Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 35/433 28.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсорні кіоски» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Промбуд» про стягнення 182 950,49 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача: Мотуз О.В. - предст. за довір. № б/н від 17.08.2009р.;
Повалій О.В. - предст. за довір. № б/н від 17.08.2009р.
Від відповідача: не з’явились.
В судовому засіданні 28.09.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсорні кіоски»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Промбуд» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 182 950,49 грн., з яких: сума основного боргу –135 000,00 грн., пені –23 941,91 грн., інфляційні нарахування –19 959,04 грн., 3% річних – 3 549,54 грн. та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2009р. було порушено провадження у справі № 35/433, розгляд справи призначено на 19.08.2009р.
В судовому засіданні 19.08.2009р. представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/433 від 22.07.2009р.
Відповідач в судове засідання 19.08.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/433 від 22.07.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.
В судовому засіданні 19.08.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 14.09.2009 року.
09.09.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва позивач в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про зменшення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 175 534,59 грн., з яких: сума основного боргу –135 000,00 грн., пені –16 623,46 грн., інфляційні нарахування –19 906,69 грн., 3% річних –3 504,44 грн. та стягнення судових витрат, а також повернути надмірно сплачену суму державного мита.
В судовому засіданні 14.09.2009р. представники позивача надали документи на виконання вимог ухвали суду № 35/433 від 19.08.2009р., підтримали заяву про зменшення розміру позовних вимог та просили суд задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання 14.09.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/433 від 22.07.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.
В судовому засіданні 14.09.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.09.2009 року.
В судовому засіданні 28.09.2009р. представники позивача надали оригінали документів для огляду, підтримали заяву про зменшення розміру позовних вимог та просили суд задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання 28.09.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/433 від 22.07.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 19.08.2009р., 14.09.2009р., 28.09.2009р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенсорні кіоски»(позивачем) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Промбуд»(відповідачу) згідно виставленого рахунку-фактури № СК-0000022 від 04.09.2008р. (дійсний до сплати до 07.09.2008р.) на підставі довіреності серії ЯОМ № 336283 від 29.10.2008р. за видатковою накладною № СК-0000015 від 04.11.2008р. на умовах передоплати товар (комплект для вуличного терміналу) на загальну суму 485 000,00 грн.
Згідно виставленого позивачем рахунку-фактури № СК-0000022 від 04.09.2008р. вказаний рахунок був дійсний до сплати до 07.09.2008р. Отже, термін оплати відповідачем поставленого позивачем товару було визначено датою з 04.09.2008р. по 07.09.2008р.
Зобов‘язання по оплаті поставленого товару відповідачем не виконано в повному обсязі: відповідач товар прийняв, однак, сплатив його вартість лише частково, здійснивши 04.09.2008р. передоплату в розмірі 339500,00 грн. та перерахувавши 28.11.2008р. на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується карткою рахунку позивача та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку останнього.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України. Судом встановлено, що права і обов‘язки сторін виникли в результаті передачі та прийняття товару за видатковою накладною № СК-0000015 від 04.11.2008р. на суму 485 000,00 грн.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач товар за вказаною видатковою накладною прийняв, але зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару виконав лише частково на суму 349 500,00 грн., що підтверджується карткою рахунку позивача та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку останнього (копії в матеріалах справи), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 135 000,00 грн.
Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 19 906,69 грн., 3% річних –3 504,44 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 135 000,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 19 906,69 грн., 3% річних в розмірі 3 504,44 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 16 623,46 грн.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі. Оскільки відповідно до п. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 16 623,46 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Промбуд» (юридична адреса: 03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19, фактична адреса: 02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 5, оф. №2, код ЄДРПОУ 34540815, р/р 26000137893800 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харкова, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсорні кіоски»(юридична адреса: 50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Корнійчука, 9, кв. 88, фактична адреса: 50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 1, оф. 210, код ЄДРПОУ 35229776, р/р 26001053504426 в Криворізькій філії ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305750), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 135 000,00 грн. (сто тридцять п’ять тисяч гривень 00 коп.) –заборгованості по оплаті поставленого товару, 3 504,44 грн. (три тисячі п’ятсот чотири гривні 44 коп.) –3% річних, 19 906,69 грн. (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот шість гривень 69 коп.) –інфляційних нарахувань, 1584,11 грн. (одну тисячу п’ятсот вісімдесят чотири гривні 11 коп.) –державного мита, 285,08 грн. (двісті вісімдесят п’ять гривень 08 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сенсорні кіоски»(юридична адреса: 50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Корнійчука, 9, кв. 88, фактична адреса: 50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 1, оф. 210, код ЄДРПОУ 35229776, р/р 26001053504426 в Криворізькій філії ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305750) з Державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в розмірі 79,15 грн. (сімдесят дев’ять гривень 15 коп.).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 10.11.2009р.
Судове рішення № 6537338, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 35/433. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: