Рішення № 65382146, 13.03.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2017 р. Справа № 911/205/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", 01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зернова компанія "Грейнкор", 07830, Київська область, Бородянський район, село Здвижівка, вулиця Центральна, будинок 102

про стягнення 7263189,04 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №09-02/17 від 28.12.2016);

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зернова компанія "Грейнкор" про стягнення 4524000 грн. передоплати, 477189,04 грн. 22% річних за період з 26.07.2016 по 16.01.2017 та 2262000 грн. 50% штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки зерна врожаю 2016 року №1717Ф від 20.07.2016 в частині поставки зерна.

Відповідач належно повідомлений про час та місце проведення судових засідань у засідання не зявився, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

20.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська зернова компанія "Грейнкор" (далі - відповідач, постачальник) було укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2016 року №1717Ф (далі договір, а.с.10-16).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах договору постачальник у визначений сторонами строк передає покупцеві у власність зерно гречки (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Згідно пункту 2.1.2 договору постачальник зобовязаний поставити товар для зберігання на зерновий склад, вказаний в пункті 2.2, в кількості 464 тонн в строк до 30 листопада 2016 року, що являє собою кінцевий строк поставки товару.

В пункті 2.5 Договору сторони домовились, що однією з істотних умов даного Договору є укладення договору застави зерна майбутнього врожаю, який має бути нотаріально посвідчений у встановленому законом порядку, а також укладення договору страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що покупець зобовязується протягом 5 робочих днів з моменту набрання чинності договором застави, передбаченим п. 2.5. договору, але в будь-якому разі після набрання чинності договором страхування та надання акту огляду сільськогосподарських культур до договору страхування, перерахувати кошти (попередню оплату) на поточний рахунок Постачальника в розмірі 4524000 грн, що складає 65% від загальної базової ціни договору, передбаченої у пункті 5.2. цього договору, за вирахуванням суми, передбаченої підпунктом 5.3.1 цього договору.

Згідно з пункт 5.3.1. договору покупець утримує 310982,90 грн. без ПДВ, що складає 6,874063 % від попередньої оплати, передбаченої п. 5.3. цього договору, для сплати страхового платежу, який сплачується протягом 5 (пяти) банківських днів після отримання від страхової компанії акта огляду сільськогосподарських культур до договору страхування.

Відповідно до пункту 7.5 Договору Постачальник, який одержав суму попередньої оплати Товару і не передав Товар у встановлений строк, зобовязаний протягом 10 календарних днів після настання строку, встановленого підпунктом. 2.1.2 Договору, повернути на поточний рахунок Покупця попередню оплату у сумі, визначеній підпунктом. 5.3 цього Договору, та додатково сплатити на користь Покупця: проценти у розмірі 22 відсотка річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цих коштів від Покупця; штраф у розмірі 50 відсотків від суми попередньої оплати.

На виконання умов договору ПАТ «Аграрний Фонд» перерахувало відповідачу попередню оплату у сумі 4524000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку за 25.07.2016 (а.с. 17).

Докази здійснення відповідачем передбаченої умовами договору №1717Ф від 20.07.2016, поставки зерна відсутні.

Докази повернення відповідачем суми попередньої оплати 4524000 грн. відсутні.

З метою досудового врегулювання спору, ПАТ «Аграрний Фонд» направлено на адресу ТОВ "Українська зернова компанія "Грейнкор" вимогу від 13.12.2016 № 02-08/4/2525 про повернення суми передоплати разом з відсотками за користування коштами та штрафом.

Оскільки вказана вимога залишена без відповіді та належного реагування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Докази поставки зерна або повернення відповідачем передоплати за договором поставки №1717Ф від 20.07.2016 на час винесення цього рішення відсутні.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення 4524000 грн. передоплати обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 477189,04 грн. 22% річних за період з 26.07.2016 по 16.01.2017.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок 22% річних, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення з відповідача 477189,04 грн. 22% річних за період з 26.07.2016 по 16.01.2017 підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 50% штрафу у сумі 2262000 грн. на підставі пункту 7.5 Договору поставки №1717Ф від 20.07.2016.

У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Перевіривши розрахунок 50% штрафу, суд встановив, що він здійснений арифметично вірно.

Проте належні до сплати штрафні санкції в розмірі 2 262 000 грн. надмірно великі порівняно із збитками позивача, у звязку з чим суд вважає за можливе на підставі пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафу до 2262 грн.

При цьому судом взято до уваги, що за період з 26.07.2016 по 16.01.2017 відповідач повинен сплатити позивачу 22% річних у сумі 477189,04 грн.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.10.2015 у справі № 904/1814/15.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 4524000 грн. передоплати, 477189,04 грн. 22% річних за період з 26.07.2016 по 16.01.2017 та 2262 грн. штрафу.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 108947,84 грн

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зернова компанія "Грейнкор" (код 38392926) на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (код 38926880) 4 524 000 (чотири мільйони пятсот двадцять чотири тисячі) грн. передоплати, 477189 (чотириста сімдесят сім тисяч сто вісімдесят девять) грн. 04 коп. 22% річних, 2262 (дві тисячі двісті шістдесят дві) грн. штрафу та 108947 (сто вісім тисяч девятсот сорок сім) грн. 84 коп. судового збору.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене і підписане 16.03.2017.