Рішення № 6537413, 10.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/304 10.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тривек» До Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл» Про стягнення 26197,21 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Проніна М.О.

Представники сторін:

від позивача           Єсипенко К.І.- предст. (дов. від 15.04.2009р.)

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26197,21грн. (19396,06грн. –основного боргу, 2374,17грн. –пені, 2374,17грн. –штрафу, 287,77грн. –3% річних, 1765,04грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором №27-ПР від 30.05.2007р., а також витрати по сплаті державного мита –261,97грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.10.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/304, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.10.2009р.

20.10.2009р. судом одержано копії витребуваних ухвалою суду від 08.10.2009р. документів від позивача, у тому числі уточнений розрахунок ціни позову, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 19396,06грн. –основного боргу, 2329,85грн.-штрафу, 2329,85грн.-пені, 1765,04грн. –збитків від інфляції, 282,41грн. -3% річних.

У судовому засіданні 20.10.2009р. уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Ухвалою від 20.10.2009р. розгляд справи відкладено.

Відповідно до довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Турівська, 29, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

30.05.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №27-ПР (далі –договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується поставити товар у строки, обумовлені даним договором, згідно замовлення покупця, яке є невід’ємною частиною договору, а покупець (відповідач) –прийняти його та своєчасно оплатити, згідно умов якого право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару (п.1.2).

Договір укладений з протоколом розбіжностей, який підписаний сторонами 30.05.2007р.

Згідно п. п. 2.6, 2.7. договору ціна на товар формується в українській національній валюті, у відповідності з діючим законодавством України, включаючи ПДВ, за винятком товарів (операцій), які звільняються від сплати податку на додану вартість згідно діючому законодавству України. Ціна на товар включає в себе вартість доставки товару постачальником.

Відповідно до п.8.1. договору загальну вартість договору складає сума товару, отриманого за всіма накладними.

Також, 25.12.2007р. сторонами було укладено Додаткову угоду до договору, відповідно до п.1 якої сторони домовились продовжити дію договору поставки №27-ПР від 30.05.2007р. до 30.06.2008р.

Відповідно до п.13.2. договору строк дії даного договору автоматично продовжується на один рік, в разі, якщо жодна з сторін не доведе до відома іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити або призупинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення дії даного договору.

Згідно позовної заяви, на виконання умов договору, позивачем протягом вересня, жовтня 2008 року було поставлено та передано у власність відповідача товар, а відповідачем даний товар був оплачений частково, станом на 01.11.2008р. у відповідача існувала заборгованість за одержаний товар у сумі 15497,47грн.

Також, у листопаді 2008 року позивачем було поставлено на користь відповідача товар на суму 8068,17грн., що підтверджується накладними №8589, №8590 від 03.11.2008р., №8611, №8612, №8613 від 04.11.2008р., №8708, №8708 від 06.11.2008р., №8733, №8734 від 07.11.2008р. які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, та скріплені печатками юридичних осіб, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.8.3.2. договору покупець здійснює розрахунки за товар протягом 21 банківського дня з моменту поставки товару.

Відповідач вартість одержаного у вересні та жовтні 2008р. товару оплатив частково в сумі 4169,58грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (в матеріалах справи), а також відповідач повернув товар на суму 95,43грн., що підтверджується накладною на повернення №02922Р від 04.11.2008р., а повну оплату поставленого товару в сумі 19396,06грн. у встановлений п. 8.3.2. договору строк –відповідач не здійснив.

В зв’язку з чим, позивач звернувся до відповідача з претензією №60 від 21.11.2008р. з вимогою сплатити заборгованість за одержаний товар, проте відповідач заборгованість у сумі 19396,06грн. - не сплатив.

          У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 19396,06грн. основного боргу.

          Також, заборгованість відповідача в сумі 19396,06грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами станом на 20.11.2008р.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 19396,06грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 2329,85грн. –пені, 2329,85грн. –штрафу, 282,41грн. –3% річних, 1765,04грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.9.11 договору у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів, у відповідності з п.4.3. даного договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочки, починаючи з 4-го дня прострочки платежу.

У випадку прострочки оплати товару, позивач стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого в строк товару, за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Згідно уточненого розрахунку суду, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, з відповідача підлягає стягненню 2314,59грн. –пені, 2314,59грн. –штрафу.

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 282,41грн. –3% річних, 1765,04грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 19396,06грн. –основного боргу, 2314,59грн. –пені, 2314,59грн. –штрафу, 282,41грн. –3% річних, 1765,04грн. –збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(м. Київ, вул. Турівська, 29, код ЄДРПОУ 34482413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тривек»(м. Харків, вул. Сумська, 112; м. Харків, вул. Весніна, 5, код ЄДРПОУ 32032080) 19396,06грн. –основного боргу, 2314,59грн. –пені, 2314,59грн. –штрафу, 282,41грн. –3% річних, 1765,04грн. –збитків від інфляції, 260,73грн. - державного мита, 235,72грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій