Рішення № 6537150, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/575 02.11.09

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т. М. М.»

про стягнення 33155,94 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 представник за довіреністю від 30.10.2009р.

від відповідача: Ульяненко І. Г. представник за довіреністю № 04 від 31.03.2009р.

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т. М. М.»заборгованості за накладним в розмірі 33155,94 грн. основного боргу та витрати на послуги адвоката в сумі 3000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2009р. порушено провадження по справі № 53/575, розгляд справи призначено на 02.11.2009р.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що поставив відповідачу товар по накладним, а відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що сторони не погоджували строк оплати за поставлений товар, а позивач в свою чергу не направляв на адресу відповідача вимоги про оплату за поставлений товар. Також відповідач заперечує проти стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, оскільки, як зазначає відповідач, позивач не надав суду угоди з адвокатом та фінансових документів про оплату послуг адвоката.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.11.2009р. за згодою представника позивача та відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено в ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

На підставі усної домовленості позивач поставив відповідачу по справі товар на суму в розмірі 33155,94 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями накладних: № 217 від 09.07.2008р. та № 233 від 25.07.2008р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: серія НБП № 906768/409 від 24.07.2008р., серія НБП № 906553/254 від 08.07.2008р.(оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача претензію № 1 від 31.07.2009р. з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар. На доказ направлення претензії позивач надав суду оригінали фіскального чеку № 3942 від 31.07.2009р. та опис вкладення в цінний лист від 31.07.2009р.

Однак, відповідач відповіді на вищевказану претензію не надав та заборгованість за поставлену продукцію не сплатив.

Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 09.08.2009р. оплати позивачу поставлену продукцію у сумі 33155,94 грн.

Однак, відповідач, як у строк 09.08.2009р., так і на дату прийняття рішення, свого обовязку щодо оплати отриманої продукції в сумі 33155,94 грн. не виконав.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобовязання по оплаті отриманої згідно накладних продукції, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 33155,94 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 33155,94 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 3000,0 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, повязаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

До матеріалів справи позивач додав належним чином завірені копії: Договору про ведення справи в суді укладеного між позивачем та адвокатом, посвідчення адвоката на імя ОСОБА_3 № 1347 від 10.12.2008р., угоду № 88 від 30.07.2009р. про оплату за юридичні послуги в сумі 3000,00 грн., квитанцію (чек) № 78 від 30.07.2009р. на суму 3000,00 грн., як доказ оплати за надані юридичні послуги ФОП ОСОБА_1.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т. М. М.»(03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б; ідентифікаційний код 14073675, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61091, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 33155 (тридцять три тисячі сто пятдесят пять) грн. 94 коп. основного боргу, 331 (триста тридцять одну) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплачу послуг адвоката.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.