Постанова № 65380607, 14.03.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6243/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І. при секретаріДубіній Н.Ю. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Зв'язок" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МС-Зв'язок" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000822304/2980 від 10 вересня 2012 року Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0000822304/2980 від 10 вересня 2012 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2016 року касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року по справі №2270/6243/12 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі від 07 квітня 2016 року Вищий адміністративний суд України вказав на те, що для з'ясування зазначених обставин судам належить ретельно перевіряти доводи податкового органу, викладені в акті перевірки або підтверджені іншими доказами. При цьому за змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Представники позивача в судовому засіданні надали пояснення по справі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задоволити, виходячи із підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти пред'явлених позовних вимог, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "МС-Зв'язок" з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "БК"Київбудмонтаж" за березень 2011 року та червень 2011 року, про що складено Акт перевірки № 4851/22-3/33232876 від 27 серпня 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, ТОВ "МС Зв'язок" занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками березня 2011 року, червня 2011 року на загальну суму ПДВ 1058118,00 грн., в тому числі по періодах: березень 2011 року на суму ПДВ 200337,00 грн., червень 2011 року на суму ПДВ 857781,00 грн. На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000822304/2980 від 10 вересня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 1058119,00 гривень, з яких: 1058118,00 грн.- сума грошового зобов'язання за основним платежем та 1,00 грн.- за штрафними санкціями.

Підставою для таких висновків відповідача є те, що товариство з обмеженою відповідальністю "МС-Зв'язок" завищило суму податкового кредиту на 1058118,00 грн. за рахунок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціях з товариством з обмеженою відповідальністю "БК"Київбудмонтаж", що фактично не здійснювались.

Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд не приймає до уваги висновки відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ "БК"Київбудмонтаж", оскільки на підтвердження реальності таких господарських операцій позивачем суду надано ряд належним чином завірених копій первинних бухгалтерських документів, а саме: договора, субпідрядні угоди, додаткові угоди до договору з генерального підряду на будівництво об'єктів №30902 від 02 лютого 2010 року до Генерального договору №30902/30903/30904 від 02 лютого 2010 року, акти здачі-приймання виконаних робіт, акти здачі-приймання матеріалів обладнання, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, шляхові листи.

При цьому, відповідач не подав до суду будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої ним податкової вигоди - як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

Первинні документи, що підтверджують факт реального здійснення господарських правовідносин позивача з ТзОВ "БК"Київбудмонтаж" оформлені належним чином, з дотриманням вимог, визначених чинним законодавством України, що свідчить про правомірність формування податкового кредиту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача, як на одну з підстав нереальності договорів, відсутність у ТзОВ "БК"Київбудмонтаж" достатньої кількості працівників, оскільки відповідач не довів, а суд не встановив наявність будь яких визначених нормативно-правовими актами нормативів кількості працюючих, необхідної для укладання певних видів господарських договорів. Тому, висновки відповідача щодо відсутності достатньої кількості працюючих суперечать ст.ст.6 і 12 Господарського кодексу України.

Також відповідачем на підтвердження своїх доводів надано суду Висновок експерта №1298/12-21 про встановлення виконання підпису від імені керівника ТзОВ "БК"Київбудмонтаж" ОСОБА_3

Однак суд не бере до уваги зазначений висновок експерта та вважає, що він не стосується даної справи, оскільки еспертизою досліджувалось виконання підпису керівником ТзОВ "БК"Київбудмонтаж" ОСОБА_3 на документах, які не відносяться до первинних документів по здійсненню господарських операцій між ТзОВ "БК"Київбудмонтаж" та позивачем.

Таким чином, з огляду на вищенаведене суд вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "БК "Київбудмонтаж", оскільки на підтвердження реальності таких господарських операцій позивач надав суду ряд належним чином завірених копій первинних бухгалтерських документів, а саме: договора, субпідрядні угоди, додаткові угоди до договору з генерального підряду на будівництво об'єктів №30902 від 02 лютого 2010 року до Генерального договору №30902/30903/30904 від 02 лютого 2010 року, акти здачі - приймання виконаних робіт, акти здачі-приймання матеріалів обладнання, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, шляхові листи.

Крім цього, предметом угоди для ТОВ "МС-Зв'язок" згідно договорів генпідряду було виконання конкретного завдання а саме отримання на користь замовника ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." дозвільної та/або погоджувальної документації, необхідної для забезпечення дотримання встановленого чинним законодавством України порядку виконання робіт по будівництву об'єкта, а також робіт по модернізації базових станцій та їх будівництву.

Вказані роботи були виконані за договорами субпідряду між ТОВ "МС-Зв'язок" та ТОВ "БК "Київбудмонтаж" та після їх виконання прийняті замовником цих робіт ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." що також свідчить про те, що такі операції дійсно були здійснені.

Отже позивач не подав, а суд не встановив будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої ним податкової вигоди, як безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, за відоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

На виконання зазначеного в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2016 року Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 19 травня 2016 року витребував від слідчого управління Головного управління ДФСУ в Хмельницькій області інформацію про те, чи проводилась в рамках розслідування по кримінальній справі №41/0279 почеркознавча експертиза щодо встановлення справжності підпису директора ТОВ "БК "Київбудмонтаж" ОСОБА_3 на будь - яких інших документах цього підприємства, окрім тих, які зазначені у висновку експерта №1298/12-21 від 04 жовтня 2012 року, що знаходиться у кримінальній справі № 41/0279; від органів досудового слідства Головного управління ДФСУ в Хмельницькій області інформацію про те, чи направлялись матеріали кримінальної справи №41/0279 по обвинуваченню гр. ОСОБА_5 у скоєнні злочинів,передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст.205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212 КК України, до суду.

А також направлено лист до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з метою отримання інформації стосовно того чи перебуває у його провадженні кримінальна справа №688/4283/14-к та чи прийняте по ній відповідне рішення.

В подальшому судом було отримано вказані матеріали та в ході їх дослідження встановлено наступне.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи, яким досліджено лише деякі документи, що стосуються діяльності TOB "БК "Київбудмотаж" і не є первинними. Таким чином суд дійшов висновку, що встановлення факту підписання деяких документів TOB "БК "Київбудмонтаж" іншою особою не може свідчити про однозначну недійсність інших первинних документів підприємства. При цьому справа, по якій проводилась експертиза стосувалась обвинувачення директора TOB "Сварог-Агробуд» ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних злочинів.

По вказаній кримінальній справі 18 вересня 2014 року було прийняте рішення Шепетівським міськрайонним судом згідно якої ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності, за вчинення пособництва в умисному ухиленні від сплати податків, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.2 ст.212 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрито. також слід зазначити, що в цьому рішенні не має жодної інформації стосовно епізодів, пов'язаних з TOB "КБ "Київбудмонтаж".

Разом з тим, слідчим управлінням фінансових розслідувань повідомлено, що кримінальна справа №41/0279 (кримінальне провадження №32014240000000039) в частині вчинення ОСОБА_5 фіктивного підприємництва, передбаченого ст. 205 КК України, закрита у зв'язку з відсутністю складу злочину в його діях.

Слід зазначити, що в жодному з вищевказаних рішень підприємство позивача та його контрагента не згадується.

Аналізуючи зміст акта перевірки, заперечення відповідача, та подані документи в частині висновків відповідача про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "МС-Зв'язок" завищило суму податкового кредиту на 1058118,00 грн. за рахунок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціях з товариством з обмеженою відповідальністю "БК"Київбудмонтаж", що фактично не здійснювались, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у періоді, що перевірявся, контрагент позивача ТОВ "БК"Київбудмонтаж" зареєстрований як юридична особа та мав статус платника ПДВ.

Припущення про недійсність операцій між ТОВ "МС-Зв'язок" та ТОВ "БК"Київбудмонтаж" не можуть впливати на правомірність податкового обліку та сплати податків позивачем.

До того ж, суб'єкт господарювання (добросовісний учасник угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за іншого суб'єкта підприємницької діяльності. Недобросовісність чи протиправність дій контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Недобросовісність учасника угоди не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі витрат, понесених на придбання товарів (послуг), якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій.

Суд також вважає, що позбавлення платника податку права на формування витрат у зв'язку з невиконанням обов'язків контрагентами контрагентів позивача, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст. 9 Конституції України. Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477 мають в Україні значення джерела права. Так, у п. 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, указавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування" отримати ефективне здійснення свого майнового права. У рішенні в справі Щокін проти України (п.49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується численними рішеннями Європейського суду з прав людини. Так, п.71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податкових зобов'язань…. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Оскільки відповідачем (суб'єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про недійсність здійснених господарських операцій є бездоказовими.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що встановлення за наслідками проведеної почеркознавчої експертизи факту підписання деяких документів TOB "БК "Київбудмонтаж" іншою особою не може свідчити про однозначну недійсність інших первинних документів підприємства. При цьому справу, по якій проводилась експертиза стосувалась обвинувачення директора TOB "Сварог-Агробуд" ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних злочинів закрито, а доказів існування інших справ з вироком суду щодо протиправності дій TOB "БК "Київбудмотаж" суду надано не було, відтак суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000822304/2980 від 10 вересня 2012 року слід визнати протиправними та скасувати.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000822304/2980 від 10 вересня 2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2017 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк