Рішення № 6537180, 17.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/419 17.09.09 За позовом          Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна» До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» Про                    розірвання контракту та витребування майна з чужого незаконного володіння

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача           Зорін О.В. (за дов.)

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів»про розірвання контракту № ТF-025/07 від 21.05.2007 р. та визнання права власності на три одиниці вилочних навантажувачів.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати товару за контрактом № ТF-025/07 від 21.05.2007 р..

Ухвалою суду від 15.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/419.

У судове засідання 16.07.2009 р. представник відповідача не з’явився.

Вимоги ухвали суду сторонами не виконані.

Розгляд справи було відкладено на 17.09.2009 р..

Позивач в судовому засіданні змінив предмет позову та просив про розірвання контракту № ТF-025/07 від 21.05.2007 р. та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідач на виклик суду не з’явився повторно, відзиву на позов не подав, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.05.2007 р. між дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів»(покупцем) було укладено Контракт № ТF-25/07 (далі –Контракт).

Відповідно до параграфу 1 Контракту, продавець продав, а покупець купив наступний товар: три одиниці вилочних навантажувачів Тойота: модель 62-7FD20FV3000 - дві одиниці, модель 62-7FD20V3000 - одна одиниця (далі - товар).

Відповідно до п. 2.1. Контракту, його загальна вартість складає 343905 грн.

Параграфом 2.2. Контракту передбачено, що повний платіж по Контракту здійснюється банківським переказом (платіжним дорученням) в українських гривнях у сумі, згідно з рахунком продавця покупцю по наступному графіку:

-          25% авансовий платіж 85976,25 грн. впродовж 3 банківських днів з дати підписання Контракту;

-          12,5% платіж 42988,13 грн. до 20.06.2007 р.;

-          12,5% платіж 42988,13 грн. до 20.07.2007 р.;

-          12,5% платіж 42988,13 грн. до 20.08.2007 р.;

-          12,5% платіж 42988,13 грн. до 20.09.2007 р.;

-          12,5% платіж 42988,13 грн. до 20.10.2007 р.;

-          12,5% платіж 42988,13 грн. до 20.11.2007 р..

23.05.2007 р. на виконання умов Контракту позивач передав відповідачу 3 автонавантажувачі, що підтверджується видатковою накладною № ЦSU-000321 від 23.05.2007 р..

Разом з товаром відповідачу було передано пакет документів, необхідний для реєстрації транспортних засобів та постановлення їх на облік.

Відповідач в порушення умов Контракту оплату за переданий товар не провів.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 343905 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідачем умови Контракту не виконано, вказану суму перераховано не було.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В зв’язку з тим, що відповідач не сплатив вартість майна протягом тривалого періоду часу (більше року), позивач втратив інтерес до результатів договору, оскільки не досягнуто мети останнього, позовні вимоги про розірвання контракту № ТF-025/07 від 21.05.2007 р. є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4.2. Контракту право власності на товар переходить від продавця до покупця після повного розрахунку згідно з п. 2.2. Контракту.

Відповідач розрахунку згідно з п. 2.2. Контракту не здійснив. Отже, право власності на товар належить позивачу.

Оскільки законним власником товару є позивач, відповідач немає правових підстав для володіння та користування ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Отже, вимоги в частині витребування майна також є обґрунтованими. Дані вимоги підлягають шляхом зобов’язання відповідача повернути позивачу Товар.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 3524,05 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зайво сплачене державне мито у розмірі 0,95 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати контракт № ТF-025/07, укладений 21 травня 2007 року між дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна»(03045, м. Київ, вул. Столичне шосе, 100, код 32524901) та товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, код 32375135).

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» (03127, м. Київ, проспект. 40-річчя Жовтня, 100/2, код 32375135) повернути дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна»(03045, м. Київ, вул. Столичне шосе, 100, код 32524901) три навантажувачі Тойота:

модель 62-7 FD 20 FV 3000, серійний номер 28131, двигун 1 DZ-IIX 0147585;

модель 62-7 FD 20 FV 3000, серійний номер 28281, двигун 1 DZ-IIX 0151795;

модель 62-7 FD 20 V 3000, серійний номер 29159, двигун 1 DZ-IIX 0151157.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів»(03127, м. Київ, проспект. 40-річчя Жовтня, 100/2, код 32375135) на користь дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна»(03045, м. Київ, вул. Столичне шосе, 100, код 32524901) 3524,05 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна»(03045, м. Київ, вул. Столичне шосе, 100, код 32524901) з Державного бюджету України 0,95 грн.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 03.11.2009 р.