Рішення № 65380842, 09.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/48/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Ларіонова Н.М.

№ 758/1459/16-ц

Доповідач-Чобіток А.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м.Києва від 01 вересня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою,вселення та встановлення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_3,ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 пред»явив позов до ОСОБА_3,ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою,вселення та встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1,виділивши йому у користування кімнату площею 12,6 кв. м ,а відповідачам кімнату площею 17,3 кв.м, кухню,ванну кімнату,вбиральню та коридор залишити в загальному користуванні, зобов»язати відповідачів не чинити йому перешкод в користуванні вказаною кімнатою та іншими приміщеннями загального користування. В обґрунтування вимог вказував, що 01.12.2015 року його батько ОСОБА_5 на підставі договору дарування,посвідченого приватним нотаріусом КМНО Лабутіною Ю.Ю. за реєстром №4169 подарував йому 1/3 частину спірної квартири,але він не може користуватися належною йому власністю через перешкоди,які створюють йому відповідачі,замінивши замки.

Відповідачі пред»явили зустрічний позов до ОСОБА_2про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою,посилаючись на погрози розправою з його боку,про що вона заявляла поліції. Вважають неможливим встановлення порядку користування спірною квартирою за варіантом запропонованим відповідачем з огляду на порушення їх інтересів як співвласників квартири та неможливість проживання їх в одній кімнаті , в зв»зку з хворобою ОСОБА_4.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року первісний позов задоволено частково. Вирішено вселити ОСОБА_2 в спірну квартиру та усунути перешкоди в користуванні ним спірною квартирою, зобов»язавши ОСОБА_3 надати комплект ключів від вхідних дверей квартири. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення в частині відмови в задоволення позову про встановлення порядку користування спірною квартирою та ухвалити в цій частині нове,яким задовольнити позовні вимоги.

Вказує, що суд при вирішенні питання щодо визначення порядку користування спірною квартирою та виділення йому в користування жилої кімнати площею 12,6 кв. м, а відповідачам жилої кімнати площею 17,3 кв. м, залишивши місця загального користування в користування сторін, суд безпідставно прийшов до висновку про значне відступлення від розміру жилої площі,який припадає на кожного з сторін,при встановленні порядку користування спірною квартирою, зазначеного позивачем та врахував стан здоров»я ОСОБА_4, в зв»зку з чим вона не може проживати в комунальній квартирі та в одній кімнаті з іншими членами сім»ї.

Суд не врахував рішення Подільського районного суду м. Києва від 21.06.2007 року,яким було встановлено попередньому власнику ОСОБА_5 порядок користування спірною квартирою та виділено в користування кімнату площею 12,60 кв. м, на підставі якого розділено особові рахунки в комунальні платежі рахувалися та сплачувалися окремо.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи,колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що кожний з сторін мають по 1/3 частини на праві власності квартири АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_5 набув право власності на 1/3 частину спірної квартири на підставі договору дарування від 01.12.2015 року, відповідно до умов якого його батько ОСОБА_5 , дарувальник , передав безоплатно в дар вказану 1/3 частку спірної квартири, а ОСОБА_2, обдарований, прийняв у власність 1/3 частку вказаної квартири.

Посилаючись на те,що він не може користуватися належною йому власністю через перешкоди,які створюють йому відповідачі,замінивши замки,позивач просив вселити його та встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1,виділивши йому у користування кімнату площею 12,6 кв. м , а відповідачам кімнату площею 17,3 кв. м, кухню,ванну кімнату,вбиральню та коридор залишити в загальному користуванні, зобов»язати відповідачів не чинити йому перешкод в користуванні вказаною кімнатою та іншими приміщеннями загального користування.

Прийшовши до висновку,що відповідачі перешкоджають ОСОБА_2 вселитися в спірну квартиру,як співвласнику, та чинять перешкоди йому в користуванні його часткою квартири,суд відмовив йому у визначенні порядку користування та виділення йому кімнати жилою площею 12,60 кв. м, а відповідачам жилої кімнати 17,30 кв. м, вказавши,що при такому визначенні порядку користування спірною квартирою значно порушуються інтереси відповідачів.

Колегія суддів вважає таким,що не відповідає обставинам справи та вимогам закону,який регулює правовідносини сторін, висновок суду щодо неможливості встановлення порядку користування спірною квартирою за варіантом позивача з підстав значного порушення прав відповідачів,кожний з яких також має на праві власності по 1/3 частки спірної квартири.

Так з матеріалів справи вбачається,що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 червня 2007 року було задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1,виділивши йому кімнату площею 12,60 кв. м, ОСОБА_3 та ОСОБА_4- кімнату площею 17,30 кв. м ,ванну кімнату, вбиральню, коридор та балкон залишити в загальне користування.

На підставі вказаного судового рішення ОСОБА_5 було відкрито особовий рахунок на виділену в користування кімнату в спірній квартирі житловою площею 12.60 кв.м..

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння,користування та розпорядження своїм майном.

З переходом до ОСОБА_2 права власності на 1/3 частку спірної квартири від ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 01.12.2015 року, ОСОБА_2 набув право користування кімнатою жилою площею 12,60 кв. м , яке було визначено дарувальнику ОСОБА_5,як власнику 1/3 частки спірної квартири, вищезазначеним судовим рішенням, в зв»язку з чим, на думку колегії суддів, відсутні підстави вирішення цих вимог повторно в судовому порядку.

До того ж з наданої довідки Центру комунального сервісу від 07.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником особового рахунку НОМЕР_1 на житлову площу 12,60 кв. м в квартирі АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 з сім»єю з 2-х осіб займає кімнату 17.30 кв.м..

За таких обставин колегія суддів вважає,що рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про встановлення порядку користування спірною квартирою підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні означених вимог з інших підстав.

В решті рішення колегія суддів вважає законним та обґрунтованим і підстави до його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.304,307,309,313,314.316,319 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 та ухвалити нове,яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -