. - пеня, 9 972 грн. 36 коп. - 3% річних, 136 263 грн. 15 коп. - збитки від інфляції.

Ухвалою суду від 01 лютого 2017 року позовну заяву № 03-05/283/283 від 30.01.2017 р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/80/17, розгляд якої призначено на 20 лютого 2017 року.

13 лютого 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про виправлення описки. (а.с. 39)

Ухвалою суду від 15 лютого 2017 року виправлено описку, допущену у вступній частині ухвали суду від 01 лютого 2017 року.

16 лютого 2017 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позов з додатками № 03-10/38 від 15.02.2017 р. (а.с. 44-46) У відзиві представник відповідача вказує на те, ТзОВ "Рівнетеплоенерго" вже зверталося з позовом до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості за Договором № 1148 від 23.09.2013 р.. Ухвалою господарського суду Рівненської області у справі № 918/227/15 від 24.03.2015 р. провадження у справі за вищезазначеним позовом припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України. А відтак зазначає, що ТзОВ "Рівнетеплоенерго" повторно звернулося з позовною заявою № 03-05/283/283 від 30.01.2017 року до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості за Договором № 1148 від 23.09.2013р.. У зв'язку із чим просить припинити провадження у справі № 918/80/17 та вважати позовну заяву № 03-05/283/283 від 30.01.2017 року такою, як безпідставно поданою.

20 лютого 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. (а.с. 47)

20 лютого 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору. (а.с. 48)

Ухвалою суду від 20 лютого 2017 року розгляд справи було відкладено на 13 березня 2017 року.

10 березня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява №03-05/141/648 від 09 березня 2017 року про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу (а.с. 35-36), в якій останній просить стягнути з відповідача 1 452 188 грн. 20 коп. - основного боргу, 29 543 грн. 05 коп. - пеню, 9 975 грн. 36 коп. - 3% річних та 27 551 грн. 30 коп. - інфляційні втрати. Заява прийнята судом до розгляду.

Крім того, 10 березня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення по справі з додатками. (а.с. 58-66)

У судовому засіданні 13.03.2017 року представником відповідача подано Договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 16 червня 2016 року, який судом долучено до матеріалів справи. (а.с. 68)

У судовому засіданні 13.03.2017 р. оголошувалась перерва до 15 березня 2017 року.

14 березня 2017 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення №03-10/60 від 14.03.2017р., в яких останній просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на Договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію №933 від 20.03.2015р. та Договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 16.06.2017р.. (а.с. 71-74)

15 березня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення по справі (а.с. 75-76), в яких останній просить суд при винесенні рішенні не брати до уваги заяву №03-05/141/648 від 09.03.2017 року про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 208 786 грн. 64 коп., оскільки дана сума оплати заборгованості ТзОВ "Рівнетеплоенерго" зарахована на покриття заборгованості за Договором про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 16 червня 2016 року.

У судовому засіданні 15.03.2017 року представник позивача просив заяву №03-05/141/648 від 09.03.2017 року про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 208 786 грн. 64 коп. залиши без розгляду. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні 15 березня 2017 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов №03-10/38 від 15.02.2017р. та поясненнях №03-10/60 від 14.03.2017р..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - Підприємство) та Комунальним підприємством "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради (далі - Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 1148. (далі Договір) (а.с. 8 - 10)

Відповідно до п. 1.1. Договору, Підприємство зобовязується надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 1. 4. Договору теплова енергія подається Споживачу за адресою: м-н Просвіти, 1, 2; вул. Словацького, 1.

Пунктом 3.2.1. Договору передбачено, що Споживач теплової енергії зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів. (п. 5.1. Договору)

Згідно п. 5.3. Договору Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому Споживач самостійно отримує рахунок.

Відповідно до п. 5.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.3.3. Договору передбачено, що порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 5.4. цього Договору Споживач сплачує пеню в розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Згідно загальних відомостей про обєкти Споживача, що є невідємною частиною договору від 23.09.2013 року № 1148, загальна площа обєктів відповідача становить 15 076,7 м2, з якихза адресою: місто Рівне, майдан Просвіти, 1, становить 7829,80 м2, за адресою: місто Рівне, майдан Просвіти, 2, становить 5321,50 м2, за адресою: місто Рівне, вул. Словацького, 1 становить 1925,40 м2, (а.с. 12).

Даний договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання (п. 9.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення буде письмово заявлено однією з сторін. (п. 9.4. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток сторін.

На виконання умов Договору позивач за періоди лютий-квітень 2016 року, жовтень-грудень 2016 року та січень 2017 року відпускав відповідачу теплову енергію, що підтверджується рахунками виставленими позивачем відповідачу. (а.с. 22-28)

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу теплову енергію за лютий-квітень 2016 року на суму 373 917 грн. 52 коп. та за жовтень-грудень 2016 року, січень 2017 року на суму 1 287 057 грн. 56 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором щодо відпуску теплової енергії, також свідчить відсутність у матеріалах справи з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У силу вимог ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За п. 23 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пунктом 40 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно з п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до п. 30 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 16 червня 2016 року між ТзОВ "Рівнетеплоенерго" (далі - Кредитор) та КП "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради (далі - Боржник) було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію (а.с. 68), предметом якого є погашення заборгованості в строки та на умовах, встановлених договором, дебіторської заборгованості за теплову енергію, спожиту Боржником згідно з Договором на відпуск теплової енергії №1148 від 23 вересня 2013 року, яка склала станом на 16.06.2016 року 1 378 458 грн. 33 коп..

Таким чином Договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 16.06.2016 року охоплює заборгованість за період лютий-квітень 2016 року.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за періоди лютий-квітень 2016 року, жовтень-грудень 2016 р. та січень 2017 р. в сумі 1 660 975 грн. 08 коп..

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за період лютий-квітень 2016 в сумі 373 917 грн. 52 коп. задоволенню не підлягають, оскільки зазначений період охоплюється Договором про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 16.06.2016 року, який не є підставою заявлених позовних вимог. Даний факт не заперечується позивачем у даній справі.

Судом відхиляються посилання представника відповідача на те, що ТзОВ "Рівнетеплоенерго" повторно звернулося з позовною заявою № 03-05/283/283 від 30.01.2017 року до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості за Договором № 1148 від 23.09.2013р.. Оскільки, у справі № 918/227/15 заявлено до стягнення заборгованості за Договором № 1148 від 23.09.2013р. за період 2015 року, а у справі № 918/80/17 - за період лютий-квітень, жовтень-грудень 2016 року та січень 2017 року.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 1 287 057 грн. 56 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 373 917 грн. 52 коп. відмовити.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення 29 543 грн. 05 коп. - пені за період поставленої теплової енергії з жовтня по грудень 2016 року, а саме нараховано пеню з 11 листопада 2016 року по 30 січня 2017 року; 9 972 грн. 36 коп. - 3% річних за період поставленої теплової енергії за лютий-квітень, жовтень-грудень 2016 р., а саме нараховано 3% річних з 11 березня 2016 року по 10 січня 2017 року, 136 263 грн. 15 коп. - збитків від інфляції за період поставленої теплової енергії за лютий-квітень, жовтень-грудень 2016 р., а саме нараховано інфляційні витрати за березень-травень, вересень-грудень 2016 року.

Відповідно до п. 6.3.3. Договору передбачено, що порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 5.4. цього Договору Споживач сплачує пеню в розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Субєктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір останньої становить 29 542 грн. 08 коп., при заявленому - 29 543 грн. 05 коп..

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі, яка за розрахунком суду становить 29 542 грн. 08 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 97 коп. відмовити.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості та заявлених позивачем періодів нарахування, суд, відповідно до задоволених вимог в частині стягнення останньої, здійснив власний розрахунок інфляційних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, за яким інфляційні становлять - 7 902 грн. 38 коп..

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції підлягають задоволенню в сумі, яка за розрахунком суду становить 7 902 грн. 38 коп. за період з 11 листопада по 30 грудня 2016 року. У решті позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 128 360 грн. 77 коп. за періоди березень-травень, вересень- жовтень 2016 року - відмовити.

Крім того, з врахуванням часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості та заявлених позивачем періодів нарахування, суд, відповідно до задоволених вимог в частині стягнення останньої, здійснив власний розрахунок 3% річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, за яким 3% річних становлять - 1 689 грн. 83 коп..

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі, яка за розрахунком суду становить 1 689 грн. 83 коп. за період з 11 листопада 2016 р. по 10 січня 2017 року. У решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 8 282 грн. 53 коп. за період з 11 березня по 10 листопада 2016 року - відмовити.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що задоволенню підлягають вимоги позивача в частині стягнення з Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради заборгованості за спожиту теплову енергію за період жовтень-грудень 2016 року, січень 2017 року в сумі 1 287 057 грн. 56 коп., пені в сумі 29 542 грн. 08 коп., збитків від інфляції в сумі 7 902 грн. 38 коп., 3% річних сумі 1 689 грн. 83 коп., що стверджуються матеріалами справи, є законними та обґрунтованими. У решті позовних вимог необхідно відмовити, а саме в частині стягнення основної заборгованості за період лютий-квітень 2016 року в сумі 373 917 грн. 52 коп., пені в сумі 97 коп., 3% річних в сумі 8 282 грн. 53 коп., збитків від інфляції в сумі 128 360 грн. 77 коп..

Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 19 892 грн. 88 коп..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, буд. 1, код ЄДРПОУ 33724010)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33028, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) основний борг за період жовтень-грудень 2016 року, січень 2017 року в сумі 1 287 057 (один мільйон двісті вісімдесят сім тисяч пятдесят сім) грн. 56 коп., пеню в сумі 29 542 (двадцять девять тисяч пятсот сорок дві) грн. 08 коп., 3% річних в сумі 1 689 (одна тисяча шістсот вісімдесят девять) грн. 83 коп., збитків від інфляції в сумі 7 902 (сім тисяч девятсот дві) грн. 38 коп. та 19 892 (девятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 88 коп. витрат по оплаті судового збору.

У решті позовних вимог, а саме в частині стягнення основного боргу за період лютий-квітень 2016 року в сумі 373 917 грн. 52 коп., пені в сумі 97 коп., 3% річних в сумі 8 282 грн. 53 коп., збитків від інфляції в сумі 128 360 грн. 77 коп. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17 березня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, м-н Просвіти, буд. 1).