Ухвала суду № 65382091, 13.03.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.03.2017 р. Справа № 914/4191/15

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б.

розглянув заяву: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз, м.Львів

про відстрочку виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017р.

у справі № 914/4191/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз, м. Львів

про стягнення суми основного боргу в розмірі 580707,98 грн., пені у розмірі 651094,92 грн., 3% річних у розмірі 58288,09 грн., інфляційних втрат у розмірі 842236,99 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1-представник, довіреність від 14.01.2015 року №14-10

від відповідача (заявника): ОСОБА_2-представник, довіреність від 03.01.2017 року.

Відповідно до ст.20 ГПК України розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

ВСТАНОВИВ

Суть заяви: Рішенням господарського суду від 29.08.2016 року (суддя Горецька З.В.) у справі № 914/4191/15 в задоволенні позовних вимог відмолено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 20.02.17р. позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат задоволено частково, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького,6, ідентифікаційний код 20077720) 501630,78 грн. пені, 842176,29 грн. інфляційних втрат та 56944,12 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошових зобовязань за поставлений природний газ згідно договору №13-258-В від 04.01.2013, а також 21011,27 грн. судового збору за розгляд справи у місцевому господарському суді та 23112,78 грн. судового збору за розгляд справи у апеляційному господарському суді.

02.03.2017 року на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року видано відповідний наказ, який скеровано стягувачу.

02.03.2017 р. на адресу суду поступила заява боржника по справі про відстрочку виконання рішення.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану заяву передано на розгляд судді Горецькій З.В.

Ухвалою суду від 06.03.2017 року дану заяву прийнято до розгляду та призначено на 13.03.2017 р.

13.03.2017 року представник стягувача в судове засідання зявився, просив суд відмовити повністю у задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення.

У судовому засіданні 13.03.2017 р. представник відповідача (заявника) заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області підтримав повністю, просив її задоволити з підстав, викладених у заяві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Як встановлено вище, рішенням господарського суду від 29.08.2016 року (суддя Горецька З.В.) у справі № 914/4191/15 в задоволенні позовних вимог відмолено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 20.02.17р. позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат задоволено частково, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького,6, ідентифікаційний код 20077720) 501630,78 грн. пені, 842176,29 грн. інфляційних втрат та 56944,12 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошових зобовязань за поставлений природний газ згідно договору №13-258-В від 04.01.2013, а також 21011,27 грн. судового збору за розгляд справи у місцевому господарському суді та 23112,78 грн. судового збору за розгляд справи у апеляційному господарському суді.

12.03.2017 р. на примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року у справі № 914/4191/15 видано наказ (бланк № 047009).

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року у справі № 914/4191/15 набрала законної сили в порядку ч.2 статті 105 ГПК України, та, у відповідності до частини пятої статті 124 Конституції України, є обовязковою до виконання на всій території України.

Боржник у своїй заяві просить суд відстрочити виконання постанови від 20.02.2017 р. у справі № 914/4191/15 терміном на 10 місяців, звязку із важким фінансовим становищем підприємства боржника.

Заява відповідача обгрунтована тим, що негайне виконання постанови суду призведе до неплатоспроможності ПАТ «Львівгаз» та як наслідок його банкрутства, що унеможливить взагалі подальше виконання рішення суду.

Основним видом діяльності ПАТ «Львівгаз», визначеним статутом товариства, є розподіл природного газу. До 01.07.2015 року серед основних видів діяльності було ще постачання природного газу. Тривала криза неплатежів за спожитий природний газ вимушено призвела до порушення дисципліни розрахунків з боку відповідача по всім категоріям споживачів. За результатами діяльності товариства у 2016 році згідно звіту про фінансові результати наявні збитки у сумі 163 506 тис.грн. Важке матеріальне становище товариства та неможливість своєчасного розрахунку зумовлено ще й тим, що Міненерго та НКРЕКП при формуванні та затвердженні гранично допустимого розміру ВТВ та тарифу на розподіл природного газу протягом 2014-2015 років не враховано обсяги витрат газу на покриття виробничо-технологічних втрат газу в розмірі 23 452 000 куб.м. на загальну суму 189 450 099,60 грн., що спричинило до додаткових неправомірних витрат товариства на вказану суму. Дані дії Міненерго визнано неправомірними постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 25.09.2015 року №826/15132/15, що набрало законної сили. Проте Міненерго ще не виконано.

Також, заявник стверджує, що між ПАТ «Львівгаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз україни» укладено ряд договорів про реструктуризацію заборгованості та дві мирові угоди. І на виконання таких договорів боржник щомісячно сплачує на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 1 571 415,00 грн. тому негайне виконання постанови спричинить накладення арешту на рахунки та майно боржника.

Також заявник просить суд звернути увагу, що стягненню підлягають 3% річних, інфляційні втрати та пеня, основне зобов»язання виконано, що свідчить про вжиття товариством заходів для належного виконання договірних зобов»язань.

Також, станом на 22.02.2017 року дебіторська заборгованість споживачів перед ПАТ «Львівгаз» становить 378 548 585,20 грн., а саме: бюджетні організації 1 451 231,76 грн., населення 312 313 067,80 грн., промислові споживачі 357 597,38 грн., теплоенергетика 64 426 688,26 грн.

Надходження коштів за розподіл природного газу від споживачів стане джерелом погашення коштів на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду по даній справі.

В судове засіданні представник позивача з»явився та подав заперечення на заяву про відтермінування виконання рішення суду, оскільки надання відстрочки дозволить боржникові уникнути відповідальності за рішенням суду, а також відсутні будь-які підстави, які б могли ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення. Як зазначає представник стягувача, позивач для безперервного постачання газу споживачам, повинен постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов»язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на її користь. Внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24%. Згідно Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30.06.2016 року довгострокових кредитів банків позивача (код рядка балансу 1510) складає 29 155 650 тис. грн. При цьому загальний обсяг залучених позивачем кредитних ресурсів станом на 01.06.2016 року становить майже 60 млрд. грн.., з яких до кінця 2016 року підлягають погашенню майже 19 млрд. грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України зазначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Враховуючи викладене, відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

При оцінці обставин в обґрунтування підстав для відстрочки виконання рішення суду суд бере до уваги факт повного виконання основного зобовязання відповідачем, а також незначний, у переважній більшості, термін несвоєчасної оплати, обставини щодо наявності дебіторської заборгованості, важливість збереження господарської діяльності відповідача та з врахуванням інтересів позивача як обєкта, що має стратегічне значення для економіки держави.

Суд вважає обґрунтованими підстави для відтермінування виконання рішення суду, оскільки стягнення розміру заборгованості з боржника з відтермінуванням на певний час не звільняє останнього від виконання даного рішення, а лише є достатнім та дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного його виконання, а також до виконнання умов договорів у майбутньому. Також, заявник в судовому засіданні зазначив, що підприємство не уникає виконання постанови та здійснює всі можливі заходи для зменшення наявної заборгованості перед позивачем.

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи докази, які подав заявник на підтвердження заяви про відстрочку виконання рішення, з огляду на той факт, що заявник перебуває у важкому фінансовому становищі, зважаючи на необхідність задоволення господарських інтересів обох сторін та не допущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ПАТ «Львівгаз» про відстрочку виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року у справі № 914/4191/15 та відстрочити її терміном на « 5» місяців.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ПАТ «Львівгаз» про відстрочку виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року у справі № 914/4191/15 - задоволити частково.

2. Відстрочити виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року у справі № 914/4191/15 терміном на 5 (п»ять) місяців.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя Горецька З. В.