Рішення № 6537139, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/506 09.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Канталь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал» про стягнення 89647,37 грн.

                                                                                          Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Радич Н.В. –представник за довіреністю від 24.09.2009р.

від відповідача: Голуб А.В. –представник по довіреності від 03.08.2009р.

СУТЬ СПОРУ :                    

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал»заборгованості за Договором купівлі-продажу № 20 від 08.07.2005р. в розмірі 89647,37 грн., в тому числі 131,49 грн. –основний борг, 89515,88 грн. –пеня.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов’язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/506, розгляд справи призначено на 28.09.2009р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав пропуску позивачем строків давності на нарахування пені. Відповідач вважає, що так як останній платіж підлягав сплаті 07.10.2008р. то з урахуванням шестимісячного строку, передбаченого в п. 6 ст. 232 ГК України, строк позовної давності на нарахування пені сплив.

В судовому засіданні 28.09.2009р., в порядку ст.. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 12.10.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009р., у зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 02.11.2009р.

В судовому засіданні 12.10.2009р., в порядку ст.. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 09.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.11.2009р., в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

08.07.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Канталь»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметал»було укладено Договір купівлі-продажу № 20, відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобов’язується продати та передати у власність покупця сталевий вуглеводний брухт та відходи чорних металів згідно з ДСТУ –4121-2002, а Покупець (відповідач) зобов’язується приймати та оплатити товар на умовах цього договору (п. 1.1. Договору купівлі-продажу № 20).

Матеріали справи також свідчать, що між ТОВ «Укрметал»та ТОВ «Канталь»06.02.2007р. було укладено договір поруки № 20/Ж, відповідно до умов якого позивач зобов’язався здійснити від імені відповідача фактичні дії у відповідності до даного договору, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити їх на умовах основного договору № 20 купівлі-продажу.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу № 20 позивач зобов’язався здійснювати: пошук перевізника брухту і відходів чорних металів, і забезпечувати доставку вантажу залізничним транспортом у вказане місце, згідно зі специфікаціями, додатками чи додатковими угодами, які є невід’ємними частинами договору купівлі-продажу товару; здійснювати фінансові розрахунки самостійно з перевізниками брухту і відходів чорних металів з наступним відшкодуванням відповідачем провізної плати по доставці товару залізничним транспортом згідно з перевізними документами перевізника на умовах основного договору купівлі-продажу.

Згідно з п. 11.5. Договору купівлі-продажу № 20 в редакції Додаткової угоди № 4 до договору від 01.12.2008р., договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, строк дії даного договору продовжується на наступний рік на тих же умовах.

Умови договору свідчать, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій сторін (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 4.1. Договору купівлі-продажу № 20 сторони визначили, що порядок та умови поставки товару по даному договору обумовлюється сторонами в додатках до даного договору.

Продавець доставляє товар в пункт приймання-передачі товару залізничним або автомобільним транспортом. Реквізити доставки визначені в додатках (п. 4.2. Договору купівлі-продажу № 20).

Згідно з п. 6.1. Договору купівлі-продажу № 20 кількість товару по даному договору становить 1000 тон щомісячно.

Ціна за тону товару вказана в додатках до Договору купівлі-продажу № 20.

          01.01.2008р. між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду № 3 до договору купівлі-продажу № 20, якою доповнили п. 4. «Порядок і умови передачі товару».

          Додатковими угодами № 6 від 14.11.2005р., № 62 від 17.09.2008р., № 62/1 від 05.09.2009р., № 63 від 22.09.2008р. до Договору купівлі-продажу № 20 було погоджено пункт приймання-передачі товару, змінено ціну за 1 тону товару та погоджено норму завантаження вагону металобрухтом.

Додатком № 8-ДМ від 01.08.2008р. та додатковою угодою № 1 до нього від 01.09.2008р. визначено пункт приймання-передачі товару, реквізити доставки, категорії, маса та ціни металобрухту.

В Додатку № 9-ТМ від 22.09.2008р. до Договору купівлі-продажу № 20 сторони погодили вимоги до якості товару, перехід права власності на товар, порядок та умови його доставки, порядок та умови приймання-передачі товару, кількість та вартість товару.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на суму 2036 952,07 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями приймально-здавальних актів ф№ 69 від 10.08.2008р. на суму 176666,37 грн., від 15.08.2008р. на суму 191813,73 грн., від 18.08.2008р. на суму 156135,58 грн., від 19.08.2008р. на суму 149237,70 грн., від 23.08.2008р. на суму 175438,44 грн., від 26.08.2008р. на суму 173207,40 грн., від 29.08.2008р. на суму 154491,17 грн., від 08.09.2008р. на суму 112210,14 грн., від 10.09.2008р. на суму 123922,54 грн., від 19.09.2008р. на суму 128641,92 грн., від 24.09.2008р. на суму 119525,44 грн., від 26.09.2008р. на суму 116158,24 грн., від 28.09.2008р. на суму 133842,40 грн. від 30.09.2008р. на суму 125661,00 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, –за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з п. 7.1. Договору купівлі-продажу № 20 при відвантаженні товару залізничним транспортом, покупець може здійснити попередню оплату в розмірі 50% від вартості відвантаженого товару після надання по факсу продавцем документів, що засвідчують відвантаження товару покупцем: залізничної накладної.

Остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів після приймання товару в пункті приймання-передачі товару.

Так, строк оплати за актом від 10.08.2008р. настав –18.08.2008р., від 15.08.2008р. строк оплати настав – 21.08.2008р., від 18.08.2008р. строк оплати настав –22.08.2008р., від 19.08.2008р. строк оплати настав –26.08.2008р., від 23.08.2008р. строк оплати настав –29.08.2008р., від 26.08.2008р. строк оплати настав –01.09.2008р., від 29.08.2008р. строк оплати настав –05.09.2008р., від 08.09.2008р. строк оплати настав –12.09.2008р., від 10.09.2008р. строк оплати настав –16.09.2008р., від 19.09.2008р. строк оплати настав –26.09.2008р., від 24.09.2008р. строк оплати настав –30.09.2008р., від 26.09.2008р. строк оплати настав –03.10.2008р., від 28.09.2008р. строк оплати настав –03.10.2008р., від 30.09.2008р. строк оплати настав –06.10.2008р.

З банківських виписок, копії яких долучені до матеріалів справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні, відповідач здійснив оплату за поставлений товар на суму 1873955,52 грн.

На суму 162865,06 грн. між сторонами було проведено залік зустрічних однорідних вимог про що складено відповідний акт від 31.05.2009р.

Відповідно до ст.. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Судом встановлено, що сторони заявили про припинення взаємних обов’язків зарахуванням однорідних вимог по договору № 20 від 08.07.2005р. та по договору № МП/31 від 29.04.2009р.

Дослідивши умови договору № МП/31 від 29.04.2009р. суд встановив, що згідно з п. 3.3. та п. 3.4. вказаного договору покупець (ТОВ «Канталь») зобов’язаний здійснити попередню оплату кожної партії товару в розмірі 100% її вартості на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (ТОВ «Укрметал») протягом 7 банківських днів. Однак продавець має право поставляти замовлену продукцію без попередньої оплати чи при надходженні її частини. При цьому покупець зобов’язаний оплатити поставлену продукцію протягом 7 календарних днів з моменту її відвантаження.

До матеріалів справи долучено дві видаткові накладні № УМ-0000053 від 30.04.2009р. на суму 75903,98 грн. та № УМ-0000054 від 20.05.2009р. на суму 86961,08 грн. з призначенням платежу: Договір № МП/31 від 29.04.2009р.

Строк виконання зобов’язань по вказаним накладним настав 06.05.2009р. та 26.05.2009р.

Таким чином заборгованість відповідача за Договором купівлі-продажу № 20 від 08.07.2005р. становить суму у розмірі 131,49 грн., що також підтверджується підписаним та погодженим у двосторонньому порядку актом звірки взаємних розрахунків.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 131,49 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 89515,88 грн. пені за порушення умов договору в частині своєчасності оплати за поставлений товар.

Відповідач же зазначає, що строк позовної давності на стягнення пені позивач пропустив, у зв’язку з чим підстав для задоволення позову в цій частині не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Цивільним кодексом України в ч. 2 ст. 258 для стягнення пені встановлено позовну давність в один рік, а згідно з ч. 1 ст. 261 цього ж Кодексу перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За поставками від 19.08.2008р. зі строком оплати 26.08.2008р. позивач довідався про порушення свого права 27.08.2008р. –строк давності на стягнення пені закінчися 27.08.2009р., від 23.08.2008р. зі строком оплати 29.08.2008р. позивач довідався про порушення свого права 01.09.2008р. –строк давності на стягнення пені закінчився 01.09.2009р., від 26.08.2008р. зі строком оплати настав 01.09.2008р. позивач довідався про порушення свого права 01.09.2008р. –строк давності на стягнення пені закінчився 01.09.2009р., від 29.08.2008р., від 08.09.2009р., від 10.09.2008р., від 19.09.2008р., від 24.09.2009р., від 26.09.2009р., від 28.09.2008р., від 30.09.2008р. строк давності на стягнення пені не закінчився.

          Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до п. 8.4. Договору купівлі-продажу № 20 у випадку прострочки покупцем строків остаточних розрахунків за поставлений товар, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочки, від вартості неоплаченого товару.

Згідно зі ст.. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст.. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки в розмірі 89515,88 грн., з яким суд не погоджується, оскільки по поставкам від 23.08.2008р. та від 26.08.2008р. строк давності на стягнення пені сплив.

Строк оплати по цим поставкам настав 01.09.2008р. та 02.09.2008р. З позовною заявою про стягнення пені за прострочку оплати товари за цими поставками позивач звернувся лише 03.09.2009р., про що свідчить відбиток штампу Господарського суду міста Києва за № 30883.

Суд встановив, що позивач правильно зробив розрахунок пені за прострочення оплати товару по поставкам від 08.09.2008р. від 10.09.2008р., 19.09.2008р., від 24.09.2008р. від 26.09.2008р., та від 30.09.2008р.

Щодо нарахування пені за просточення оплати по поставці товару від 29.08.2008р. суд зробив власний розрахунок, оскільки позивач неправильно зазначив кількість днів за які нараховується пеня за просточення оплати.

Таким чином, за розрахунком суду пеня за просточеня оплати по стаки від29.08.2008р. становить розмірі в сумі 1072,92 грн.(154492,17 х 24:100:365 х 9=914,25, 141990,39 х 24:100:365 х 1= 93,36, 91990,39 х 24:100:365 х 1=60,49, 51990,39 х 24:100:365 х 1=34,19, 31990,39 х 24:100:365 х 1=21,03, 11990,39 х 24:100:365 х 3=23,65).

Також потрібно зазначити, що позивач неправильно вказав період розрахунку пені за прострочення оплати по поставці від 28.09.2008р. Суд встановив, що період нарахування пені за просточення оплати по поставці товару від 28.09.2008 становить –з 05.10.2008р. по 04.04.2009р.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 87910,17 грн. за розрахунком суду та позивача.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідач обґрунтованих заперечень позовних вимог не надав.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал» (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27; ідентифікаційний код 32980869 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Канталь»(14021, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27-А; ідентифікаційний код 31895317) основний борг в сумі 131 (сто тридцять одна) грн. 49 коп., пеню в сумі 87910 (вісімдесят сім тисяч девятсот десять) грн. 17 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 42 коп. та 231 (двісті тридцять одна) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. В решті позовних вимог відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.