Ухвала суду № 65382149, 07.03.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.03.2017 р. Справа № 914/1044/13-г

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Кохановській Ю.І.

за заявою: Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, Львівська область, м.Дрогобич,

про: відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2013 року у справі №914/1044/13-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до Відповідача: Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, Львівська область, м.Дрогобич,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів

про стягнення 6 234 087,39 грн.

Представники:

Позивача (Стягувача): не з'явився;

Відповідача (Боржника, Заявника): не з'явився;

Третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

22.02.2017 року Комунальним підприємством «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради подано до Господарського суду Львівської області заяву вх. №810/17 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2013 року у справі №914/1044/13-г за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про стягнення 6 234 087,39 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.02.2017 року заяву передано для розгляду судді Сухович Ю.О.

У звязку із перебуванням у відпустці судді Господарського суду Львівської області Сухович Ю.О. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2017 року заяву розподілено судді Фартушку Т.Б. для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.02.2017р. у даній справі прийнято заяву до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09 год. 30 хв. 07.03.2017р.

В ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі, яка скерована Учасникам судового процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області) зазначено, що права та обовязки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38, 59, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Позивач (Стягувач) явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду у справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Представник Заявника (Відповідача, Боржника) в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду у справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Представник Третьої особи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду у справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Розглянувши і дослідивши матеріали поданої заяви та справи в їх сукупності, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.05.2013 року у справі №914/1044/13-г позовні вимоги ПАТ «Національна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково, вирішено стягнути з КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради на користь ПАТ «Національна компанія «Нафтогаз України» 5 275 967,55 грн. основного боргу, 68 907,35 грн. пені, 228 799,45 грн. трьох процентів річних, 40 246,90 грн. інфляційних нарахувань та 68 820,00 грн. судового збору (всього 5 682 741,25 грн.). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року Рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Таким чином, вказане Рішення набрало законної сили в порядку статті 87 ГПК України 16.07.2013 року, та, у відповідності до частини пятої статті 124 Конституції України і ч.1 ст.115 ГПК України, є обовязковим до виконання на всій території України.

23.07.2013 року Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання Рішення від 29.05.2013 року у справі №914/1044/13-г (бланк №0036673).

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на виконання судового наказу №914/1044/13-г 27.08.2013 року відкрито виконавче провадження №39484140, про що старшим державним виконавцем Тетюком Р.М. прийнято відповідну постанову, якою боржнику надано можливість у строк до 03.09.2013 року добровільно виконати своє зобовязання.

05.09.2013 року Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийняв постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 39484140 на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 закону України «Про виконавче провадження» (у чинній станом на момент прийняття постанови редакції).

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2013 року Рішення господарського суду Львівської області від 29.05.2013 року та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року залишено без змін, а касаційну скаргу ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» без задоволення.

12.02.2014 року Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийняв постанову про поновлення виконавчого провадження у звязку із виходом терміну перебування КП «Дрогобичтеплоенерго» у реєстрі підприємств, які перебувають у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

04.09.2014 року Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийняв постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №39484140 на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 закону України «Про виконавче провадження».

27.07.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 винесено постанову про поновлення виконавчого провадження ВП №39484140 відповідно до частини ч.3 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» із змінами, внесеними згідно із Законом № 423-VIII (423-19) від 14.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.08.2015 року скаргу КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради від 28.07.2015 року на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області задоволено та визнано недійсною постанову, винесену 27.07.2015 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про поновлення виконавчого провадження ВП №39484140, а дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, щодо поновлення виконавчого провадження незаконними.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.09.2015 року у справі відмовлено в задоволенні заяви Боржника про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2013 року у даній справі на 120 місяців.

Ухвалою суду від 21.09.2015 року задоволено скаргу Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради на дії та постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, визнано дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, щодо прийняття постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2015 року та постанови про арешт коштів боржника від 13.08.2015 року незаконними. Визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесену 27.07.2015 року ВП №39484140. Визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 13.08.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесену ВП №39484140.

Окрім того, Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.10.2015 року у справі заяву Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради про розстрочку виконання рішення на 120 місяців задоволено частково, ухвалено розстрочити виконання рішення рівними частинами на 12 місяців.

Заява Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради про відстрочку виконання Рішення суду обґрунтована тим, що станом на день звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення сума заборгованості за ним складає 5349821,56 грн., оскільки борг в розмірі 332346,19 грн. погашено Боржником. В підтвердження викладеного Боржником до поданої заяви долучено копії Платіжних доручень від 30.10.2015 року №1066 на суму 47356,17 грн., від 30.11.2015 року №1231 на суму 47356,17 грн., від 25.12.2015 року №1428 на суму 47356,17 грн., від 28.01.2016 року №70 на суму 47356,17 грн.. від 29.02.2016 року №200 на суму 47356,17 грн., від 31.03.2016 року №312 на суму 47356,17 грн. та від 28.04.2016 року №420 на суму 47356,17 грн.

Окрім того, як на підставу надання відстрочки виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2013 року у справі №914/1044/13-г, Боржник посилається на ту обставину, що 30.11.2016 року набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016 року №1730-VIII, яким встановлено гарантії Боржника на реструктуризацію заборгованості. Проте, станом на дату звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Кабінетом Міністрів України не встановлено порядок ведення та користування реєстром підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Внаслідок вказаного, на думку Боржника, відсутні правові підстави для зупинення виконання рішення суду.

Також Боржник зазначає, що дії державного виконавця, спрямовані на стягнення заборгованості за Рішенням, можуть призвести до зупинення роботи обєктів теплопостачання шкіл, садочків, медичних установ та населення, як обєктів життєзабезпечення і стратегічного значення у м.Дрогобичі.

При цьому, Боржник зазначає, що заборгованість за спожитий природний газ виникла у звязку із незадовільним державним регулюванням встановлення тарифів на теплопостачання та несвоєчасного і неповного фінансування видатків підприємства з державного бюджету на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію.

Також, як на підставу для відстрочки виконання рішення, Боржник посилається на те, що підприємство Боржник є комунальним підприємством, джерелами його фінансування є виключно кошти, отримані в якості оплати за спожиту населенням, бюджетними установами та госпрозрахунковими підприємствами теплову енергію за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії, до тарифу, який затверджено органами державно влади чи місцевого самоврядування. Виконання рішення суду та одномоментне вилучення коштів з підприємства призведе до стану, який унеможливить діяльність підприємства і зумовить наслідки не тільки для підприємства, а й для його споживачів. Зокрема, неможливість виробництва послуг та оплати праці працівників підприємства.

Окрім того, Боржник вказує на великий обсяг дебіторської заборгованості інших контрагентів перед боржником, а також наявну кредиторську заборгованість перед контрагентами та бюджетами та зазначає, що в даному напрямку ведеться претензійно-позовна робота, яка спрямована на сплату боргів на користь Боржника.

З підстав наведеного Боржник просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.05.2013 року у справі №914/1044/13-г на суму 5349821,56 грн. до прийняття та введення в дію Порядку ведення та користування Реєстром підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до 121 ГПК України, господарський суд має право надати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставини, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Суд зазначає, і аналогічна позиція стосовно відстрочення виконання рішення суду викладена у п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2014 року у справі №925/1408/13, що наведені підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та загроза надзвичайної ситуації в місті по наданню житлово-комунальних послуг, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності Боржника, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Окрім того, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яким, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece) (N 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995_690 ) (див. mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 40).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15.03.2011р. № 3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Також, суд зазначає, що загальна сума заборгованості згідно наказу Господарського суду Львівської області від 23.07.2013 року про примусове виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2013 року у справі №914/1044/13-г становить 5682741,25 грн.

Згідно доводів Боржника, ним здійснено часткове погашення суми боргу, що підтверджується копіями Платіжних доручень від 30.10.2015 року №1066 на суму 47356,17 грн., від 30.11.2015 року №1231 на суму 47356,17 грн., від 25.12.2015 року №1428 на суму 47356,17 грн., від 28.01.2016 року №70 на суму 47356,17 грн.. від 29.02.2016 року №200 на суму 47356,17 грн., від 31.03.2016 року №312 на суму 47356,17 грн. та від 28.04.2016 року №420 на суму 47356,17 грн. (загальна сума погашення складає 331493,19 грн.). При цьому Боржник робить висновок про наявну у нього заборгованість згідно рішення в розмірі 5349821,56 грн. в той час, як сума боргу, з урахуванням документально підтверджених часткових її погашень, складає 5351248,06 грн.

Окрім того, згідно пункту п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк.

Відповідно до приписів ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Приписами ч.1 ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відтак, доводи Відповідача про надання відстрочки виконання рішення до прийняття та введення в дію Порядку ведення та користування Реєстром підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, суперечать вимогам чинного законодавства України щодо надання відстрочки виконання рішення, оскільки не допускається відстрочення виконання судового рішення до події, яка ймовірно може настати в майбутньому, в тому числі без визначення чіткого строку настання такої події.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі неодноразові звернення Боржника до суду із заявами про розстрочку виконання рішення у справі, невиконання вимог ухвал суду щодо графіків розстрочення виконання рішення суду чи сплати заборгованості у строки, встановлені ухвалами про розстрочку виконання рішення суду у справі, тривалий період виконання рішення суду у справі, відсутність дієвих заходів, спрямованих на повне або часткове погашення заборгованості перед Стягувачем, недоведеність Заявником належними та допустимими доказами у справі факту неможливості виконання рішення суду, а також можливості надходження грошових коштів на рахунки Боржника від претензійно-позовної роботи, спрямованої на покриття дебіторської заборгованості контрагентів перед Боржником, беручи до уваги матеріальні інтереси Сторін, їх фінансовий стан, враховуючи ступінь вини Боржника, беручи до уваги те, що Заявник, зазначивши про значну дебіторську заборгованість, не надав жодних доказів ведення претензійно-позовної роботи щодо такої, а відтак, не довів можливість виконання ним рішення Господарського суду Львівської області шляхом відстрочки, а також помилкове визначення суми заборгованості згідно рішення та неправомірне визначення строку відстрочки суд приходить до висновку про необхідність відхилення заяви Боржника про відстрочку виконання рішення суду у справі.

Вказане не позбавляє Боржника права повторного звернення до суду із заявою про розстрочку, відстрочку чи зміну способу виконання рішення за умови дотримання вимог щодо форми та змісту вказаних заяви.

Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради від 22.02.2017 року вх. №810/17 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2013 року у справі №914/1044/13-г відхилити.

2.Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Суддя Фартушок Т. Б.