Ухвала суду № 65379204, 14.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/2425/16-ц Провадження № 22-ц/795/553/2017 Суддя у I інстанції Цибенко І. В.Категорія: цивільна Доповідач-суддя ОСОБА_1

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

14 березня 2017 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,

суддів: Губар В.С., Шитченко Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Шапко В.М.,

представника Публічного акціонерного товариства «АТП 13058» - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АТП 13058» до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2017 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АТП 13058» задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_3 борг в сумі 15500 грн та судовий збір в сумі 1378 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просила скасувати рішення суду першої інстанції, стверджуючи про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону. Згідно висновку експерта, підписи від її імені на документах, що стосуються перевезення вантажу, було вчинено не нею, а іншою, невстановленою особою, а тому рішення про стягнення з неї вартості послуг вантажоперевезення є помилковим.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 18.01.2013 року, державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності було здійснено в реєстрі 18.09.2015 року за №20640060004031924.

Звернувшись до суду про стягнення з ОСОБА_3, яка 18.09.2015 року припинила підприємницьку діяльність, боргу в сумі 15500 грн, ПАТ «АТП 13058» було представлено на підтвердження вимог до відповідача договір перевезення вантажу № 0509 від 15.09.2014 року, укладений між СПД ОСОБА_3 та АТП 13058, заявку- договор на перевезення вантажу № 0509 від 15.09.2014р., акт про надання автотранспортних послуг № 1343, лист-гарантія № 3 від 03.08.2015 року.Зазначені документи містять підписи осіб, які представляли сторони, з прикладенням належних сторонам печаток.

Положеннями п. 1.1 договору перевезення вантажу № 0509 від 15.09.2014 року пердбачено, що замовник замовляє, а перевізник зобов»язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату у порядку та на умовах, визначених договором.

Умовами п 4.1 договору прописано, що перелік надаваних послуг, а також вартість послуг перевізника встановлюються в кожній окремій заявці та/або рахунку на оплату, що виставляються перевізником (а.с. 5-7).

Зі змісту Заявки-договору на перевезення вантажу № 0509 від 15.09.2014 р. судом було встановлено, що 15.09.2014 року ФОП ОСОБА_3 здійснила позивачеві заявку на перевезення вантажу з м. Дніпропетровська до Республіки Білорусь вартістю фрахту 15500 грн та мала здійснити оплату послуг ПАТ АТП 13058 в зазначеній сумі через 7-10 днів з моменту отримання оригіналів документів, які підтверджують факт перевезення вантажу (а.с. 8).

Згідно даних CMR (міжнародної товарно-транспортної накладної) № 416012 ПАТ «АТП 13058» належним чином виконало свої зобовязання - здійснило автотранспортні перевезення вантажів ФОП ОСОБА_3 за маршрутом: Україна (м. Дніпропетровськ) Республіка Білорусь (м. Мінськ), що підтверджується відміткою в графі «24» даної товарно - транспортної накладної (а.с.9).

Після отримання оригіналів документів, які підтверджують факт перевезення вантажу, представниками ФОП ОСОБА_5 та ПАТ «АТП 13058» було складено ОСОБА_2 про надання автотранспортних послуг № 1343 від 23.09.2014 року, який, за умовами договору, є підставою для здійснення оплати наданих послуг.

У зв»язку з тим, що оплату наданих послуг відповідачем вчасно здійснено не було, ПАТ «АТП 13058» здійснювалось з відповідачем листування з наведенного питання, та відповідно було отримано від ОСОБА_3 лист-гарантію від 03.08.2015 року за вихідним №3 з проханням про відстрочення проведення оплати рахунку №1403 від 23.09.2014 року на суму 15500 грн до 30.10.2014 року через складну економічну ситуацію(а.с.11).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки перебіг вищеописаних господарських відносин між сторонами є послідовним, підтверджується договором перевезення вантажу № 0509 від 15.09.2014 року, який є дійсним, заявкою-договором на перевезення вантажу № 0509 від 15.09.2014р., актом про надання автотранспортних послуг № 1343 від 23 вересня 2014 р , листом-гарантією № 3 від 03.08.2015 р., суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що між ПАТ «АТП 13058» та ФОП ОСОБА_3 виникли договірні зобов»язання, проте ФОП ОСОБА_3 свої обов»язки за договором не виконала належним чином не сплативши вартості наданих послуг в сумі 15500 грн. , тому вказана сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Посилання відповідача в суді першої інстанції на ту обставину, що договір є неукладеним, оскільки підпис від її імені виконано не нею особисто, а іншою особою, перевірялись шляхом призначення почеркознавчої експертизи, з висновку якої слідує, що підписи від імені ОСОБА_3 на документах, що стосуються перевезення вантажу, було вчинено не нею, а іншою, невстановленою особою.

Проте, оцінюючи належність, допустимість та достовірність висновку експерта окремо, за правилом ст. 212 ЦПК України, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що хоча наведені документі і містять підпис іншої особи, в той же час наявність волевиявлення ОСОБА_3 на вчинення вказаного господарського договору підтверджується скріпленням підпису печаткою ФОП ОСОБА_3

Оскільки ОСОБА_3 здійснювала підприємницьку діяльність, мала відповідну печатку фізичної особи - підприємця, яку особисто застосовувала при укладенні договорів та не передавала будь-якій іншій особі, прикладення печатки ОСОБА_3 на договорі та інших документах, що надані суду позивачем, свідчить про укладення з її згоди договору про перевезення вантажу № 0509 від 15.09.2014 року.

Необхідість ствердження договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом підписами та печатками сторін передбачено п. 3.4, 3.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, а тому оформлення договору з прикладенням печатки було здійснено у відповідності з наведеним нормативним актом та положеннями ст. 181, 306 ГК України.

Договір про перевезення вантажу № 0509 від 15.09.2014 є чиним, оскільки зустрічних позовних вимог про визнання його недійсним ОСОБА_3 заявлено не було. Відтак, зважаючи на те, що договір перевезення є дійсним, його сторони мають виконувати зобов»язання відповідно до умов договору.

Жодних заперечень з приводу скріплення договору та інших документів печаткою ФОП ОСОБА_3 відповідачем подано не було, як не було подано і доказів втрати печатки або звернення до органів поліції з приводу здійснення розслідування за фактом незаконного використання печатки, вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_3

Зважаючи на те, що відповідач припинила свою діяльність як суб»єкта господарювання, що за матеріалами справи підтверджено відповідними доказами, спір за її участю суд першої інстанції вірно розглянув в порядку цивільного судочинства та виходячи з приписів ст. 525, 526 ЦК України, обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано висновок експерта, згідно якого підписи від її імені на документах, що стосуються перевезення вантажу, було вчинено не нею, а іншою, невстановленою особою, не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки висновок експерта було оцінено судом першої інстанції в сукупності з іншими доказами, наявними у справі, та правомірно зроблено висновок про наявність волевиявлення ОСОБА_3 на вчинення вказаного господарського договору.

Рішення суду першої інстанції в цілому постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Голова судового засідання: Судді: