Рішення № 6537126, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/455 21.10.09 За позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі:

1) Міністерства транспорту та зв’язку України

2) Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна

залізниця"

до           Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органі Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації)

про           визнання права власності

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратури          Коряжміна Г.М. (пом. прок., посв. від 25.09.2008)

Дмитрієва О.І. ( ст.пом. Київ.трансп.прокурора)

Від позивача-1           Чернишова О.В. (дов. № 5591/15/14-09 від 18.10.2009)

Хімчак Т.В. (дов.№167/15/14-09 від 15.01.2009)

Від позивача-2           Горленко О.Ф.(дов. № 1692-НЮ від 24.06.2009)

Від відповідача Прилипко А.А. ( дов. №14503 від 07.04.2009)

Від третьої особи          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця"(надалі-Залізниця) до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на нерухоме майно, а саме:

- будинок вожатого, загальною площею 29,4 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера „П" за технічним паспортом);

- гараж, загальною площею 49,3 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “Р” за технічним паспортом);

- льох, загальною площею 13,9 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “С” за технічним паспортом);

- кормокухня службових собак, загальною площею 22,0 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Т” за технічним паспортом);

- вольєр службових собак, загальною площею 117,8 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “У” за технічним паспортом);

- убиральня, загальною площею 4,5 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “Ф” за технічним паспортом);

- будівля підсобно-допоміжна, загальною площею 53,6 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “X ”за технічним паспортом);

- основна будівля, загальною площею 268,8 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Е” за технічним паспортом) та основна будівля, загальною площею 214,1 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Ж” за технічним паспортом), що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця ” та про зобов’язання Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна здійснити державну реєстрацію права державної власності на вищевказані приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане нерухоме майно є державним і знаходиться у господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні Залізниці та перебуває на її балансі. З моменту побудови спірного майна, воно експлуатується виключно Залізницею, а землі на яких спірне майно розміщено є землями транспорту.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.06.2009 порушено провадження у справі № 50/455 та призначено її до розгляду на 13.07.2009.

Представники прокуратури та позивачів в судове засідання 13.07.2009 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, прокурор та позивач-1 причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від позивача-2 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

В судове засідання прибув представник відповідача, дав пояснення по справі та подав письмовий відзив, в якому просив відмовити прокурору та позивачам в задоволенні позовних вимог, оскільки згідно вимог чинного законодавства України позивачу необхідно отримати акт вводу в експлуатацію спірного приміщення і звернутись до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації для оформлення права власності на нього (отримання свідоцтва про право власності).

Відповідач зазначив, що згідно Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 №1820, зареєстрованому в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 за № 62/364, здійснює оформлення права власності та видає свідоцтво про право власності фізичними та юридичними особами на об'єкти нежитлового фонду - Головне управління комунальної власності м. Києва в виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З огляду на викладене, суд залучив Головне управління комунальної власності м. Києва до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник відповідача не заперечував проти залучення Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації до участі у справі третьою особою.

Розгляд справи було відкладено на 30.07.2009.

30.07.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури, позивача-1 та позивача-2, дали додаткові пояснення по справі та подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи на строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи було відкладено на 15.09.2009.

В зв’язку з тим, що суддя який розглядає дану справу перебував на лікарняному, судове засідання призначене на 15.09.2009. не відбулося та було перенесено на 06.10.2009.

25.09.2009 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Суд прийняв до уваги даний відзив.

В судовому засіданні 06.10.2009 у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи, заявленого через відділ діловодства суду третьої особи, розгляд справи було відкладено на 21.10.2009.

21.10.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури, позивача-1 та позивача-2 і дали додаткові пояснення по справі.

Представники відповідача та третьої особи в судові засідання 06.10.2009 та 21.10.2009 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховної Ради Української РСР „Про захист суверенних прав власності Української РСР” від 29.11.1990 №506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Статтею 1 Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України” від 10.09.1991 №1540-Х11 встановлено, що майно підприємств, установ, організації та інших об’єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Відповідно до статті 4 Закону України „Про транспорт" державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 р. № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п. 1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п.1 п. 4).

Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно з ч. 2 статті 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

До сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України входить Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця», яка відповідно до преамбули Статуту Південно-Західної залізниці створене згідно з статтями 1, 4 Закону України „Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об’єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Майно Залізниці, відповідно до положень її Статуту, є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання, здійснюючи право господарського відання, залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з Органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.

Згідно з положеннями п.п. 4.1, 4.3 статуту Залізниці джерелами формування майна залізниці є майно, в т.ч. нерухоме, передане залізниці. Майно останньої складається з необоротних та оборотних активів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі залізниці. До складу залізниці, згідно статуту, входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Державне територіально-галузеве об’єднання "Південно-західна залізниця" є юридичною особою, що відноситься до державного сектору економіки.

До складу Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця" входить відокремлений структурний підрозділ - Київський загін відомчої воєнізованої охорони (далі - Загін), який діє на підставі Положення, затвердженого наказом начальником залізниці О.М. Кривопішиним від 28.07.2006 № 361-Н.

Згідно довідки з ЄДРПОУ Головного управління статистики у м. Києві № 7254/07 Київський загін відомчої воєнізованої охорони Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-західна залізниця" не має права юридичної особи, а його головним підприємством є Державне територіально-галузеве об’єднання "Південно-західна залізниця".

Згідно технічних паспортів, виданих Комунальним підприємством „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", довідок Загону про балансову належність від 28.07.2009 № НОР-1-311, інвентарних карток обліку основних засобів, в м. Київ, розташовані об’єкти нерухомості, що обліковуються на балансі Загону та знаходяться в господарському віданні державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця", а саме:

- будинок вожатого, загальною площею 29,4 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера „П" за технічним паспортом), інвентарний номер 010103, балансова вартість на 01.07.2009 становить 16915,87 грн.;

- гараж, загальною площею 49,3 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “Р” за технічним паспортом), інвентарний номер 010104, балансова вартість на 01.07.2009 становить 29103,57 грн.;

- льох, загальною площею 13,9 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “С” за технічним паспортом), інвентарний номер 010107, балансова вартість на 01.07.2009 становить 2713,30 грн.;

- кормокухня службових собак, загальною площею 22,0 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Т” за технічним паспортом), інвентарний номер 010105, балансова вартість на 01.07.2009 становить 13031,43 грн.;

- вольєр службових собак, загальною площею 117,8 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “У” за технічним паспортом);

- вбиральня, загальною площею 4,5 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “Ф” за технічним паспортом), інвентарний номер 010102, балансова вартість на 01.07.2009 становить 4921,76 грн.;

- будівля підсобно-допоміжна, загальною площею 53,6 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “X ”за технічним паспортом), інвентарний номер 010101, балансова вартість на 01.07.2009 становить 25645,90 грн.;

- основна будівля, загальною площею 268,8 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Е” за технічним паспортом) інвентарний номер 010127, балансова вартість на 01.07.2009 становить 136637,10 грн.;

- основна будівля, загальною площею 214,1 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Ж” за технічним паспортом), інвентарний номер 010137, балансова вартість на 01.07.2009 становить 20164,36 грн.

Судом встановлено, що зазначене нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному, добросовісному володінні Залізниці та перебуває на балансі Загону, що підтверджується довідками про балансову належність об'єктів нерухомого майна та інвентарними картками обліку основних засобів Загону.

Матеріали справи та пояснення сторін свідчать, що з моменту побудови цих об'єктів вони безперервно експлуатуються виключно Залізницею.

З інвентарних карток, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що спірні об'єкти було введено в експлуатацію у 1948, 1968-1970 роках, проте докази введення об'єктів в експлуатацію було втрачено.

Як встановлено судом, у зв'язку з відсутністю необхідних документів, відокремлений підрозділ ДТГО «Південно-Західна залізниця»- Київський загін відомчої воєнізованої охорони звертався з листами про надання матеріалів щодо дозволів на будівництво та актів введення в експлуатацію на будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова 32 до Державного архіву м. Києва, Архіву Південно-Західної залізниці, а також до Архіву вищих органів влади України, проте вказаних документів у них не виявлено.

Згідно з ч. 8 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розмішена нерухомість або більша за площею її частина.

Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 за № 62/364, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2008 позивач звернувся з заявою № НОР-!-1235 до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна з пакетом документів про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно. Проте, листом № 38775 від 16.10.2008 Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна відмовило в оформленні права власності, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи для реєстрації права власності на зазначений об’єкт нерухомості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 41 Конституції України власність в Україні може існувати у формі приватної, державної або комунальної.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, особа звертається до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу. Одним же зі способів захисту цивільного права в силу ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання права.

Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

Приписами статті 3 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-У встановлено, що об’єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Міністерства та інші органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління, майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям, майно, яке передане державним господарським об’єднанням.

Статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Міністерства та інші органи виконавчої влади.

До набрання чинності Закону України "Про управління об'єктами державної власності" питання управління об’єктами державної власності регулювалися Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", яким було покладено на міністерства та інші, підвідомчі Кабінету Міністрів України, органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності. Згідно з цим Декретом міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, приймали рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджували статути підприємств, здійснювали контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємствами державного майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 №789 затверджене "Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України", відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п.1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п.1 п. 4). Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 73 Господарського кодексу України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про залізничний транспорт" майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.

Згідно ст. 9 Закону України “Про транспорт ” транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об’єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Згідно п. 4.1., 4.2. Статуту Південно-Західної залізниці майно Залізниці становлять необоротні та оборотні активи, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.

Статут Південно-Західної залізниці, у відповідності до статті 4 Закону України „Про залізничний транспорт", затверджений наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1997 № 457 та погоджений з Міністерством економіки України та Антимонопольним комітетом України.

Пунктом 5 Положення про Загін визначено, що майно Загін становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в його балансі. Майно Загону є державною власністю та закріплене за державним територіально-галузевим об’єднанням „Південно-Західна залізниця" на правах господарського відання.

Згідно із ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше індивідуально визначене майно державних підприємств.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Право господарського відання згідно з частиною першою ст. 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 Кодексу, і несе відповідальність усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, яке не належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Майно залізничного транспорту, згідно з зазначеною Постановою, до комунальної власності не передавалось.

Діючим законодавством не передбачено якими саме доказами власник повинен підтверджувати належність йому майна на праві власності, однак п. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено принцип добросовісного (правомірного) набуття права власності - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, підтвердженням права власності можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (або до нього переходить) право власності.

Зокрема, такими документами є технічний паспорт на будівлю, виготовлений та виданий Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації ”, тощо.

Також доказами приналежності нерухомого майна є його відображення на самостійному балансі відокремленого структурного підрозділу Південно-Західної залізниці –Київського загону відомчої воєнізованої охорони. Знаходження на балансі підприємства об’єкту нерухомості підтверджує той факт, що державне підприємство ДТГО „Південно-Західна залізниця" в особі Загону добросовісно та безперервно експлуатує об’єкт нерухомого майна, несе витрати по його утриманню.

Як вбачається з матеріалів справи на балансі Київського загону відомчої воєнізованої охорони знаходиться нерухоме майно. На зазначені об’єкти нерухомості ведуться інвентарну картки для обліку основних засобів.

Отже, позивач та Залізниця забезпечує виконання завдань, покладених державою, тобто забезпечення ефективного використання та збереження закріпленого державного майна.

Одним із основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі є також джерела фінансування (централізовані або власні кошти підприємства). Обслуговування та утримання зазначеного нерухомого майна (оплата послуг, поточний ремонт, інше) здійснюється за рахунок власних коштів Залізниці.

Крім того, Положення про порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, яким передбачено складання акту вводу в експлуатацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 05.08.1992 за № 449. В даний час це Положення втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243, якою затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Отже, спірні об'єкти нерухомості були побудовані та почали експлуатуватись до моменту прийняття нормативного акту, що регулює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів і визначають необхідність складання акту вводу в експлуатацію.

Крім того, жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення Міністерством транспорту та зв’язку України або Залізницею своїх прав чи охоронюваних законом інтересів. Спірне майно до комунальної власності не передавалось. На облік як безхазяйна нерухома річ, органом, що здійснює державну реєстрацію, не бралось. Отже, використання вказаного об’єкту нерухомості Київським загоном відомчої воєнізованої охорони Південно-Західної залізниці не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує рівній захист майнових прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” також спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.

Статтею 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення ст. 20 Господарського кодексу України забезпечують право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом визнання наявності прав.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів шляхом визнання відповідного права.

Як було зазначено вище власником майна є держава в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, до сфери управління якого входить Державне територіально-галузеве об’єднання “Південно-Західна залізниця”, що володіє вищезазначеним майном на праві господарського відання.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв’язку з наявністю щодо цього права сумнів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

В даному випадку відповідач не визнав право власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, враховуючи те, що нерухоме майно набуте правомірно, оскільки це не оспорено ніким в суді та те, що у позивача в наявності достатньо документів, які підтверджують приналежність йому цих об'єктів нерухомого майна, суд вважає, що в даному випадку є підстави для визнання права власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на майно, що знаходиться в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”.

Щодо позовних вимог прокуратури в частині зобов”язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" здійснити державну реєстрацію права державної власності на спірний об”єкт нерухомості, то суд встановив таке:

Як свідчать матеріали справи 09.09.2008 Південно-Західна залізниця звернулася до Київського міського БТІ з заявою (вих. №НОР-1-1235) та пакетом документів про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

16.10.2008 від Київського міського БТІ надійшла відповідь (вих. № 38775) про відмову провести державну реєстрацію права власності, через ненадання акту прийняття в експлуатацію та правовстановлюючого документу.

Частиною 5 статті 22 Господарського кодексу України передбачено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, які належать до цього сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Право господарського відання та право оперативного управління становлять основу правового режиму майна державних юридичних осіб.

Право господарського відання згідно з частиною першою ст. 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 3 ст. 73 Господарського кодексу України, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання.

Згідно ст. 5 Закону України «Про залізничний транспорт»майно, закріплене за залізницями є загальнодержавною власністю.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначено у Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5) (далі - Положення), передбачено, що дане Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав.

Згідно із п. 1.3. Положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Також суд бере до уваги, що відповідно до п. 6.1. Положення оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року № 1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV) та п.1.5 Положення речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Згідно з ч.8 ст. 3 Закону № 1952-ІV реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Пунктом 1.4. Положення визначено, що реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.

Положенням передбачено обов'язкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлювальних документів (згідно Додатку №1 до даного Положення), одним з яких є свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями, а також рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна (п. 2.1. Положення).

Таким чином, суд вважає правомірними позовні вимоги прокуратури про зобов”язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" здійснити державну реєстрацію права державної власності на наступні об”єкти нерухомості:

- будинок вожатого, загальною площею 29,4 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера „П" за технічним паспортом);

- гараж, загальною площею 49,3 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “Р” за технічним паспортом);

- льох, загальною площею 13,9 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “С” за технічним паспортом);

- кормокухня службових собак, загальною площею 22,0 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Т” за технічним паспортом);

- вольєр службових собак, загальною площею 117,8 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “У” за технічним паспортом);

- вбиральня, загальною площею 4,5 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “Ф” за технічним паспортом);

- будівля підсобно-допоміжна, загальною площею 53,6 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “X” за технічним паспортом);

- основна будівля, загальною площею 268,8 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Е” за технічним паспортом);

- основна будівля, загальною площею 214,1 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Ж” за технічним паспортом), що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця",

що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця".

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані. А тому позовні вимоги щодо визнання права власності на спірний об”єкт нерухомості та зобов”язання здійснити державну реєстрацію цього права підлягають задоволенню як законні та обгрунтовані.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033), а саме на:

- будинок вожатого, загальною площею 29,4 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера „П" за технічним паспортом);

- гараж, загальною площею 49,3 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “Р” за технічним паспортом);

- льох, загальною площею 13,9 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “С” за технічним паспортом);

- кормокухня службових собак, загальною площею 22,0 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Т” за технічним паспортом);

- вольєр службових собак, загальною площею 117,8 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “У” за технічним паспортом);

- вбиральня, загальною площею 4,5 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “Ф” за технічним паспортом);

- будівля підсобно-допоміжна, загальною площею 53,6 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “X” за технічним паспортом);

- основна будівля, загальною площею 268,8 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Е” за технічним паспортом);

- основна будівля, загальною площею 214,1 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Ж” за технічним паспортом), що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця".

3. Зобов”язати Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В, код ЄДРПОУ 03359836) здійснити державну реєстрацію права державної власності на наступні об”єкти нерухомості:

- будинок вожатого, загальною площею 29,4 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера „П" за технічним паспортом);

- гараж, загальною площею 49,3 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “Р” за технічним паспортом);

- льох, загальною площею 13,9 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “С” за технічним паспортом);

- кормокухня службових собак, загальною площею 22,0 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Т” за технічним паспортом);

- вольєр службових собак, загальною площею 117,8 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “У” за технічним паспортом);

- вбиральня, загальною площею 4,5 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 (літера “Ф” за технічним паспортом);

- будівля підсобно-допоміжна, загальною площею 53,6 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “X” за технічним паспортом);

- основна будівля, загальною площею 268,8 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Е” за технічним паспортом);

- основна будівля, загальною площею 214,1 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 ( літера “Ж” за технічним паспортом), що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця",

що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця".

4. Стягнути з Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В, код ЄДРПОУ 03359836, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

СуддяГоловатюк Л.Д.