Ухвала суду № 65381190, 17.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 березня 2017 року Справа № 904/10670/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс", м. Київна ухвалувід 29.11.2016 господарського суду Дніпропетровської областіта постановувід 22.12.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/10670/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомпершого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської радидотовариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис", м. Київ 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", м. Дніпропро витребування майната за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс"допершого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської радипро усунення перешкод у користуванні власністю

ВСТАНОВИВ:

Подана 24.01.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "Тулс" (далі - заявник) касаційна скарга № б/н від 24.01.2017 не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Вимоги касаційної скарги полягають у скасуванні ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 904/10670/16.

Згідно зі ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Разом з тим ч. 3 ст. 1113 ГПК України визначено, що до касаційної скарги додаються докази надсилання її копії іншій стороні у справі.

Як вбачається з доданого до касаційної скарги опису поштового відправлення, заявник направив копію касаційної скарги лише Дніпропетровській міській раді, але її копію не було надіслано першому заступнику прокурора Дніпропетровської області та третім особам у цій справі, а саме товариству з обмеженою відповідальністю "Солярис", товариству з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" та комунальному житлово-експлуатаційному підприємству "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 ГПК України. У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання про відстрочення його сплати. У якості підстави для відстрочення сплати судового збору заявник вказує на скрутне фінансове становище.

У той же час за нормою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

У зв'язку з чим сама по собі обставина перебування такого суб'єкта господарювання у скрутному фінансовому стані є виключно наслідком його господарської діяльності та власним комерційним ризиком, тому не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Більше того, у порушення вимог ст. 33 ГПК України заявник не надав жодних доказів у підтвердження наведених у клопотанні обставин.

Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Також згідно зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Перевіривши подану касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Дніпропетровського апеляційного господарського суду - 24.01.2017.

Однак додане клопотання про відновлення цього строку є необґрунтованим без зазначення поважності причин пропуску процесуального строку, що є підставою для повернення касаційної скарги у тому числі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 42, 43, 86, 111, 1111, п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 904/10670/16 повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич