Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 23/213 03.11.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №23/213 03.11.2009 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “КУМСЕРВІС” доЗакритого акціонерного товариства “ОРЕОЛ-1”
простягнення 25451,58 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю. Представники сторін:
Від позивача:директор Кукса М.М.(статут)
представник Кукса В.М. (довір. від 06.10.2009 року)
Від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ Товариство з обмеженою відповідальністю «КУМСЕРВІС»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства “ОРЕОЛ-1” заборгованості за договором підряду №08/101 від 14.10.2008 року у сумі 25451,58 грн. Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином здійснює розрахунок за проведені ремонтно-будівельні роботи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 року порушено провадження у справі № 23/213 та призначено її до розгляду на 06.10.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 року у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/213 було відкладено на 03.11.2009 року.
Перед початком розгляду справи по суті представників Позивача ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.
Представники Позивача у судовому засіданні підтримали вимоги, викладені у позовній заяві та просили їх задовольнити у повному обсязі.
В судове засідання 03.11.2009 року представник Відповідача повторно не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва по справі № 23/213 від 07.09.2009 року та від 06.10.2009 року не виконав.
Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судові засідання своїх представників не направляв, про поважні причини зазначених обставин суд не повідомив. Заявлені вимоги не заперечив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 03.11.09 року за згодою представників Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір підряду №08/101 від 14.10.2008 року, відповідно до якого Позивач прийняв на себе обов’язок виконання ремонтно-будівельних робіт на об’єкті по вулиціУрлівській, 12 у місті Києві, а Відповідач - зобов’язався прийняти роботи та оплатити їх вартість.
Статтею 875 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.
Пунктами 4.1 та 4.2 договору №08/101 від 14.10.2008 року сторони погодили, що вартість підрядних робіт складає 32008,80 грн. і Відповідач зобов’язаний здійснити авансовий платіж у розмір 12000,00 грн. Взаєморозрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача (пункт 4.3 договору №08/101 від 14.10.2008 року).
Згідно пункту 2.2.3 договору №08/101 від 14.10.2008 року Відповідач зобов’язався здійснювати розрахунки за виконані роботи Позивачем, протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до пункту 3.1 Договору №08/101 від 14.10.2008 року Позивач повинен був розпочати роботи протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору та виконати їх протягом 20 (двадцяти робочих днів).
Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
11 листопада 2008 року відповідно до пункту 5.3 сторонами договору №08/101 від 14.10.2008 року було підписано і скріплено печатками акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 32008,80 грн. Акт було підписано Відповідачем без зауважень щодо якості та строку виконання робіт.
Таким чином, у Відповідача виник обов’язок сплатити на користь Позивача вартість виконаних робіт до 24.12.2008 року включно (п.2.2.3 договору).
Судом встановлено, що 31.10.2008 року Відповідач перерахував Позивачу авансовий платіж, у сумі 12 000,00 грн., отже основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором №08/101 від 14.10.2008 року складає 20008,80 грн.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки, встановлені пунктом 2.2.3 Договору №08/101 від 14.10.2008 року, тобто порушив строки виконання зобов’язання щодо оплати виконаних Позивачем робіт.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у сумі 2351,58 грн.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов’язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.
Таким чином, нарахування пені Позивачем на суми простроченої оплати, за відсутністю відповідної угоди між сторонами не має правового підгрунтя.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
При нарахуванні інфляційних втрат Позивачем невірно визначено дату початку прострочення Відповідачем свого зобов’язання щодо оплати виконаних робіт. В зв’язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат частково, в сумі –1693,93 грн.
Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю “КУМСЕРВІС” до закритого акціонерного товариства “ОРЕОЛ-1” підлягає задоволенню частково.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “ОРЕОЛ-1” (04074, м. Київ, вул. Коноплянська, 18, ідентифікаційний код 30045276) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КУМСЕРВІС»(02206, м. Київ, вул. Бойченко, 2/6, к. 14, ідентифікаційний код 23151813) суму основного боргу 20008,80грн. (двадцять тисяч вісім гривень 80 копійок); інфляційні втрати у сумі 1693,93 грн. (одна тисяча шістсот дев’яносто три гривні 93 копійок); державне мито у сумі 254,52 грн. (двісті п’ятдесят чотири гривні 52 копійки) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання 06.11.2009 року.
Судове рішення № 6537218, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 23/213. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: