Постанова № 65380449, 13.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7466/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та вимоги про сплату боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач або ФОП ОСОБА_1В.) звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.2016 року; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0026171301 від 30.11.2016 року; рішення № НОМЕР_2 від 30.11.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 30.11.2016 року; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 30.11.2016 року; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 30.11.2016 року.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі висновків акту «Про результати фактичної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6) щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та інших документів» № 3579/13-01-32035/9715 від 10.11.2016 року відповідачем були винесені: податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.2016 року, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 34000,00 грн.; вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0026171301 від 30.11.2016 року, якою позивача визначено до сплати недоїмку з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 8953,00 грн.; рішення № НОМЕР_2 від 30.11.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 4476,50 грн.; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 30.11.2016 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 510 грн.; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 30.11.2016 року, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, пені у загальному розмірі 11 547,57 грн. (за податковим зобовязанням 6365,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4436,95 грн., сума пені 744,69 грн.); податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 30.11.2016 року, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з військового збору, пені у загальному розмірі 968,79 грн. (за податковим зобовязанням 535,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 367,62 грн., сума пені 66,01 грн.). Позивач вважає, що оскаржувані рішення та вимога підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у звязку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття зазначених рішень та вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача відносно задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення та вимога є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 80.1 ст. 1 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п.п. 80.2.5 п. 80.2 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.1, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, направлень на проведення фактичної перевірки від 31.10.2016 року № 499, № 495, № 497, відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 31.10.2016 року № 530-п «Про проведення фактичної перевірки», посадовими особами відповідача було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі з тими, яким установлено випробування та дотримання вимог діючого законодавства з питань обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та інших документів за адресами: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25 к. 1-3 павільйон «Німецькі сосиски»; м. Одеса, вул. Давида Ойстраха, 32, ТРЦ «City Center Котовський»; м. Одеса, вул. Канатна, 28.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 3579/13-01-32035/9715 від 10.11.2016 року «Про результати фактичної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6) щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та інших документів», відповідно до висновку якого, фактичною перевіркою встановлено наступні порушення:

- постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 - ФОП ОСОБА_1 «Повідомлення про прийняття працівника на роботу» до органів Державної фіскальної служби за місцем обліку повідомлення не надано по наступним працівникам: по гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_4;

- п.п. 168.1.1 п. 168. ст. 168 ПК України, ФОП ОСОБА_1 не утримав та не перера хував до бюджету податок на доходи фізичних осіб, донарахуванню підлягає податок на до ходи фізичних осіб на загальну суму 6545,93 грн.;

- ст. 51, п. 176.2 ст. 176 ПК України, наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нара хованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» до податкових розрахунків включені відомості з недостовірними даними, що при звело до збільшення податкових зобовязань;

- п. 6.2 ст.6, п. 7.1 ст. 7, п. 5, п. 7 ст. 8, п. 8 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», встановлено заниження єдиного внеску на загальну суму 8953,0 грн.;

- п.п. 1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX, п 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в наслідок чого донараховано військового збору у розмірі 535,16 грн.;

- ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютю нових виробів» (зі змінами та доповненнями) - реалізація алкогольних напоїв (пива) без від повідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- ст.15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютю нових виробів» (зі змінами та доповненнями) - наявність алкогольних напоїв (пива) у торгівельному обєкті «Німецькі сосиски» (додаток № 1 до акту перевірки) в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв;

- п. 12. ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) - поруше но порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутність супро воджуючих документів на алкогольні напої (пиво), зазначених у додатку № 1 до акту перевірки на суму 3240,00 грн. (а.с. 17-27).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області були винесені: податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.2016 року, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 34000,00 грн.; вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0026171301 від 30.11.2016 року, якою позивача визначено до сплати недоїмку з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 8953,00 грн.; рішення № НОМЕР_2 від 30.11.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 4476,50 грн.; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 30.11.2016 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 510 грн.; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 30.11.2016 року, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, пені у загальному розмірі 11 547,57 грн. (за податковим зобовязанням 6365,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4436,95 грн., сума пені 744,69 грн.); податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 30.11.2016 року, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з військового збору, пені у загальному розмірі 968,79 грн. (за податковим зобовязанням 535,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 367,62 грн., сума пені 66,01 грн.) (а.с. 30-35).

ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями та вимогою оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою питань дотримання ФОП ОСОБА_1 законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі з тими, яким установлено випробування, у ході здійснення фактичної перевірки встановлено наступне.

У квітковому магазині «Fiore miх» за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 28, фактично здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1, РНОКПП 32032519715, що не спростовувалось представником позивача.

На момент проведення фактичної перевірки, а саме 02.11.2016 року в магазині знаходилось два робітника: гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_2

Згідно наданого пояснення гр. ОСОБА_5 від 02.11.2016 року було зясовано, що во на працює у ФОП ОСОБА_1 з серпня 2016 року на посаді флориста, заробітна плата складає 2500,00 грн. на місяць, має змінника ОСОБА_6, працює за трудовою угодою, режим роботи з 08-00 до 20-00, вихідний день один раз на тиждень, що підтверджується відповідними письмовими поясненнями (а.с. 64).

Відповідно даним АІС «Податковий блок» Податкового розрахунку сум доходу, нара хованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (за фо рмою 1-ДФ) за III кв. 2016 року гр. ОСОБА_5 працює у ФОП ОСОБА_1 з 15.08.2016 року.

ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Київському районі м. Одеси ТУ ДФС в Одеській області «Повідомлення про прийняття працівника на роботу» по гр. ОСОБА_5 надано 13.08.2016 року.

Згідно наданого пояснення гр. ОСОБА_2 від 02.11.2016 року було зясовано, що вона працює у ФОП ОСОБА_1 з жовтня 2016 року на посаді помічника флориста, заробітну плату не отримувала, режим роботи з 08-00 до 20-00, вихідні дні 3-4 дні на тиж день, що підтверджується відповідними письмовими поясненнями (а.с. 65).

При цьому, ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області «Повідомлення про прийняття працівника на роботу» по гр. ОСОБА_2 не надано, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціаль ного внеску та військового збору із сум виплаченої (нарахованої) заробітної плати не здійс нювалось.

У квітковому магазині «Fiore miх» за адресою: м. Одеса, вул. Давида Ойстраха, 32, ТРЦ «City Center Котовський», фактично здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 ко М.В., РНОКПП НОМЕР_7, що не спростовувалось представником позивача.

На момент проведення фактичної перевірки, а саме 02.11.2016 року в магазині знаходи лось два робітника: гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Згідно наданого пояснення гр. ОСОБА_7 від 02.11.2016 року було зясовано, що вона працює у ФОП ОСОБА_1 з листопада 2016 року на посаді продавця-флориста, заробітна плата складає 3000 грн. на місяць, має змінника ОСОБА_8, працює за трудовою угодою, режим роботи з 10-00 до 22-00, графік роботи: 2 дні робочих, 2 вихідних, підтверджується відповідними письмовими поясненнями (а.с. 69).

При цьому, ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Київському районі м. Одеси ТУ ДФС в Одеській області «Повідомлення про прийняття працівника на роботу» по гр. ОСОБА_3 не надано, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внесу та військового збору із сум виплаченої (нарахованої) заробітної плати не здійснюва лось.

ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_8, відповідно даним АІС «Податковий блок» - Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (за формою 1-ДФ) за II квартал 2014 року працює у ФОП ОСОБА_1 з 04.04.2016 року.

Основною підставою виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору, яким відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту КЗпП України) є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізич ною особою (далі - роботодавець), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, ви значену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку а роботодавець - виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для вико нання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сто рін.

Загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 КЗпП України, якою, зокрема, передбачено укладення трудового договору, як правило, в письмовій формі.

Згідно з частиною 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або упо вноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття пра цівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.

Відповідно до вимог зазначеної постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу по дається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Суд погоджується з доводами відповідача, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 ФОП ОСОБА_1 «По відомлення про прийняття працівника на роботу» (додаток до постанови КМУ від 17.06.2015 року) до органів Державної фіскальної служби за місцем обліку повідомлення не було надано по працівникам: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які працювали у квіткових магазинах «Fiore miх» за адресами: м. Одеса, вул. Давида Ойстраха, 32, ТРЦ «City Center Котовський» та м. Одеса, вул. Канатна, 28, за якими фактично здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1

Щодо визначення бази оподаткування, повноти нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Згідно ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошово му виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до п. 14.1.48 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та до даткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно із п.п.14.1.56 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяль ності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представниц тво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) до ходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати подат кову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в по рядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею вико нує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який до хід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатко вуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового, місяця.

Пунктом 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника нота тку включаються, зокрема: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику пода тку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п.164.2.1); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику по датку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2); оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно із цим Кодек сом (п.п. 164.2.6).

Пунктом 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пен сійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівни ка, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Пунктом 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, на рахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, на даються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договора ми.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу на його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати опо датковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на пере рахування цього податку до бюджету

Відповідно до п.п.168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нараху вання та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах.

Як встановлено судом, в порушення вимог п.п.168.1.1 п.168 ст.168 ПК України ФОП ОСОБА_1 не утримав та не перерахував до бюджету податок на доходи фізичних осіб по громадянам: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які працювали у квіткових магазинах «Fiore miх» за адресами: м. Одеса, вул. Давида Ойстраха, 32, ТРЦ «City Center Котовський» та м. Одеса, вул. Канатна, 28, за якими фактично здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1

Також як вбачається з акту, при перевірці дотримання ФОП ОСОБА_1 обовязків податкового агента, відпові дно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49 «Про затвер дження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» встановлено, що позивачем не були включені виплати доходів фізичним особам за ознакою « 101», а саме, зокрема, по громадянам: ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Таким чином встановлено порушення ст.51, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» - до податкових розрахунків включені відомості з недостовірними даними, що призвело до збільшення податкових зо бов'язань.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №-2464-IV від 08.07.2010 року (надалі по тексту Закон України № 2464 IV) під єдиним внеском на загальнообовязкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України №2464-IV передбачено, що єдиний внесок є загальнообов'язковим платежем.

Згідно п. 5 ст.7 Закону України № 2464 - IV єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ст.9 Закону України №2464-IV та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010р. № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289 (надалі за текстом - Інструкція) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно встановлених законодавством строків і тарифів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України №2464-IV платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8, 12 ст. 9 даного Закону України №2464-IV платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законо давством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового догово ру, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послу ги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють у фізичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України №2464 єдиний внесок нараховується для платників, з значених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Зако ну, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та дода ткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натура льній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Як встановлено в ході фактичної перевірки та підтверджено під час судового розгляду справи, ФОП ОСОБА_1 використовував працю найма них осіб, з якими не були укладені трудові договори, заробітна плата виплачувалась без на рахування єдиного соціального внеску, який повинен перераховуватися у розмірі 36,8% та 3,6% (з 01.01.2016 року - 22%) по громадянам: ОСОБА_7, ОСОБА_5

Також, судом встановлено, що Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-УІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», який набрав чинності з 03 серпня 2014 року, запроваджено військовий збір у розмірі 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відно синами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

ФОП ОСОБА_9 відповідно п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податко вого кодексу України є відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету.

Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, вста новленому ст. 168 ПК України.

Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПК України обєктом оподатку вання збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України. Пунктом 163.1 ст. 163 ПК України передбачено, що обєктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Ставка збору становить 1,5 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПК України (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПК України).

Судом встановлено, що на виконання вищевикладених норм ФОП ОСОБА_1 не проведено нарахування та сплата військового збору з доходів, нарахованих (виплачених) на ко ристь платників податку фізичних осіб, зокрема, по громадянам: ОСОБА_5 та ОСОБА_10

Відносно порушень, які були виявлені при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25, к.1-3 павільйон «Німецькі Сосиски», судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, за вказаною адресою перевіряючими були встановлені наступні порушення:

- згідно наданого пояснення громадянина ОСОБА_11 від 02.11.2016 року, податковим органом було зясовано, що він працює на торгівельному обєкті «Німецькі Сосиски» у м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25, к.1-3 з 11.09.2016 року, заробітна плата складає 150 грн. за зміну, має змінницю Іну, трудова угода не укладалась, режим роботи з 10-00 до 23-00, вихідні дні - 2 зміни через 2 зміни. Позивачем не надано до контролюючого органу повідомлення про прийняття працівника на роботу (стор. 4-5 акту);

- на думку контролюючого органу, громадянину ОСОБА_11 була виплачена заробітна плата в розмірі 1500,00 грн., в порушення п.п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 ПК України позивачем не утримано податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 270,00 грн., єдиний внесок (ЄВ) у розмірі 330,00 грн. та військовий збір в розмірі 22,50 грн.;

- за вказаною адресою, у павільйоні, що, як на думку контролюючого органу, належить ФОП ОСОБА_1, барменом ОСОБА_11 реалізовано курячі сосиски на суму 44,00 грн. та пиво на суму 25,00 грн., тобто була здійснена реалізація алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, також у торговому обєкті виявлено 20 пляшок пива в асортименті ємністю 0,5 літра на суму 940,00 грн., пиво розливне «Авторське» та «Хенекен» у кількості 46 літрів на суму 2300,00 грн., що є порушенням ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

- ОСОБА_11 було відмовлено у наданні контролюючому органу прибуткових накладних на пиво, що є порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як зазначив представник позивача, станом на момент проведення перевірки та на теперішній час ФОП ОСОБА_1 взагалі не здійснює підприємницьку діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська. 25, к.1-3 павільйон «Німецькі Сосиски».

При цьому, в акті перевірки жодним чином не зазначено на підставі яких доказів ревізори контролюючого органу дійшли висновку про те, що за даною адресою здійснює свою фактичну діяльність позивач.

Також на вимогу суду представник відповідача та допитані судом в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які безпосередньо проводили фактичну перевірку за вказаним обєктом, не змогли надати жодного доказу на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська. 25, к.1-3 павільйон «Німецькі Сосиски».

Як зазначено у акті перевірки, ФОП ОСОБА_1 не надав договір оренди на обєкт, що розташований за вказаною адресою, проте як зазначив представник позивача, позивач не може надати такий договір, оскільки взагалі не здійснює діяльність за вказаною адресою.

Суд зазначає, що захист своїх прав платником податків ґрунтується в першу чергу на доказі факту відсутності в нього того чи іншого обовязку. Права платника податків є безпосереднім механізмом, який, з одного боку, сприяє належній реалізації платником податків своїх обовязків, а з іншого - є важливою гарантією захисту від неправомірних дій контролюючих органів.

Право платника податків - це передбачена нормою права міра його можливої поведінки. Право платника означає, що він може будувати свою поведінку на власний розсуд, але в межах того, що йому не заборонено податковим законом. Платник податків повинен мати можливість використовувати своє право у будь-який час, поки це право існує.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем субєктом владних повноважень, на якого, зокрема, покладений обовязок доказування правомірності своїх дій та рішень, не доведено суду належними та допустимими доказами факт здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська. 25, к.1-3 павільйон «Німецькі Сосиски», суд дійшов висновку, про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача щодо встановлених фактичною перевіркою порушень ФОП ОСОБА_1 за вказаною адресою, а тому оскаржувані рішення та вимога підлягають визнанню протиправними та скасуванню у таких частинах: податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.2016 року повністю; вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0026171301 від 30.11.2016 року в частині визначення позивачу до сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 330,00 грн.; рішення № НОМЕР_2 від 30.11.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 165,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 30.11.2016 року повністю; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 30.11.2016 року в частині визначення позивачу суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, пені у загальному розмірі 478,09 грн. (за податковим зобовязанням 270,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 202,50 грн., сума пені 5,59 грн.); податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 30.11.2016 року в частині визначення позивачу суми грошового зобовязання з військового збору, пені у загальному розмірі 39,85 грн. (за податковим зобовязанням 22,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 16,88 грн., сума пені 0,47 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає за необхідне на підставі положень ч. 2, 3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, зясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у зв'язку із чим вони підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та вимоги про сплату боргу, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 29.11.2016 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № Ф-0026171301 від 30.11.2016 року в частині визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 до сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 330,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_2 від 30.11.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 165,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_3 від 30.11.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_4 від 30.11.2016 року в частині визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, пені у загальному розмірі 478,09 грн. (за податковим зобовязанням 270,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 202,50 грн., сума пені 5,59 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_5 від 30.11.2016 року в частині визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобовязання з військового збору, пені у загальному розмірі 39,85 грн. (за податковим зобовязанням 22,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 16,88 грн., сума пені 0,47 грн.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 06 березня 2017 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13 березня 2017 року.

Суддя С.О. Cтефанов