Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/461 20.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний Центр «Гудос» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «МД БУД ГРУП» про стягнення 18 670,96 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: Клокун Т.Г.. –представник за довіреністю від 03.09.09 р.;
від відповідача: не з’явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний Центр «Гудос»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «МД БУД ГРУП»про стягнення 11 104,14 грн. –основного боргу, 6 706,25 грн. –пені та 860,57 грн. –3 % річних.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідності з укладеним між позивачем та відповідачем договором позивач виконав на користь відповідача підрядні роботи. За виконані роботи відповідач провів частковий розрахунок і станом на день звернення до суду його заборгованість перед позивачем становила 11 104,14 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості. Укладеним між позивачем та відповідачем договором передбачено, що за недотримання строків виконання зобов’язань за договором винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. У зв’язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 706,25 грн. Крім того, на підставі статті 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 860,57 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.09 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.10.09 р.
Представник позивача у судовому засіданні 06.10.09 р. подав докази, витребувані ухвалою суду від 22.09.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 06.10.09 р. не з’явився, витребувані ухвалою суду від 22.09.09 р. докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 20.10.09 р.
У судовому засіданні 20.10.09 р. представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 06.10.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 20.10.09 р. не з’явився, вимоги ухвали суду від 06.10.09 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, на підставі статті 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –
ВСТАНОВИВ:
01.12.06 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «МД БУД ГРУП»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний Центр «Гудос»укладено субпідрядний договір № 57 (надалі –договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору відповідач доручив, а позивач зобов’язався виконати зворотну засипку пазух котловану багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: м. Київ, бульв. Я. Гашека, 8-А.
Роботи, передбачені договором, відповідач виконав належним чином, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками актом форми КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт від 29.01.07 р. на суму 22 741,20 грн.
Пункт 2.4 договору сторони передбачили, що при взаєморозрахунках відповідач утримує 5 % від вартості виконаних робіт згідно форми КБ-2в за послуги генпідряду, що відображається в довідці форми КБ-3.
З наявної в матеріалах справи довідки форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт від 29.01.07 р. судом вбачається, що за послуги генпідряду відповідач утримав від вартості виконаних робіт 1 137,06 грн.
Відповідно до пункту 2.2 договору відповідач здійснює щомісячну оплату виконаних робіт на підставі підписаних актів виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 протягом 15-ти банківських днів з дня їх підписання відповідачем.
Таким чином, за виконані роботи відповідач зобов’язаний був розрахуватися у строк до 19.02.07 р.
Згідно з наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку позивача, 16.02.07 р. відповідач частково розрахувався за виконані роботи, перерахувавши на поточний рахунок позивача 10 500,00 грн.
З огляду на викладене, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 11 104,14 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 1 статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.
Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати робіт не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.
Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 11 104,14 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 706,25 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що за недотримання строків виконання зобов’язань за договором винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки за виконані роботи відповідач зобов’язаний був розрахуватися у строк до 19.02.07 р., прострочення виконання зобов’язання має місце з 20.02.07 р. Як зазначалося вище, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тому, нарахування пені за прострочення оплати робіт має здійснюватися до 19.08.07 р.
Враховуючи зазначене, розмір пені за прострочення оплати робіт складає:
11 104,14 грн. (заборгованість) * 17 % * 92 (з 01.03.07 р. до 31.05.07 р.) / 365 = 475,80 грн.
11 104,14 грн. (заборгованість) * 16 % * 80 (з 01.06.07 р. до 19.08.07 р.) / 365 = 389,41 грн.
Таким чином, за перерахунком суду, загальний розмір пені складає 865,21 грн.
Тому, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 865,21 грн.
Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 860,57 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних:
11 104,14 грн. (заборгованість) * 3 % * 306 (з 01.03.07 р. до 31.12.07 р.) / 365 = 279,28 грн.
11 104,14 грн. (заборгованість) * 3 % * 366 (з 01.01.08 р. до 31.12.08 р.) / 366 = 333,12 грн.
11 104,14 грн. (заборгованість) * 3 % * 244 (з 01.01.09 р. до 01.09.09 р.) / 365 = 222,69 грн.
Отже, за перерахунком суду, загальний розмір 3 % річних складає 835,09 грн.
Тому, позовна вимога про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 835,09 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 838, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «МД БУД ГРУП»(02002, м. Київ, вул. Раскової, 23, оф. 1003; ідентифікаційний код 33055863) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний Центр «Гудос»(94217, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Рєпіна, 67, кв. 2; ідентифікаційний код 13405276) заборгованість у розмірі 11 104 (одинадцять тисяч сто чотири) грн. 14 коп., пеню у розмірі 865 (вісімсот шістдесят п’ять) грн. 21 коп., 3 % річних у розмірі 835 (вісімсот тридцять п’ять) грн. 09 коп., 128 (сто двадцять вісім) грн. 05 коп. державного мита та 161 (сто шістдесят одну) грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –04.11.09 р.
Судове рішення № 6537329, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/461. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: