Рішення № 65381248, 15.03.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 березня 2017 р. Справа № 903/176/17 за позовом публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Волинської філії, м. Луцьк

до Управління соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому, м. Нововолинськ

про стягнення 51 777,28 грн.

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №929 від 12.12.2016р.),

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №943/01-02 від 13.03.2017р.), ОСОБА_3 (дов. № 944/01-02 від 13.03.2017р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 51 777,28 грн. вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення за період листопад грудень 2015р.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору про відшкодування витрат за встановлення та користування телефоном громадянам, які користуються пільгами №27/15-27 від 02.01.2015р. щодо повного та своєчасного розрахунку за надані послуги пільговим категоріям населення.

Ухвалою суду від 27.02.2017р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.03.2017р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2017р. позовні вимоги підтримала, подала розрахунок видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг у листопаді грудні 2015р., в яких наведено поіменно ПІБ пільговиків, яким позивачем надавались відповідні пільги; пояснила, що вказані розрахунки подані у звязку із наявністю розбіжностей у сумах, зазначених в розрахунках видатків за листопад та грудень 2015р. та сумах, заявлених у позовній заяві, за вказаний період. Вказала, що в силу певних технологічних процесів, такі звіти та розрахунки видатків містять суми, на які надано пільги населенню не лише м. Нововолинська, а й жителів сіл Іваничівського району. Так, за листопад 2015р. розрахунок видатків сформовано на суму 26 033,86 грн., в т.ч. по абонентах Іваничівського району на суму 351,12 грн. Таким чином, заборгованість абонентів-пільговиків м. Нововолинська становить 25 682,74 грн.; за грудень 2015р. розрахунок видатків сформовано на суму 26 444,91 грн., в т.ч. по абонентах Іваничівського району на суму 350,37 грн. Таким чином, заборгованість абонентів-пільговиків м. Нововолинська за грудень 2015р. становить 26 094,51 грн.

Також представник позивача в судовому засіданні просила провадження в частині стягнення заборгованості на суму 25 682,74 грн. припинити у звязку з оплатою відповідачем заборгованості за листопад 2015р. на суму 25 682,74 грн.

Відповідач в запереченнях на позов № 962/01-02 від 13.03.2017р., представники відповідача в судовому засіданні 15.03.2017р. позову не визнали, просили у його задоволенні відмовити, посилаючись на таке:

- з позивачем було укладено договір від 02.01.2015 року .№ 27/15-27 про відшкодування витрат за встановлення та користування телефоном громадянам, які користуються пільгами. Термін дії договору встановлено на період з 02.01.2015р. по 31.12.2015р.

Загальний обсяг міжбюджетного трансферу області визначається щорічно Законом про державний бюджет на відповідний рік. Питання відшкодування пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у 2016 році на державному рівні не вирішено.

На 2016 рік договір про відшкодування витрат за встановлення та користування телефоном громадянам, які користуються пільгами , не укладався, оскільки відповідно до норм Бюджетного Кодексу України субвенції з державного бюджету на дані видатки не передбачені, кошторисні призначення відсутні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 204 ст. 91 Бюджетного кодексу України визначено, що пільги з послуг звязку можуть здійснюватись з місцевого бюджету, однак відповідно до кошторисних призначень на 2016-2017 роки зазначене відшкодування за рахунок коштів місцевого бюджету не передбачено.

Відповідно до акту звірки розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між Управлінням праці та позивачем заборгованість станом на 01.01.2016 року становить 25682 грн.74 коп., розрахунки за листопад 2015 року Управлінням були отримані 22.12.2015року та зареєстровані в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Нововолинську Волинської області

Відповідно до звіту про заборгованість за бюджетними коштами ( форма №7м )за КПКВ 090214 ( пільги окремим категоріям громадян з послуг звязку) станом на 1 січня 2016 року зареєстрована кредиторська заборгованість в сумі 25810,74 грн., в т.ч.; 25682,74 грн. ПАТ „Укртелеком; 128,00 грн.- заборгованість ПрАТ „ДАТАГРУП за телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 12 Порядку погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово. Однак кошти на погашення зареєстрованої кредиторської заборгованості станом на 01.01.2016року за зазначеними державними програмами соціального захисту населення у 2016 році не передбачені.

Управління праці та соціального захисту населення ставило питання про виділення у 2016-2017 роках додаткових коштів на погашення зареєстрованої кредиторської заборгованості.

Рішенням Нововолинської міської ради від 24 лютого 2017 року № 14/53 „Про внесення змін та доповнень до міської Цільової програми соціального захисту населення на 2016-2020 рр. виділено кошти на відшкодування пільг окремим категоріям громадян послуг звязку.

Крім цього, представники відповідача в судовому засіданні подали копію платіжного доручення № 919 від 13.03.2017р. на підтвердження перерахування позивачу заборгованості в сумі 25 682,74 грн.

Разом з цим вказали, що заборгованість в сумі 26094,54 грн. за грудень 2015р. Управлінням не підтверджена та не може бути стягнена в примусовому порядку, оскільки державним бюджетом на 2016 рік субвенція на надання інших пільг (зокрема оплату послуг звязку) не передбачена. Розрахунки за грудень 2015р. ПАТ «Укртелеком» за надані телекомунікаційні послуг не були прийняті для обліку і реєстрації через відсутність кошторисних призначень на 2016р. по субвенції з державного бюджету на надання пільг.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

згідно із ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Позивач у справі - публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах споживачам, які мають право на пільги та на яких поширювалася дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства".

02.01.2015р. року між позивачем ПАТ Укртелеком в особі Волинської філії і відповідачем -Управлінням соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому було укладено договір про відшкодування витрат за встановлення та користування телефоном громадянам, які користуються пільгами №27/15-27, згідно з п.1.1. якого виконавець своїми силами і матеріальними ресурсами виконує роботи по телефонізації квартир пільгової категорії населення та наданню їм телекомунікаційних послуг, а замовник відшкодовує виконавцю кошти за надані послуги.

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2 договору №27/15-27 від 02.01.2015р. замовник зобовязується на підставі розрахунків та актів виконаних робіт, поданих виконавцем, перераховувати на рахунок виконавця кошти за надані послуги протягом тридцяти календарних днів.

Згідно з підпунктом 2.2.4. пункту 2 договору виконавець зобовязується щомісячно, за кожний звітний період, звіряти стан розрахунків між сторонами та підтверджувати це актом звіряння розрахунків на 1-ше число поточного місяця протягом пяти банківських днів.

На виконання умов договору №27/15-27 від 02.01.2015р. позивач за період листопад грудень 2015р. надав послуг пільговій категорії осіб на суму 51 777,28 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг у листопад-грудні 2015р.

На момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість складала 51 777,28 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду (позовна заява зареєстрована в господарському суді 24.02.2017р.) відповідач перерахував позивачу 25 682,74 грн. заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням № 919 від 13.03.2017р. на суму 25 682,74 грн., а тому провадження у справі про стягнення з відповідача 25 682,74 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Вимога позивача про стягнення боргу з компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі в сумі 26 094,54 грн. за грудень 2015р. є обґрунтованою та підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно приписів ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, на підставі договору №27/15-27 від 02.01.2015р. між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно із п. 3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" та п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно з пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002р. "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі за текстом - Порядок) встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002р. встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг м. Нововолинська Волинської області є Управління соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. і Порядку відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до пункту 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. При цьому, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у пятиденний строк здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Тобто, відповідні бюджетні зобов'язання щодо виплати, в тому числі пільг з оплати послуг зв'язку, пільговим категоріям громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Управління соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому, яке є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення м. Нововолинська Волинської області, зобов'язане здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, за рахунок державних субвенцій.

При цьому, неналежне фінансування та відсутність механізму проведення такого розрахунку не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.

Зі змісту статті 617 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Виходячи з наведених правових норм, твердження відповідача з посиланням на відсутність у державному бюджеті виділених коштів не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити понесені позивачем витрати на оплату телекомунікаційних послуг для пільгових категорій громадян.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Щодо розподілу судових витрат, то оскільки кошти позивачу були перераховані відповідачем після звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі, враховуючи розяснення, надані в п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013р., судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 617 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 48,87,89,97,102 Бюджетного кодексу України, ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", ст. ст. 33, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ч.ч.1,2 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому (Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 03191986, р/р 3541002026480 в ГУД КСУ у Волинській області, МФО 803014) на користь публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Волинської філії (43025, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код ЄДРПОУ 21560766, р/р 26005133058 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) 26 094 грн. 54 коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, 1 600 грн. витрат повязаних з оплатою судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 25 682 грн. 74 коп. заборгованості припинити.

Повне рішення складено: 17.03.2017р.

СуддяІ. О. Якушева