Ухвала суду № 65382207, 13.03.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.03.2017 р.Справа№ 914/318/17

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Волошин О.Я., розглянувши матеріали

за заявою: про: у справі: за позовом:Приватного підприємства «Оліяр», с. Ставчани, Львівська область видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду №294/01.17 Приватного підприємства «Оліяр», с. Ставчани, Львівська область;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівіас-04», м. Запоріжжя

За участю представників:

від заявника: ОСОБА_1, представник (довіреність від 09.11.2016 р.);

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Оліяр», с. Ставчани, Львівська область звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 03.02.2017 р. у справі №294/01.17.

Ухвалою суду від 17.02.2017 р. дану заяву прийнято судом та призначено до розгляду на 13.03.2017 р.

В судове засідання зявився представник заявника, вимоги заяви підтримав, просив задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою від 17.02.2017 р. суд витребував справу з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», яка надійшла на адресу суду 13.03.2017 р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.10.2016 р. між заявником та відповідачем укладено договір поставки №271016.

Відповідно умов цього договору постачальник (відповідач) зобовязувався передати у власність покупця олію соняшникову нерафіновану не виморожену, наливом, а покупець (заявник) зобовязувався прийняти цей товар і сплатити його вартість на умовах цього договору.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або в звязку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т.ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», який знаходиться за адресою м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, якщо попередньо не досягнуто згоди шляхом переговорів.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем обовязку щодо поставки товару, заявник відповідно до умов договору звернувся з позовною заявою до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» про стягнення з відповідача заборгованості.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 03.02.2017 р. у справі №294/01.17 (третейський суддя, який розглядав справу одноособово правознавець ОСОБА_2І.) задоволено позов Приватного підприємства «Оліяр» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівіас-04» 464 200,44 грн. попередньої оплати, 19 531,93 пені та 4 837,32 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.

Як вбачається з рішення третейського суду від 03.02.2017 р. у справі №294/01.17, строк виконання рішення суду не встановлений, отже, воно підлягає негайному виконанню зобовязаною стороною Товариством з обмеженою відповідальністю «Олівіас-04».

17.02.2017 р. заявник подав заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 03.02.2017 р. у справі №294/01.17. Як стверджує заявник у поданій заяві, станом на дату подання заяви рішення третейського суду відповідач не виконав. Відповідач доказів сплати 464 200,44 грн. попередньої оплати, 19 531,93 пені та 4 837,32 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді не подав.

Статтею 57 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Судом також встановлено, що відповідно до ст. 56 Закону України «Про третейські суди» третейська угода у вигляді третейського застереження в п. 7.1. договору поставки №271016 від 27.10.2016 р. компетентним судом не визнана недійсною, справа, по якій прийнято рішення, підвідомча третейському суду, склад третейського суду відповідає вимогам ст.ст. 16-19, рішення третейського суду компетентним судом не скасовано, захищає права та охоронювані інтереси у спосіб, визначений законами України та не виходить за межі третейської угоди, судом вирішено питання про права і обовязки осіб які брали участь у справі (докази належного повідомлення сторін в матеріалах справи). Заявником строк на звернення за видачею виконавчого документа не пропущений.

Враховуючи наведене, а також те, що виконавчий документ у вказаній справі раніше не видавався, суд вважає, що вимоги, викладені в заяві, обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду справляється судовий збір за ставкою 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На виконання вказаної норми закону, Приватним підприємством «Оліяр» при поданні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду було сплачено 800 грн. 00 коп. судового збору.

Згідно частини 4 статті 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розподілу підлягають і суми судового збору, сплачені із заяв про скасування рішення третейського суду та про примусове виконання рішення третейського суду. Такий розподіл засновується на загальних засадах статті 49 ГПК; зокрема, в разі відмови в задоволенні відповідної заяви судовий збір покладається на заявника, а в разі скасування рішення третейського суду або видачі згаданого виконавчого документа - на іншу сторону третейського спору.

Таким чином, судові витрати по розгляду заяви відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 55, 56 Закону України «Про третейські суди», ст.ст. 49, 1229 12211 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву про видачу наказу задоволити.

2.Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 03.02.2017 р. у справі №294/01.17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівіас-04», м. Запоріжжя, вул. Харчова, 72/107 (ідентифікаційний код 32937331) на користь Приватного підприємства «Оліяр», Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани (ідентифікаційний код 32461721) 464 200,44 грн. попередньої оплати, 19 531,93 пені та 4 837,32 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівіас-04», м. Запоріжжя, вул. Харчова, 72/107 (ідентифікаційний код 32937331) на користь Приватного підприємства «Оліяр», Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани (ідентифікаційний код 32461721) 800 грн. 00 коп. судового збору.

4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.Справу №294/01.17 повернути до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» (м. Львів, вул. Героїв УПА, 72).

Суддя Мазовіта А.Б.