Рішення № 6537665, 06.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/629 06.11.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

простягнення 27 468,38 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ротт А.О. –дов. № 18-49/284 від 06.08.2009 року;

від відповідача : не з’явився;

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»про стягнення 27 468,38 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання за Договором № В 00029 від 01 березня 2007 року.

Ухвалою від 18.09.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.10.2009 року.

В судовому засіданні 05.10.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору. відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 05.10.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 05.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 06.11.2009 року.

У судовому засіданні 06.11.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.11.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе», іменоване надалі «Сторона-1»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»», іменоване надалі «Сторона-2»(відповідач) був укладений договір № В 00029 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого сторона-1 відпускає, а сторона-2 отримує і проводить розрахунки за стиснений, 19,6 Мпа, природний газ (метан), надалі «пальне»зі стороною-1 на виконання договорів доручення, укладених з Клієнтами сторони-2.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що сторона-2 надає послуги стороні-1, згідно даного Договору, по інформаційному, інформаційно-технічному забезпеченню процесу відпуску та реалізації пального через систему «Нафтогазтранскарт»по пластиковим ідентифікаційним карткам ( далі –ПК).

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору сторона-2 отримує та сплачує для своїх клієнтів стиснений природний газ у сторони-1 на АГНКС. Сторони домовились, що до моменту відпуску пального по ПК, право його власності належить стороні-1, послуги вважаються наданими стороною-2 стороні-1 після відпуску пального. Прийняття-передача пального оформлюється щомісячно актом здачі-прийняття стиснутого природного газу (Додаток №5) та актом здачі-прийняття послуг (Додаток № 6). Акти складені уповноваженими представниками сторін з 8-го по 12-те число місяця наступного за звітним є підставою для остаточних розрахунків.

Пунктами 2.3 та 2.4 передбачено, що підставою для складання акту здачі-прийняття стиснутого природного газу та акту звірки взаєморозрахунків є звітні чеки видані POS-терміналом ПК. Звірка розрахунків між стороною-1 та стороною-2 проводиться щомісячно після підписання акту здачі-прийняття пального та акту здачі-прийняття послуг про що складаються відповідні акти.

Згідно з пунктами 3.1 Договору вартість відпущеного по ПК пального встановлюється власником АГНКС і на момент підписання Договору становить: 1000,00 куб.м. пального без урахування ПДВ –становить 1350,00 грн., крім того, ПДВ за пальне 270, 00 грн. разом –1620, 00 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Договору оплата обсягів пального, реалізованого через систему «Нафтогатранскарт», здійснюється стороною-2 підсумком за 10 днів на підставі наявних даних про кількість відпущеного пального, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони-1 в повному обсязі вартості газу не відраховуючи від цієї суми вартості своїх послуг, або іншим чином не забороненим законодавством.

Згідно з пунктом 4.3 Договору оплата послуг наданих стороні-1 здійснюється грошовими коштами на поточний рахунок сторони-2, наступного банківського дня рахуючи від суми яка надійшла на поточний банківський рахунок сторони-1 від сторони-2 за сплачений стиснений природний газ.

Пунктом 4.5 передбачено, що остаточний розрахунок за СПГ та надання послуг по заправці автотранспортних засобів клієнта пальним здійснюється сторонами до 15 числа місяця, наступного за звітним на підставі підписаного між сторонами акту (п. 2.3 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві стиснений природний газ на загальну суму 84551,66 грн., що підтверджується копією акту здачі-приймання стиснутого природного газу від 19.02.2009 року, однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати поставленого товару виконав частково на суму 60 000,00 грн, крім того, у відповідача станом на 01.01.2009 року була заборгованість в сумі 605,66 грн., в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 25157,27 грн., що засвідчуєтся актом звірки взаєморозрахунків від 28.02.2009 року (84551,66 грн. –60 000,00 грн. + 605,66 грн. = 25157,27 грн.).

Позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії від 12.03.2009 року та від 25.03.2009 року, з вимогою погасити існуючу заборгованість, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак всі претензії залишені відповідачем без задоволення та належного реагування.

Як вбачається з матеріалів справи та вищезазначених правових норм, вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 25157,27 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату відпущеного пального сторона-2 у строки, зазначені в п. 4.1 Договору, сплачує на користь сторони-1, крім суми заборгованості, ще й пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись п. 7.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1466,92 грн. за весь період прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 7.2 Договору, поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в розмірі 1466,82 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 183,35 грн. та 660,94 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме 3% річних в сумі 183,35 грн. та інфляційні втрати в сумі 660,94 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(місцезнаходження: 03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кв. 272; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Марина Раскової, 19, пов.10, оф. 1-2, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе»(місцезнаходження: 40004, Сумська обл., м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991) 25157 (двадцять п’ять тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 27 коп. –основного боргу, 1466 (одну тисячу чотириста шістдесят шість) грн. 82 коп. –пені, 660 (шістсот шістдесят) грн. 94 коп. –індекс інфляції, 183 (сто вісімдесят три) грн. 35 коп. –3% річних, 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 68 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00. коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

10.11. 2009 року