Рішення № 6537327, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/540 02.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Катех» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-лайт» про стягнення 10000,00 грн.

                                                                                Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Зосімова В.І. –представник за довіреністю № 3 від 14.10.2009р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :                    

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-лайт»заборгованості за видатковими накладним в розмірі 10000,00 грн. основного боргу.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що поставив відповідачу товар по накладним, а відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/540, розгляд справи призначено на 12.10.2009р.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. розгляд справи було відкладено на 02.11.2009р.

В судовому засіданні 02.11.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 06.10.2009р. № 21-10/6967-1, наданим позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 24.09.2009р. та від 12.10.2009р. про що свідчать відмітка про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.11.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено в ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

На підставі усної домовленості позивач поставив відповідачу по справі товар на суму в розмірі 39455,40 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями накладних: № 761 від 23.01.2008р., № 19280 від 12.12.2007р., № 18865 від 06.12.2007р., № 18391 від 28.11.2007р., № 18152 від 23.11.2007р., № 17694 від 16.11.2007р., № 17561 від 14.11.2007р., № 17235 від 09.11.2007р., № 17399 від 12.11.2007р., № 16688 від 01.11.2007р., № 16341 від 29.10.2007р., № 16094 від 24.10.2007р., № 15916 від 22.10.2007р., № 15720 від 18.10.2007р., № 15721 від 18.10.2007р., № 15337 від 15.10.2007р., № 15338 від 15.10.2007р., № 15017 від 09.10.2007р., № 14465 від 28.09.2007р., № 14203 від 26.09.2007р., № 13897 від 20.09.2007р., № 13807 від 19.09.2007р., № 13805 від 10.09.2007р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на оплату поставленого по видатковим накладним товару (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково на суму 29455,40 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями банківських виписок.

Таким чином заборгованість відповідача становить 10000,00 грн.

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар. На доказ направлення претензії позивач надав суду оригінали фіскального чеку № 3816 від 15.10.2009р. та опису вкладення в цінний лист від 15.10.2009р.

Однак, відповідач відповіді на вищевказану претензію не надавав та заборгованість за поставлену продукцію не сплатив.

Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 24.10.2009р. оплати позивачу поставлену продукцію у сумі 10000,00 грн.

Однак, відповідач, як у строк 24.10.2009р., так і на дату прийняття рішення, свого обов’язку щодо оплати отриманої продукції в сумі 10000,00 грн. не виконав.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов’язання по оплаті отриманої згідно накладних продукції, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 10000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Лайт»(04080, м. Київ, вул. Межигірська, 82-А; ідентифікаційний код 24742516, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Катех»(04073, м. Київ, пр.-т Московський, 15А; ідентифікаційний код 24720733) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.