Ухвала суду № 65379921, 07.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 березня 2017 року № 810/934/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник» до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними рішень та записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

07.03.2017, до суду звернулось ЖБК «Машинобудівник» з позовною заявою до УДР ГТУЮ у Київській області про визнання протиправними рішень та записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

В силу вимог ст. 107 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст. 2 КАСУ передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У ст. 124 Конституції України вказано, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Однак, це не означає, що правопорядок в Україні допускає можливість звертатися з будь-якими позовами (позовними вимогами) до будь-якого суду, адже порядок здійснення судочинства в силу ст. 92 Конституції України визначається виключно Законами України, тому право на звернення до суду фізичні та юридичні особи мають здійснювати у порядку і спосіб, визначений законами з питань судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються КАСУ.

Частиною 2 ст. 4 КАСУ передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Суд звертає увагу, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

За змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. При цьому, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

В Постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі № 21-493а14, від 09.12.2014 у справі № 21-308а14 зазначена наступна правова позиція: відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.11.2015 № К/800/14359/15.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 у 2015 році було подано заяву про вступ до складу ЖБК «Машинобудівник». Рішенням позачергових загальних зборів ЖБК «Машинобудівник» від 19.10.2015, оформленого протоколом № 2 ОСОБА_1 було прийнято в члени ЖБК «Машинобудівник» зі сплатою вступного внеску в розмірі 100000, 00 грн. В подальшому, між ЖБК «Машинобудівник» та ОСОБА_1 19.10.2015 були укладені наступні договори: договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до умов якого кооператив приймає члена кооперативу у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку по вул. Капітана Строкова, буд. 7 у м. Фастові Київської обл. на кв. № 55, поверх 1, підїзд 3, кількість кімнат 3, площа 81, 94 кв. м., загальна вартість квартири складає 189538, 00 грн.; договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до умов якого кооператив приймає члена кооперативу у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку по вул. Капітана Строкова, буд. 7 у м. Фастові Київської обл. на кв. № 66, поверх 4, підїзд 3, кількість кімнат 3, площа 81, 98 кв. м., загальна вартість квартири складає 189538, 00 грн. та договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до умов якого кооператив приймає члена кооперативу у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку по вул. Капітана Строкова, буд. 7 у м. Фастові Київської обл. на кв. № 58, поверх 2, підїзд 3, кількість кімнат 3, площа 81, 98 кв. м., загальна вартість квартири складає 189538, 00 грн.

В свою чергу, державним реєстратором прав на нерухоме майно УДР ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 25.02.2016 прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: рішення № 28434655 від 25.02.2016 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1; рішення № 28434517 від 25.02.2016 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 та рішення № 28434341 від 25.02.2016 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 На підставі вказаних рішень державним реєстратором прав на нерухоме майно УДР ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинені наступні записи про право власності: запис № 13426359 від 19.02.2016; № 13427024 від 19.02.2016 та № 13426630 від 20.02.2016.

Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач оскаржив їх до суду.

Згідно з розясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 21 постанови № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку має місце спір з приводу набуття права власності на нерухоме майно, яке оформлено шляхом фіксування цих фактів в Державному реєєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже, незгода позивача пов'язана не з фактом реєстраціїї, а з фактом набуття права власності. Незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Спори, що виникають із цивільних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі ст. 15 ЦПК України, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна позиція викладена і в Постанові Верховного Суду України від 14.06.2015 у справі № 826/4858/15, яка в силу вимог ст. 244-2 КАСУ врахована судом при винесенні рішення про відмову у відкритті провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, судами в порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАСУ, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі за позовом ЖБК «Машинобудівник» до УДР ГТУЮ у Київській області слід відмовити, позаяк позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, Керуючись ст.ст. 109, 160, 165 КАСУ, суд

у х в а л и в:

відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник» до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними рішень та записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Розяснити, що відповідно до ч. 5 ст. 109 КАСУ, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.