Рішення № 65381919, 06.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017Справа №910/21781/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕНД-ЛТД"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА"

про: стягнення 2.767,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕНД-ЛТД" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" про стягнення 2.767,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки своєчасно не здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором купівлі-продажу від 16.09.2016 № 111. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 2.767,00 грн., з яких: пеня в сумі - 2.305,84 грн. та 3 % річних в сумі 461,16 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2016 (суддя ОСОБА_1) позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/21781/16. Розгляд справи призначено на 13.12.2016.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 13.12.2016 відклав розгляд даної справи на 17.01.2017.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 13.01.2017 № 04-23/133 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді.

В результаті зазначеного вище повторного автоматичного розподілу справу № 910/21781/16 передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2017 справу прийнято до свого провадження. Розгляд даної справи призначено судом на 06.02.2017.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 06.02.2017 відклав розгляд даної справи на 06.03.2017.

Ухвала про відкладення розгляду справи на 06.03.2017 надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.03.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕНД-ЛТД", як продавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 16.09.2016 № 111 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується продати відповідачу визначений Договором товар, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що відповідач здійснює оплату 100 % вартості кожної отриманої від позивача партії товару на протязі 5 банківських днів з моменту виконання позивачем умов Договору по поставці товару.

Положеннями п. 4.4 Договору передбачено, що у разі прострочення оплати за товар, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення оплати.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 511.479,17 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строку оплати товару, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив з порушенням строку, встановленого п. 2.2 Договору, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача пені в розмірі 2.305,84 грн. та 3 % річних в сумі 461,16 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до видаткових накладних від 17.09.2016 № 80, від 17.09.2016 № 83, від 18.09.2016 № 86 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 511.479,17 грн.

Відповідачем здійснено повну оплату суми боргу в розмірі 511.479,17 грн. 05.10.2016, що підтверджується випискою з рахунку, яка наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Суд дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

З урахуванням положень п. 2.2 Договору, прострочення оплати товару з боку відповідача за видатковими накладними від 17.09.2016 № 80, від 17.09.2016 № 83, від 18.09.2016 № 86, складає 9 днів, що враховуючи умови 4.4 Договору становить 1.891,78 грн., за таким розрахунком суду:

Видаткова накладна Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУДата оплатиСума оплатиСума пені за період простроченнявід 17.09.2016 № 80 120.781,9426.09.2016 - 04.10.2016915 %05.10.2016120.781,94446,73від 17.09.2016 № 83 192.070,1226.09.2016 - 04.10.2016915 %05.10.2016192.070,12710,40від 18.09.2016 № 86 198.627,1126.09.2016 - 04.10.2016915 %05.10.2016198.627,11734,65Загальна сума пені складає1.891.78

Крім того, суд дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, визнав його арифметично невірним.

Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 378,36 грн.

Видаткова накладна Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихДата оплатиСума оплатиСума 3 % річних за період простроченнявід 17.09.2016 № 80 120.781,9426.09.2016 - 04.10.201693 %05.10.2016120.781,9489,35від 17.09.2016 № 83 192.070,1226.09.2016 - 04.10.201693 %05.10.2016192.070,12142,08від 18.09.2016 № 86 198.627,1126.09.2016 - 04.10.201693 %05.10.2016198.627,11146,93Загальна сума пені складає378,36

Відносно вимоги позивача про покладення на відповідача господарської витрати, пов'язаної з оплатою послуг адвоката, суд зазначає таке.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Приписом п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Так, між позивачем та адвокатським об'єднанням "НАША СПРАВА" укладено договір про надання адвокатської допомоги від 27.10.2016 № 16/27.10.2016р. У відповідності до предмету вказаного договору позивач доручив, а адвокатським об'єднанням "НАША СПРАВА" прийняло на себе зобов'язання з надання адвокатської допомоги стосовно стягнення з відповідача пені та 3 % річних за Договором.

Згідно умов договору від 27.10.2016 № 16/27.10.2016р. та підписаного його сторонами акту виконаних робіт від 14.11.2016 загальна вартість робіт виконаних адвокатським об'єднанням "НАША СПРАВА" складає 2.000,00 грн., які позивач оплатив на користь адвокатським об'єднанням "НАША СПРАВА" в повному обсязі, що підтверджується випискою з рахунку, яка наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Отже, суд, розглянувши зазначену вище вимогу позивача та наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про достатність підстав для її задоволення, оскільки адвокатським об'єднанням "НАША СПРАВА" взяті на себе зобов'язання за договором від 27.10.2016 № 16/27.10.2016р виконані, а позивачем оплачені, відтак, витрати позивача, пов'язані з оплатою адвокатських послуг, покладаються на відповідача в сумі 2.000,00 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДФІЛД УКРАЇНА" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 30; ідентифікаційний код 37641298) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕНД-ЛТД" (75100, Херсонська обл., Білозерський район, селище міського типу Білозерка, вул. Ценковського, буд. 78 Г; ідентифікаційний код 40347867) пеню в сумі 1.891 (одна тисяча вісімсот дев'яносто одна) грн. 78 коп.; 3 % річних в сумі 378 (триста сімдесят вісім) грн. 36 коп.; витрати по сплаті адвокатських послуг в сумі 2.000 (дві тисячі) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16 березня 2017 року

Суддя С.В. Балац