Рішення № 65381303, 16.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.2017 Справа № 904/907/17

За позовом Приватного підприємства "ОСОБА_1 Дістриб'юшн", м. Дніпро, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест", с. Рубань, Вінницька область

Відповідача-2: Приватного підприємства "Файні корми", м. Дніпро, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 119 565, 43 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, дов. від 16.01.2017;

від відповідача-1:не з'явився;

від відповідача-2:не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ОСОБА_1 Дістриб'юшн" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест" (далі - Відповідач-1) та Приватного підприємства "Файні корми" (далі - Відповідач-2) про стягнення з Відповідача 1 суму передплати у розмірі 71 877,00 грн., пені у розмірі 248,58 грн., 3% річних у розмірі 1 530,97 грн., інфляційних втрат у розмірі 20 408,88грн. та солідарне стягнення з відповідачів 500,00 грн. за договором поруки.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку Відповідача-1 зобовязань за договором поставки №16/2 від 16.03.2015 щодо здійснення поставки товару в повному обсязі та в строки встановлені договором, що є підставою для повернення сплаченої Позивачем попередньої оплати. Вимоги щодо стягнення частини суми попередньої оплати солідарно з Відповідача-2, обґрунтовані порушенням з боку останнього зобов'язань за договором поруки, яким забезпечувалося виконання обов'язку Відповідача-1.

Відповідач-1 відзив на позов не надав, явку представника в судові засідання не забезпечив. Про слухання справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 31).

Відповідач 2 явку представника в судові засідання не забезпечив, подав клопотання, за змістом якого не заперечував проти задоволення позовних вимог та просив розглядати справу без участі його представника.

В судовому засіданні 16.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2015 між Приватним підприємством "ОСОБА_1 ДІСТРІБ'ЮШН" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест" (далі відповідач-1, Продавець) укладено договір поставки №16/02

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобовязується передати у власність покупця продукцію визначену у п. 1.2 договору, а покупець зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

Пунктом 1.2 договору, визначено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) визначаються специфікацією, до є додатком №1 до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, поставка продукції за цим договором здійснюється систематично у такі строки з 16 лютого 2015 по 31 грудня 2015.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна за одиницю продукції, що поставляється за цим договором, визначена сторонами у специфікації.

Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом 100% передплати (пункт 3.2 договору).

Пунктом 7.1 договору, визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 7.2 договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та закінчується 31.12.15.

На виконання умов договору сторонами підписано специфікації №2 від 10.04.15. Згідно вказаної специфікації, сторонами погоджено поставку товару (висівки) загальною вартістю 114 000,00 грн. з ПДВ. Строк поставки товару до 15.04.15.

Виконуючи умови договору, Відповідачем 1 було виставлено рахунок-фактуру № СФ-000043 від 10.04.2015, на оплату партії товару (висівки) загальною вартістю 114 000,00 грн.

На підставі зазначеного рахунку, Позивачем здійснено оплату у розмірі 119 377,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 524 від 10.04.2015 на суму 19 000,00 грн., № 532 від 15.04.15 на суму 52 877,00 грн., № 539 від 16.04.15 на суму 47 500,00 грн. (а.с. 17-19).

Відповідач - 1 в порушення умов договору зобов'язання з поставки товару не виконав.

15.05.15 Позивачем на адресу ТОВ "ОСОБА_2 Інвест" надіслано претензію з вимогою повернення грошових коштів у розмірі 119 377,00 грн. за непоставлений товар. Докази направлення претензії та отримання наявні в матеріалах справи (а.с. 22).

Відповідачем-1 здійснено часткове повернення передплати за непоставлений товар у розмірі 47 000,00 грн. На час звернення Позивача з даним позовом до суду, сума неповернутої попередньої оплати склала 72 377,00 грн.

На час розгляду справи доказів виконання Відповідачем-1 зобов'язань по договору шляхом фактичної передачі позивачеві товару, або доказів повернення грошових коштів в розмірі 72 377,00 грн., суду не надано

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, положення якої застосовуються до договорів постачання в силу приписів ч. 2 ст. 712 цього кодексу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми передньої оплати.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини щодо невиконання Відповідачем-1 у строки встановлені договором обовязку з поставки попередньо оплаченої Позивачем продукції, останній набув право вимоги повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Позивач обґрунтовано звернувся з вимогою про повернення попередньої оплати у сумі 72 377,00 грн.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

В зв'язку з невиконання Відповідачем-1 зобов'язання з поставки продукції, Позивач вимагає стягнення трьох процентів річних, та інфляційних втрат.

Відповідно приписів статті 625 Цивільного кодексу України, обовязок щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних, виникає лише в разі порушення боржником грошового зобов'язання.

Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила зазначеної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Таким чином, зважаючи на те, що передбачені ст. 625 ЦК України нарахування підлягають застосуванню лише у разі порушення боржником грошового зобовязання, при цьому у спірних правовідносинах Відповідач-1 мав обовязок щодо поставки товару, позов в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, задоволенню не підлягає.

Щодо нарахування Позивачем пені суд зазначає наступне.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обовязку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Зважаючи на те, що сторонами під час укладення договору поставки не було передбачено розміру відповідальності за порушення зобов'язань щодо поставки товару, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині нарахованих санкцій.

Як убачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 по вказаному вище договору поставки №16/2 від 16.02.15, між Приватним підприємством "ОСОБА_1 Дістриб'юшн" та Приватним підприємством "Файні корми" був укладений Договір поруки від 16.03.2015.

Відповідно до пункту 1.1 договору поруки, поручитель зобовязується частково відповідати перед кредитором за виконання зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест" (далі боржник), по договору поставки №16/02 від 16.03.2015, укладеному між кредитором та боржником (далі основний договір).

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, підставою зобовязання, забезпеченого порукою за цим договором, є основний договір.

Предметом вищезазначеного основного договору є: постачання висівок у кількості вказаної в рахунках-фактурах та видаткових накладних (п. 2.2. Договору поруки).

Відповідно до пункту 3.1 договору поруки, відповідальність поручителя перед кредитором включає:

- зобовязання здійснити поставку товару за основним договором (основне зобовязання);

- зобовязання відшкодувати кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням основного зобовязання (зобовязання з відшкодування шкоди);

- зобовязання сплатити кредитору неустойку за порушення основного зобовязання боржником (зобовязання зі сплати неустойки);

- зобовязання сплатити кредитору проценти за користування чужими грошовими коштами за невиконання основного зобовязання.

Відповідальність поручителя перед кредитором у випадках, передбачених пунктом 3.1 обмежується сплатою поручителем кредитору грошових коштів у розмірі 500,00 грн. (пункт 3.2 Договору поруки).

У відповідності до п. 4.1. договору поруки, поручитель зобовязується виконати за боржника зобовязання останнього перед кредитором на умовах, в порядку, що визначені в основному договорі.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобовязань по основному договору (п. 6.1. Договору поруки).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017р. (п. 7.1. Договору поруки).

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником;

За змістом ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені Позивачем вимоги щодо стягнення частини суму боргу у розмірі 500,00 грн. солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягненням на користь Позивача частини суми боргу в розмірі 71 877,00 грн. за рахунок Відповідача-1, та солідарного стягнення частини суми боргу в розмірі 500 грн. за рахунок Відповідача-1 та Відповідача-2. В решті позовних вимог слід відмовити.

Приймаючи до уваги, те що, як Відповідач-1, так і Відповідач-2 не виконали своїх обов'язків за договорами, суд вважає за необхідне судові витрати, пропорційно розміру задоволених вимог, покласти на Відповідача-1 та Відповідача-2 в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест" (22831, Вінницька область, Немирівський район, с. Рубань, вул. Польова, б. 5, код ЄДРПОУ 37336525) на користь Приватного підприємства "ОСОБА_1 Дістриб'юшн" (49068, м. Дніпро, пл. Дзержинського, б.3, офіс 1, код ЄДРПОУ 39192703) суму передплати у розмірі 71 877,00 грн., витрати зі сплати судового у розмірі 542,83 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест" (22831, Вінницька область, Немирівський район, с. Рубань, вул. Польова, б. 5, код ЄДРПОУ 37336525) та Приватного підприємства "Файні корми" (49000, м. Дніпро, пр. Свободи, б.203, офіс 5, код ЄДРПОУ 39558146) на користь Приватного підприємства "ОСОБА_1 Дістриб'юшн" (49068, м. Дніпро, пл. Дзержинського, б. 3, офіс 1, код ЄДРПОУ 39192703) суму передплати у розмірі 500,00 грн.

Стягнути Приватного підприємства "Файні корми" (49000, м. Дніпро, пр. Свободи, б. 203, офіс 5, код ЄДРПОУ 39558146) на користь Приватного підприємства "ОСОБА_1 Дістриб'юшн" (49068, м. Дніпро, пл. Дзержинського, б. 3, офіс 1, код ЄДРПОУ 39192703) витрати зі сплати судового у розмірі 542,83 грн.

Видати накази.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.03.2017

Суддя ОСОБА_4