Постанова № 65380221, 16.03.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1531/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача ОСОБА_1до відповідачів 1.Головного управління Національної поліції в Полтавській області 2. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській областіпро скасування акта

В С Т А Н О В И В:

12.09.2016 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач-1 або ГУ НП в Полтавській області) про скасування акта, а саме просить: скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру №26, затверджений Головою ліквідаційний комісії УМВС України в Полтавській області Бехом О.В., від 11.08.2016.

Позивач не погоджується з висновком ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області про нещасний випадок, що стався не під час виконання службових обов'язків, обґрунтовуючи тим, що нещасний випадок з ним стався у час проведення зачистки у м. Слов'янську та м. Красний Лиман Донецької області, під час обстрілу колони української військової техніки, яка під'їхала до околиці м. Красний Лиман, у результаті чого позивач отримав сильний удар в район бронежилета та вивихнув праве плече, отримав забій у районі шиї; позивач наголошував на тому, що нещасний випадок з ним стався під час перебування у службовому відрядженні згідно з наказом УМВС України в Полтавській області від 29.05.2014 №212 о/с дск.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 до участі у справі залучено Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у якості другого відповідача (надалі - відповідач-2, або УМВС в Полтавській області).

Позивач у судове засідання з'явився, надав клопотання від 07.02.2017, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести у порядку письмового провадження за його відсутності.

У судове засідання з'явилися представники відповідачів, проти позову заперечували, просили суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, під час судового засідання, суд дійшов до висновку про продовження розгляду заяви без участі представників сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що майор міліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Полтавській області.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 29.05.2014 №212 о/с дск "Про відрядження працівників УМВС України в Полтавській області для участі в проведенні антитерористичної операції та повернення з відрядження" для виконання завдань, визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом", несення служби по охороні громадського порядку в районах проведення АТО та на виконання вимог службової телеграми МВС України від 04.05.2014 №7999/Яр, відряджено з 30.05.2014 до особового розпорядження до м. Ізюм Харківської області працівників УМВС України в Полтавській області, зокрема майора міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Полтавській області (М-114806), з табельною вогнепальною зброєю (МП) та автоматичною зброєю /а. с. 138/.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 08.06.2014 №241 о/с дск "Про відрядження працівників УМВС України в Полтавській області до Краснолиманського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області та повернення з відрядження з м. Ізюм Харківської області" повернуто до постійного місця дислокації з 09.06.2014 майора міліції ОСОБА_1 (М-114806), оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Полтавській області /а. с. 139/.

З матеріалів справи встановлено, що 25.06.2014 до СКЗ УБОЗ УМВС України в Полтавській області надійшов рапорт в.о. начальника відділу УБОЗ УМВС України в Полтавській області капітана міліції Хряпи В.С. щодо проведення службового розслідування нещасного випадку, який стався з оперуповноваженим ОВС відділу боротьби з легалізацією доходів ОЗГ УБОЗ УМВС майором міліції ОСОБА_1 у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю, на території Донецької та Луганської областей в зоні проведення АТО.

За наслідками службового розслідування нещасного випадку 07.07.2014 складено висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень оперуповноваженим в ОВС УБОЗ УМВС майором міліції ОСОБА_1, у якому зазначено, що нещасний випадок (травма у вигляді вивиху правого плеча, посттравматичної шийної мійлорадикулопатії) трапився 06.06.2014 близько 09.00 години з оперуповноваженим в ОВС відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп УБОЗ УМВС майором міліції ОСОБА_1 у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю /а.с. 83-84/.

12.05.2016 ОСОБА_1 звернувся із рапортом до т.в.о. начальника ГУ НП в Полтавській області - голови ліквідаційної комісії полковника поліції Беха О.В., у якій просив провести розслідування нещасного випадку, який мав місце 05.06.2014 близько 09 год. 00 хв., у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю в зоні проведення АТО (відповідно до наказу УМВС України в Полтавській області №212 о/с від 29.05.2014) /а. с. 38/.

Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 07.06.2016 №1098 створено комісію для розслідування нещасного випадку, який стався 05.06.2014 із колишнім оперуповноваженим в ОВС УБОЗ УМВС майором міліції ОСОБА_1 /а.с. 78/.

За наслідком службового розслідування нещасного випадку, 11.08.2016 складено акт розслідування нещасного випадку, що стався близько 09 год. 00 хв. 05.06.2014, форми Н-5, за висновком якого нещасний випадок трапився у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків /а.с. 79-80/.

11.08.2016 головою ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області затверджено акт №26 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ*/а. с. 81-82/.

Не погоджуючись з актом про нещасний випадок невиробничого характеру №26, затверджений головою ліквідаційний комісії УМВС України в Полтавській області Бехом О.В., від 11.08.2016, позивач оскаржив його до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_1, суд дійшов наступних висновків.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346, розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з пунктом 2.2 Порядку за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (пункт 2.4 Порядку).

Відповідно до пункту 3.8 Порядку комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Матеріалами справи підтверджено, що 11.08.2016 за наслідком службового розслідування нещасного випадку складено акт розслідування нещасного випадку, що стався близько 09 год. 00 хв. 05.06.2014, форми Н-5 та акт №26 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ*, за висновком яких нещасний випадок з позивачем трапився у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків /а.с. 79-80, 81-82/.

Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування від 07.07.2014, під час відрядження у Донецьку область для виконання службових обов'язків ОСОБА_1 у період з 03.06.2014 у складі військових підрозділів, а саме: 79-ї Миколаївської окремою аеромобільної бригади та з'єднаного підрозділу працівників УМВС України в Полтавській області був направлений на схід України для безпосередньої участі в антитерористичної операції та території Донецької області та проведення активної фази і зачистки м. Слов'янськ та м. Красний Лиман Донецької області. Під час виїзду з м. Ізюм Харківської області до м. Слов'янськ Донецької області незаконними збройними формуваннями Донецької "народної республіки" було атаковано колону української військової техніки, яка під'їхала до околиці м. Красний Лиман, де під час обстрілу майор міліції ОСОБА_1 отримав сильний удар в район бронежилета, що призвело до отримання тілесного ушкодження, вивиху правого плеча, коли займав позицію для стрільби разом з іншими українськими правоохоронцями з метою знешкодження терористів. Даний факт підтвердили опитані працівники УМВС України в Полтавській області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Як пояснили ОСОБА_8 та ОСОБА_9., після проведення зачистки м. Красний Лиман Донецької області та повернення на місце постійної дислокації у м. Ізюм Харківської області у період з 05.06.2014 по 06.06.2014 вони наклали фіксуючу косиночну пов'язку на праве передпліччя, оскільки у ОСОБА_1 був сильний біль у районі шийного відділу хребта та обмеженість рухів правою рукою /а. с. 83-84/.

Після проведення ротації та повернення до гарнізону УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 11.06.2014 звернувся до лікарні, підпорядкованої УМВС України в Полтавській області, для отримання медичної допомоги за діагнозом травма у вигляді вивиху правого плеча та посттравматичної шийної мійлорадикулопатії, отриманих у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю у проведенні АТО та охороні громадського порядку в районах проведення АТО.

За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що нещасний випадок (травма у вигляді вивиху правого плеча, постравматичного шийної мійлорадикулопатії) трапився 06.06.2014 близько 09 год. 00 хв. з оперуповноваженим в ОВС відділу боротьби з легалізацією доходіворганізованих злочинних груп УБОЗ УМВС майором міліції ОСОБА_1 у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.

Згідно із записами лікаря-хірурга відомчого закладу, здійснених у медичній картці амбулаторного хворого ОСОБА_1, судом встановлено, що позивач звернувся за медичною допомогою 11.06.2014 зі скаргами на болі в правому плечовому суглобі, зі слів, отриманих 06.06.2014 близько 09 год 00 хв., перебуваючи у відрядженні в м. Слов'янськ при проведенні АТО, отримав травму у вигляді самовправного вивиху. Після огляду встановлено діагноз - пошкодження зв'язок правого плечового суглоба /а. с. 7-10/.

Призначено відповідне діагнозу лікування та встановлена тимчасова непрацездатність з 11.06.2014 по 24.06.2014 (довідка про тимчасову непрацездатність №5308) /а.с. 46/.

Указане підтверджується довідкою Територіального медичного об'єднання МВС України по Полтавській області Державної установи МВС України від 27.06.2016 №33/37-499, у якій також зазначено, що у результаті огляду та обстеження встановлено діагноз: пошкодження зв'язок правового плечового суглоба, післятравматична шийна мієлорадикулопатія; зазначені ускладнення могли стати наслідками отриманої 06.06.2014 травми; діагноз післятравматичної шийної мієлорадикулопатії до 05.06.2014 у картці амбулаторного хворого ОСОБА_1 не зазначався /а. с. 87/.

Зі змісту акта розслідування нещасного випадку, що стався близько 09 год. 00 хв. 05.06.2014, форми Н-5* вбачається, що комісія погодилася з тим, що дійсно з 30.05.2014 ОСОБА_1 у складі зведеного загону УМВС України в Полтавській області був відряджений до м. Ізюм Харківської області з виїздом до Слов'янського району Донецької області та м. Красний Лиман Донецької області для участі у проведенні антитерористичної операції.

Водночас, комісія враховує той факт, що з моменту події пройшов значний проміжок часу, у поясненням потерпілого та свідків містяться протиріччя щодо дати та часу події, відсутністю будь-якої первинної медичної документації, яка б підтверджувала травмування потерпілого під час відрядження до м. Ізюм Харківської області та до Слов'янського району Донецької області, комісією не підтверджено факт отримання ОСОБА_1 вказаних ним травм у період перебування його у зоні проведення АТО та під час виконання службових обов'язків; після повернення до постійного місця дислокації в м. Ізюм ОСОБА_1 за кваліфікованою медичною допомогою не звертався, факт травмування не був зафіксований. Комісією врахований той факт, що по прибуттю до місця постійної дислокації до м. Полтави 09.06.2014 ОСОБА_1 звернувся лише через два дні - 11.06.2014, а відповідно до інформаційної довідки лікувального закладу, потерпілий до інших лікувальних закладів не звертався.

В акті зазначено, що причиною нещасного випадку є дія інших невстановлених факторів.

Комісія дійшла висновку, що нещасний випадок трапився у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. За результатами розслідування складено акт № 26 від 11.08.2016 про нещасний випадок невиробничого характеру /а. с. 39-41, 42-44/.

Таким чином, комісією не встановлено чи могли бути отримані ОСОБА_1 вищевказані ним травми у період перебування його у зоні проведення АТО та під час виконання службових обов'язків, тобто у період службового відрядження у період з 30.05.2014 по 09.06.2014 згідно з наказами УМВС України в Полтавській області від 29.05.2014 №212 о/с дск та від 08.06.2014 №241 о/с дск.

Так, відповідно до пункту 3.19 Порядку передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Отже, даним порядком чітко встановлені підстави винесення актів форми Н-1* (НТ*) та які наслідки повинні настати щоб вважати чи нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків чи ні.

Згідно з пунктом 3.9 Порядку комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Відповідно до пункту 3.11 Порядку комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:

- за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;

- унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;

- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Виключний перелік службових обов'язків, які пов'язані з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, визначено пунктом 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007.

Так, виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання злочинам та правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень і участь у їх розкритті та розшуку осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом УМВС України в Полтавській області від 29.05.2014 №212 о/с дск "Про відрядження працівників УМВС України в Полтавській області для участі в проведенні антитерористичної операції" для виконання завдань, визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом", несення служби по охороні громадського порядку в районах проведення АТО та на виконання вимог службової телеграми МВС України від 04.05.2014 №7999/Яр, відряджено з 30.05.2014 до особового розпорядження до м. Ізюм Харківської області працівників УМВС України в Полтавській області, зокрема оперуповноваженого в особливоважливих справа відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС майора міліції ОСОБА_1 /а. с. 138/.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач перебував у режимі безперервного несення служби, безпосередньо приймаючи участь в охороні громадського порядку в районах проведення АТО.

Щодо посилань представника відповідача на те, що у відомостях, зазначених у медичній документації, поясненнях свідків та поясненнях ОСОБА_1 містяться розбіжності щодо дати отримання травм (05.06.2014, 06.06.2014), як підставу для висновку, що тілесні ушкодження позивач отримав у період проходження служби при обставинах, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, судом встановлено наступне.

Як вбачається із письмових пояснень опитаних у ході проведення розслідування ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_7, під час виїзду 03 червня 2014 року з м. Ізюм Харківської області до Донецької області для безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької області, а також проведенні активної фази із зачистки у м. Красний Лиман Донецької області, на колону української військової техніки близько 4:00 годин ранку здійснено напад незаконними збройними формуваннями Донецької "народної республіки", під час якого ОСОБА_1 отримав травму у вигляді вивиху правого плеча; у період з 05.06.2014 по 06.06.2014 ОСОБА_9. та ОСОБА_8 допомагали вправляти праве плече ОСОБА_1 та накладати фіксуючу косиночну пов'язку на праве передпліччя /а. с. 95-101/. Також відповідно до пояснень ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вони познайомились з ОСОБА_1 за обставин, що стались 03.06.2014, та підтвердили отримання позивачем травми, пояснили, що по закінченню зачистки від бойовиків у м. Красний Лиман Донецької області 06.06.2014 разом з підрозділом УМВС з Полтавської області вийшли з Донецької області до місця тимчасової дислокації на околицю м. Ізюм Харківської області /а.с. 102-103/.

Таким чином, акт №26 від 11.08.2016 про нещасний випадок невиробничого характеру містить показання свідків, які підтверджують показання позивача щодо факту отримання травми.

Висновок комісії ґрунтується виключно на медичній документації, у якій дату отримання позивачем травми - 06.06.2014 лікарем-хірургом записано зі слів ОСОБА_1

При цьому, указаний період (05.06.2014, 06.06.2014) є періодом перебування позивача у відрядженні в зоні АТО.

Належних та допустимих доказів того, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався саме внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень позивачу 06.06.2014 чи у будь-який інший день і отримання таких тілесних ушкоджень не пов'язано із виконанням службових обов'язків відповідачем-2 не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем-2 не в повній мірі з'ясовано обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1

Також відповідачем-2 не надано обґрунтувань в частині нездійснення дій, спрямованих на з'ясування розбіжностей у вказаних датах.

Суд наголошує на тому, що акт №26 від 11.08.2016 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* не містять посилання на відповідну частини пункту 3.11 Порядку, на які б відповідач посилався як підставу визнання нещасного випадку таким, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

За таких обставин суд вважає оскаржуваний акт відповідача-2 (акт №26 від 11.08.2016 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ*) протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять

Отже, враховуючи вищезазначене з метою захисту прав позивача згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог - визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався близько 09 год. 00 хв. 05.06.2014, УМВС України в Полтавській області форми Н-5* від 11.08.2016.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати УМВС України в Полтавській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 05.06.2014 із колишнім оперуповноваженим в ОВС УБОЗ УМВС майором міліції ОСОБА_1

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про скасування акта задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області форми НТ* №26 від 11.08.2016.

Визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався близько 09 год. 00 хв. 05.06.2014, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області форми Н-5* від 11.08.2016.

Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 05.06.2014 із колишнім оперуповноваженим в ОВС УБОЗ УМВС майором міліції ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна