Рішення № 65375429, 02.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/584/17Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Ващенко Л.Г.

суддів Вадовської Л.М., Плавич Н.Д.

при секретарі Ярахмедові Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Дельта Банк на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 червня 2016 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

01.08.2015 року публічне акціонерне товариство Дельта Банк (далі Банк-1) звернулось із позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 414 277,08 гривень.

Позов обгрунтовано тим, що 13.09.2007 року між акціонерним комерційним іноваційним банком УкрСиббанк (правонаступник ПАТ УкрСиббанк, далі- Банк-2) і ОСОБА_2 укладено кредитний договір за умовами якого, позичальник отримала кредит у розмірі 13 028 доларів США на строк до 13.09.2014 року зі сплатою 11,5 % річних за користування кредитними коштами. 08.12.2011 року між Банком-1 і Банком-2 укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, зокрема і за кредитним договором від 13.09.2007 року між Банком-2 та відповідачкою.

Станом на час передачі прав вимоги за кредитами \грудень 2011 року\, відповідачка допустила заборгованість з повернення кредиту та відсотків.

Посилаючись на те, що позичальник належним чином не виконала зобовязання і має місце заборгованість з повернення кредиту й відсотків, позивач просив позов задовольнити.

Представник Банка-1 і відповідачка не приймали участі в судовому засіданні 23.06.2016 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.06.2016 року позов Банка-1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник Банка-1 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, наявність доказів про заборгованість по кредиту та відсоткам.

Представник Банка, відповідачка і її представник не з'явились у засідання колегії суддів 02.03.2017 року, сповіщені належним чином на 02.03.2017 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень апеляційного суду 03.02..2017 року, 06.02.2017 року, 07.02.2017 року та 15.02.2017 року.

Рішення суду першої інстації підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України.

За змістом ст. 309 ч.1 п. п. 3, 4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Встановлено, що 13.09.2007 року між Банком-2 і ОСОБА_2 укладено кредитний договір за умовами якого, позичальник отримала кредит у розмірі 13 028 доларів США на строк до 13.09.2014 року зі сплатою 11,5 % річних за користування кредитними коштами. 08.12.2011 року між Банком-1 і Банком-2 укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, зокрема і за кредтиним договором від 13.09.2007 року між Банком-2 та відповідачкою (а.с.5-13,22-24,116-141)).

Між сторонами виникли правовідносини із зобов'язань, які регулюються ЦК України.

За кредитним договором банк \кредитодавець\ зобов'зується надати грошові кошти \кредит\ позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику \грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем\ у строк та у порядку, що встановлені договором. Зобов'язання має виконуватись належиним чином, відповідно до умов договору та норм ЦК України (ст.ст. 1054 ч.1, 1049 ч.1, 526 ч.1 ЦК України).

Станом на грудень 2011 року \час передачі Банком-2 прав вимоги Банку-1 за кредитним договором від 13.09.2007 року\ між Банком-2 і відповідачкою мала місце заборгованість по кредиту у розміні 11 841,64 доларів США еквівалент 94 693,41 гривень, що відображено в розрахунку заборгованості, з яких 5 123 доларів США поточна заборгованість, 2 626,09 доларів США нараховані відсотки на поточну заборгованість і 4 102,65 доларів США сума простроченої заборгованості (а.с.141,144 зворот,145).

Станом на 28.07.2015 року заборгованість по кредиту становить 9 225,55 доларів США, еквівалент 203 536,65 гривень, а по відсоткам - 9 552,07 доларів США еквівалент 210 740,43 гривень (а.с. 21, 146, 146 зворот).

Заперечення представника відповідачки у засіданні колегії суддів 15.09.2016 року із посиланням на повне погашення кредиту й відсотків відповідно до довідки від 08.12.2011 року та квитанцій про здійснення касових операцій в період з жовтня 2007 року по січень 2010 року не заслуговують на увагу з таких підстав (а.с.64-90, 167,168).

Згідно повідомлення Банка-2, довідка від 08.12.2011 року б\н про відсутність у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 13.09.20007 року Банком-2 не видавалась (а.с.105,190).

З наданих копій квитанцій за жовтень 2007 року січень 2010 року вбачається, що відповідачка підтвердила часткове погашення кредиту й відсотків в період з жовтня 2007 року по січень 2010 року на загальну суму 5 047 доларів США (а.с.64-74, 76-81,87,88).

Разом з тим, квитанції №26 від 11.08.2008 року, №5 від 01.04.2009 року, №37 від 12.05.2009 року, №12 від 31.07.2009 року, № 30 від 13.08.2009 року, №10 від 23.09.2009 року не є належними доказами погашення кредиту та відсотків, оскільки загальні суми словами не відповідають цифровим значенням, а квитанція № 5 від 01.04.2009 взагалі не має відношення до кредитного договору від 13.09.2007 року (а.с.75,82-86).

Квитанції на аркушах 89 і 90 є повторенням квитанцій на аркушах 87,88.

Таким чином, погашення кредиту у розмірі 13 028 доларів США станом на січень 2010 року пітверджено лише частково, зокрема кредит і відсотки погашено у розмірі 5 047 доларів США.

Між тим, станом на липень 2015 року у відповідачки має місце заборгованість по кредиту у розмірі 9 225,55 доларів США і заборгованість по відсоткам у розмірі 9 552,07 доларів США (а.с.21, 146, 146 зворот).

Зазначений розрахунок заборгованості, наданий Банком-1, відповідачка і її предстиавник, всупереч ст.ст. 57-60 ЦПК Украпїни, належними і допустимими доказами не спростували.

Зважаючи на те, що позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконувала умови зобов'язання, допустила заборгованість з повернення кредиту і сплати процентів, вимоги Банка-1 про стягнення із позичальника заборгованості грунтуються на законі, доведені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню апеляційним судом.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у позові, висновки суду не відповідають обставинам справи і вимогам закону, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийнятям нового рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь Банка-1 і на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4, 313, 314, 316, 317, 318, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства Дельта Банк задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 червня 2016 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІН № 306114400 на користь публічного акціонерного товариства Дельта Банк (Код ЄДРПОУ № 34047020) заборгованість за кредитним договором від 13.09.2007 року станом на 28.07.2015 року у розмірі 414 277 гривень 08 копійок, яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 203 536,65 гривень і заборгованості по відсоткам у розмірі 210 720,43 гривень, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4 142,77 гривень за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІН № 306114400 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції у сумі 4 142,77 гривень і судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 414,27 гривень.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. ОСОБА_3 Плавич