Ухвала суду № 65373481, 16.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/192/16-ц 16.03.2017 16.03.2017 16.03.2017

Провадження №22-ц/784/744/17

Єдиний унікальний номер 486/192/16-ц

Номер провадження 22-ц/784/744/17

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Франчук О.Д.

Доповідач Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого Прокопчук Л.М.,

Суддів Козаченка В.І., Царюк Л.М.

Із секретарем судового засідання Лептуга С.С.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 грудня 2016 року про зупинення провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк». звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2151037,73 грн. (а.с.н 3-4).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 грудня 2016 року провадження по справі зупинено до розгляду кримінального провадження № 120161501200062 від 17.08.2016 року (а.с. 139).

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність ухвали суду, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 142-143).

В судове засідання апеляційного суду сторони, належно повідомлені про розгляд справи, не зявились. Письмових заперечень на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції посилався на вимоги п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України та виходив з того, що дану справу не можна розглянути до розгляду кримінального провадження № 120161501200062 від 17.08.2016 року

Між тим, такий висновок суду не відповідає вимогам закону.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 201 ЦПК України у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, суд зобов'язаний зупинити провадження у цій справі.

Відповідно до п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

При неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, підставою для зупинення провадження у цивільній справі може бути лише наявність кримінальної справи на розгляді в суді.

У справі, яка переглядається, предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Підставою для зупинення провадження у справі став факт внесення відомостей про скоєння злочину до Єдиного Державного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження № 120161501200062 від 17.08.2016 року за заявою відповідача, оскільки він вважає, що частина внесених ним коштів на погашення кредиту не надійшла на рахунки, передбачені кредитним договором.

Проте, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України, зазначивши вказані обставини, до вирішення яких зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети спорів у справах і не вказав обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність кримінального провадження, яке знаходиться на розгляді Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України, суд не врахував, що зупинення провадження по цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, яке розглядається в кримінальному провадженні, може мати місце тільки у випадку, коли кримінальна справа розглядається судом та в ній можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду і не зясував, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеного кримінального провадження залежить прийняття рішення по даній цивільній справі, предметом якої є стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем та зупинив провадження у справі всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

ё

На порушення вимог ст. ст. 210, 315 ЦПК України судом не наведено мотивів та не зазначено, у чому саме полягає необхідність зупинення провадження у справі.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України приходить до висновку про те, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись статями 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 грудня 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді