Рішення № 6537092, 27.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/535 27.10.09

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент»

про стягнення 28494,68 грн.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент»

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про визнання відсутності прав на страхове відшкодування, -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: не зявились

від відповідача: не зявились

Обставини справи:

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (надалі позивач за первісним позовом) звернулася до суду з первісною позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент»(надалі відповідач за первісним позовом) про стягнення відшкодування матеріальної шкоди за заподіяні збитки в сумі 28939,26 грн., в тому числі страхове відшкодування в сумі 23047,41 грн., сума витрат на сплату вартості проведеного авто товарознавчого дослідження в розмірі 520,00 грн., пеня в сумі 5891,85 грн. Позивачем за первісним позовом неодноразово уточнювалися позовні вимоги, остання заява про зміну позовних вимог отримана господарським судом 13.10.2009, за якою позивач просить стягнути з відповідача 28494,68 грн., в тому числі страхове відшкодування в сумі 22989,69 грн., сума витрат на сплату вартості проведеного авто товарознавчого дослідження в розмірі 520,00 грн., пеня в сумі 4207,11 грн., витрати на відрядження в сумі 284,95 грн.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що позивачу було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, а відповідачем не виконане зобовязання по оплаті страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування.

Відповідач за первісним позовом надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем були порушені умови договору страхування, що стало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Так, відповідач послався на той факт, що позивачем було несвоєчасно повідомлено про страхову подію, не надано відповідачу пошкоджений транспортний засіб для огляду до початку проведення ремонтних робіт, не надано оригіналів документів, не надано доказів сплати страхової премії, не надано документів, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ.

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Континент»(надалі також позивач за зустрічним позовом) звернулося до суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (надалі також відповідач за зустрічним позовом) про встановлення факту відсутності у відповідача зустрічним позовом прав на страхове відшкодування. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за ним не була сплачена страхова премія по договору страхування № 141-663/Б/0108/Д02, а тому вказаний договір не набрав чинності.

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на належне виконання обовязку по сплаті суми страхової премії згідно з умовами договору страхування.

Відповідачем за первісним позовом 25.06.2009 було подане клопотання про припинення провадження по справі, у звязку з тим, що спір за позовом не підлягає розгляду у господарських судах України. Клопотання обґрунтованим тим, що договір страхування укладений між фізичною особою ОСОБА_2 та ЗАТ «СК «Континент», а не з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2

Подане клопотання судом відхилено, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно з ч. З ст. 22 Закону України «Про судоустрій»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець і позов поданий до юридичної особи, а тому суд дійшов висновку про підвідомчість даного спору господарським судам.

В судове засідання 27.10.2009 позивачка за первісним позовом (відповідачка за зустрічним) не зявилася, але направила клопотання, в якому просила розгляд справи здійснити без її присутності.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) на судове засідання 27.10.2009 не зявися, про час та місце розгляду справи як 10.09.2009, 06.10.2009 (на які відповідач не зявлявся), так і 27.10.2009 був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2008 року між позивачем і відповідачем за первісним позовом було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 141-663/Б/0108/Д02 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір страхування).

Обєктом договору страхування автомобіль Деу Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

У відповідності до п. 2 Договору страхування відповідач забезпечує страховий захист вказаного в Договорі страхування транспортного засобу в тому числі від дорожньо транспортної пригоди (надалі ДТП).

У відповідності до п. 3.8 Договору страхування страхова сума визначена в розмірі 40 000,00 грн., страховий платіж 2800,00 грн.

Відповідний страховий випадок настав 08.02.2008р. в м. Кривому Розі, а саме автомобіль Деу Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 став учасником ДТП, внаслідок якого застрахований транспортний засіб зазнав ушкоджень. Настання ДТП підтверджується Довідкою Тернівського РВ УМВС України дніпропетровській області № 1934 від 20.02.2008 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

За наслідками вказаної дорожньо транспортної пригоди позивачем за первісним позовом 09.02.2008 було повідомлено відповідача про страховий випадок, про що свідчать той факт, що в цей день відбувся огляд пошкодженого ТЗ за участю представників позивача, відповідача за первісним позовом та оцінювача ОСОБА_4, що підтверджується наявним в матеріалах справи Протоколом огляду транспортного засобу від 09.02.2008 (стор. 23 тому І справи).

У відповідності до Звіту № 52 про оцінку збитку від пошкодження ТЗ від 27.02.2008, складеного оцінювачем ОСОБА_4 (копія в матеріалах справи стор. 16-22, тому І справи) розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Деу Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП складає 27486,48 грн.

Як підтверджується Квитанцією № 09/02/08/02 від 09.02.2008 (копія в матеріалах справи на стор. 34 тому І справи) позивачем було сплачено вартість послуг оцінювача за визначення розміру матеріального збитку в сумі 520,00 грн.

Належне повідомлення позивачем за первісним позовом відповідача про настання страхового випадку та надання страховику всіх необхідних документів підтверджується листом відповідача від 20.03.2008 за підписом ведучого фахівця зі страхування Криворізької філії ЗАТ «СК «Континент»(стор. 36 тому І справи), у якому зазначено про те, позивачем надані всі документи, необхідні для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування.

Вказаним листом також надана згода на проведення відновлювальних робіт автомобіля Деу Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Здійснення позивачем за первісним позовом витрат на відновлення пошкодженого автомобіля підтверджуються також наявними в матеріалах справи Актом виконаних робіт від 23.05.2008, Рахунком від 20.02.2008, накладною від 29.04.2008 та квитанціями № 036344 про сплату позивачем 10200,00 грн. за ремонтні роботи та № 036342 про сплату 14674,00 грн. за матеріали (стор. 83 87 тому І справи).

20.06.2008 позивач за первісним позовом направила відповідачу лист № 11/06 (копія в матеріалах справи стор. 39 тому І), в якому просила відповідача надати відповідь щодо причин невиплати страхового відшкодування по страховому випадку 08.02.2008.

10.07.2008 відповідач за первісним позовом направив позивачці відповідь № 657-07/08, в якому запропонував надати додаткові документи, а саме оригінал договору страхування, письмове пояснення від особи, яка управляла застрахованим ТЗ, оригінал і копію квитанції про сплату страхового платежу.

Про отримання запитуваних документів свідчить лист відповідача за зустрічним позовом № 751-08/08 від 01.08.2008, в якому він підтверджує отримання 31.07.2008 запитуваних документів. Також у цьому листі відповідач просив позивача надати оригінал і копію Договору страхування в повному обсязі та квитанції про сплату страхового платежу.

Листом № 3/08 від 07.08.2008 (який отриманий відповідачем 07.08.2008) позивач за первісним позовом надала відповідачу договір страхування у повному обсязі та копію доказі сплати страхового платежу.

11.09.2008 відповідач за первісним позовом направив позивачу лист № 875-09/08 (стор. 43 тому І справи), в якому додатково витребував у позивача копію кредитного договору, договору застави та рішення вигодонабувача про призначення платежу, копію Свідоцтва платника податків позивача, надати представнику відповідача пошкоджений ТЗ для огляду.

Супровідним листом № 05/09 від 18.09.2008 (стор. 66 тому І справи) позивачка за первісним позовом направила відповідачу витребувані документи, які були прийняті представником відповідача 22.09.2008,про що свідчить підпис про прийняття на листі.

13.10.2008 відповідач а первісним позовом направив позивачці лист №985-10/08 (стор. 45 тому І справи), в якому повідомив про те, що ним розглянуті надані позивачкою документи та повідомив про те, що у звязку з тим, що сума страхової премії на рахунок відповідача так і не надійшла, відповідач подав до Саксаганського районного суду м. Кривий ріг позовну заяву до ОСОБА_5 про стягнення збитків. Серед підстав для подання такої заяви відповідач зазначив про те, що ОСОБА_5 не наданий відповідачу оригінал Договору страхування №141-663/Б/0108/Д02 від 04.01.2008 та заяви на укладення вказаного договору.

У вказаному листі відповідач за первісним позовом зазначив про те, що після отримання рішення Саксаганського районного суду згідно поданої заяви, він повернеться до розгляду заяви на виплат страхового відшкодування. Будь-яких додаткових документів відповідач від позивача зазначеним листом не витребовував, а підтвердив, що всі надані документи ним розглянуті.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що всі необхідні документи були отримані відповідачем за первісним позовом 22.09.2008, коли позивачем були надані йому останні витребовувані матеріали (листом № 05/09 від 18.09.2008).

Згідно із ст. 16 Закону України «Про страхування»договором страхування є письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до п. 7.1.3 Договору страхування страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно розділу 10 договору.

Згідно із п. 10.1 Договору страхування рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається у строк 10 дів з моменту отримання страховиком необхідних документів.

Згідно із п. 10.2 Договору страхування строк виплати страхового відшкодування по страховому випадку ДТП складає 10 банківських днів після складання страхового акту.

17.11.2008 відповідачем за первісним позовом направлено позивачу лист № 1097-11/08 (стор. 88 тому І страви), яким він відмовив у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 11.3.5 Договору страхування, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування». В обґрунтування такого рішення відповідач за первісним позовом послався на ті факти, що позивачем несвоєчасно повідомлено про настання страхового випадку, не надано до огляду пошкоджений ТЗ до початку проведення ремонтних робіт, не надано акт огляду із зазначенням пошкоджень і фотографіями пошкодженого ТЗ, не надані документи СТО, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ, а ТЗ відремонтовано без узгодження із страховиком, не надано для огляду оригінал Довідки ДАІ про настання ДТП, та враховуючи той факт, що на рахунок страховика не надійшов страховий платіж по Договору страхування.

Вказані висновки відповідача за первісним позовом не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи, а тому рішення відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування по страховому випадку 08.02.2008 є неправомірним.

Так, матеріалами справи спростовується твердження відповідача за первісним позовом про те, що позивачем несвоєчасно повідомлено про настання страхового випадку, не надано до огляду пошкоджений ТЗ до початку проведення ремонтних робіт, ТЗ відремонтовано без узгодження із страховиком. Як вже зазначалося вище зазначене спростовується наявним в матеріалах справи Протоколом огляду транспортного засобу від 09.02.2008, складеного за участю представника відповідача, листом від 20.03.2008, яким підтверджується факт надання позивачем всіх необхідних документів для страхового відшкодування та зазначено про те, що відповідач не має заперечень щодо проведення відновлювальних робіт автомобіля Деу Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

При цьому необґрунтованими є твердження про неправомірність видачі ОСОБА_6 таких документів, оскільки матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_6 з 09.01.2008 по 11.06.2008 працював на посаді провідного спеціаліста зі страхування Криворізької дирекції ЗАТ «СК «Континент», що підтверджується Наказами відповідача № 01-К від 09.01.2008 та № 171-К від 10.06.2008 (стор. 24-25 тому 2 справи). У відповідності до п. 2.12 Посадової інструкції спеціаліста відділу страхування ЗАТ «СК «Континент»(стор. 85 тому 2 справи) до обовязків такого спеціаліста віднесено виконання робіт по підготовці необхідної документації для своєчасного здійснення страхових виплат в разі настання страхового випадку. Таким чином дії ОСОБА_6, як працівника відповідача, по оформленню та збору документів, що стосуються страхового випадку створюють для відповідача обовязок розглянути такі документи та прийняти рішення щодо виплати страхового відшкодування. А неналежне виконання працівником своїх посадових обовязків (в тому числі втрата документів, ненадання відповідачу оригіналів договору страхування чи інших документів) не звільняє відповідача за первісним позовом від обовязку сплатити страхове відшкодування по страховому випадку, який наступив в період дії Договору страхування.

Висновок відповідача за первісним позовом про несплату позивачем страхової премії спростовується наступним.

Пунктом 2 Договору страхування визначений розмір страхової премії в сумі 2800,00 грн., яка у відповідності до п. 3 цього договору має бути сплачена позивачем за первісним позовом до 03.07.2008 в сумі 1400,00 грн., та до 03.01.2009 в сумі 1400,00 грн.

Остання сторінка Договору страхування (стор. 8 тому І справи) містить відмітку представника відповідача за первісним позовом про сплату позивачем 2800,00 грн. за Договором №141-663/Б/0108/Д02. Крім того, листом працівника відповідача від 20.03.2008 підтверджується, що страхова винагорода за договором №141-663/Б/0108/Д02 сплачена позивачем у повному обсязі, додаткових сплат не потребує.

В матеріалах справи міститься також Квитанція № 158_3 від 04.01.2008 (стор. 53 тому 2 справи), у відповідності до якої ОСОБА_6 було перераховано на користь відповідача за первісним позовом 2869,78 грн. страхових платежів.

Заперечення відповідача про те, що до вказаної суми не включено суму страхової премії за Договором страхування №141-663/Б/0108/Д02 та посилання на неотримання цих коштів відповідачем не приймається судом зважаючи на таке. Матеріали справи в їх сукупності (відмітка на договорі про отримання 2800,00 грн. від позивача, лист із підтвердження факту оплати позивачем страхового платежу), а також той факт, що перерахування ОСОБА_6 страхових платежів за квитанцією № 158_3 співпадає по часу із датою укладення Договору страхування (04.01.2008), а сума перевищує сплачену позивачкою суму коштів, свідчать про те, що 2800,00 грн. були сплачені позивачкою працівнику відповідача 04.01.2008 під час укладення Договору страхування.

Посилання відповідача за первісним позовом на той факт, що позивачем не надано йому акт огляду із зазначенням пошкоджень і фотографіями пошкодженого ТЗ, та не надані документи СТО, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ є необґрунтованими, оскільки пункт 9 Договору страхування не покладає на позивача обовязок надання Акту огляду ТЗ із фотографіями в разі настання ДТП, а документи, що підтверджують витрати на ремонт ТЗ містяться в матеріалах справи (стор. 83-87 тому І справи).

Згідно із ст. 20 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом

У відповідності до п. 7.1.2 Договору страхування страховик зобовязаний протягом двох робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування.

Таким чином, законодавство про страхування та умови договору страхування передбачають обовязок саме відповідача за первісним позовом збирати всі необхідні документи для своєчасного здійснення страхової виплати, і відповідач не має права перекладати цей обовязок на позивача. А тому посилання відповідача на ненадання позивачем документів, які відповідач мав можливість отримати самостійно свідчить про зловживання відповідачем своїми правами, та є необґрунтованим і не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Згідно із пунктом 3 частини 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Згідно із п. 10.22 Договору страхування, укладеному між позивачем і відповідачем, в разі, якщо при укладенні договорі страхування, страхова сума була встановлена меншою, ніж визначена на той час дійсна вартість застрахованого ТЗ, страхове відшкодування, в разі настання страхового випадку, виплачується в такому відсотку від розміру збитку, який складає страхова сума щодо дійсної вартості застрахованого ТЗ.

У відповідності до ст. 9 закону України «Про страхування»страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Зважаючи на те, що Звітом № 52 від 27.02.2008 про оцінку збитку від пошкодження ТЗ ринкова вартість застрахованого ТЗ до ДТП визначена в розмірі 47823,50 грн., тобто більше за визначену договором страхову суму (40000,00 грн.) сума страхового відшкодування має розраховуватися у такому відсотку від розміру збитку, який складає страхова сума щодо дійсної вартості застрахованого ТЗ. Відсоткове відношення страхової суми до дійсної вартості ТЗ складає 83,64% (40000,00 грн. / 47823,50 грн. х 100).

За таких умов, зважаючи на те, що п. 2 Договору страхування передбачає франшизу у розмірі 0%, сума страхового відшкодування, які підлягає виплаті позивачу по страховому випадку 08.02.2008 із застрахованим ТЗ - Деу Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 23509,69 грн. ((27486,48 грн. матеріального збитку х 83,64 %) + 520,00 грн. вартості сплачених позивачем послуг оцінювача = 22989,69 грн. + 520,00 грн. = 23509,69 грн.).

На час розгляду справи зазначена сума страхового відшкодування позивачу за первісним позовом за договором страхування відповідачем не перерахована, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на положення п. 10.1, 10.2 Договору страхування, виходячи із того, що останні необхідні документи відповідач за первісним позовом отримав від позивача 22.09.2008р., він зобовязаний був виплатити страхове відшкодування до 16.10.2008 (до 02.10.2008 скласти страховий акт, та до 16.10.2008 (10 банківських днів від складення страхового акту) сплатити страхове відшкодування).

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобовязання за договором в строк, встановлений договором не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем (сума страхового відшкодування) складає 23509,69 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про страхування»страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно з п. 14.2 Договору страхування, страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну сплату страхового відшкодування шляхом сплати пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором страхування щодо оплати страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 17.10.2008 до 16.04.2009, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2798,08 грн., що розрахована наступним чином: 23509,69 грн. х 24% / 365 днів х 181 день прострочення = 2798,08 грн.).

Позовні вимоги первісної позовної заяви про відшкодування витрат на відрядження в сумі 777,88 грн. не підлягають задоволенню, оскільки сплата таких витрат не передбачена на Законом України «Про страхування», ні Договором страхування.

За таких обставин, первісні позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 26307,77 грн., в тому числі 23509,69 грн. страхового відшкодування та 2798,08 грн. пені.

Розглянувши зустрічну позовну заяву господарський суд прийшов до висновку, що позовна вимога про визнання відсутності прав на страхове відшкодування своєю правовою природою є вимогою про визнання факту.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 3 ст.16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

1) визнання наявності або відсутності прав;

2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

3) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

4) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

5) присудження до виконання обов'язку в натурі;

6) відшкодування збитків;

7) застосування штрафних санкцій;

8) застосування оперативно-господарських санкцій;

9) застосування адміністративно-господарських санкцій;

10) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

11) іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України визначено справи, які підвідомчі господарським судам. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Таким чином, згідно із ст.12 Господарського процесуального кодексу України, справа про визнання факту відсутності у відповідача за зустрічною позовною заявою прав на страхове відшкодування, що заявлена позивачем, не підвідомча господарському суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах, суд припиняє провадження по справі.

Судові витрати первісного позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 370,46 грн. (263,08 грн. державного мита та 107,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача за первісним позовом.

Щодо заявленого вимог первісного позивача про стягнення з первісного відповідача суми 777,88 грн., як витрат, які позивач поніс на відрядження, суд відзначає наступне.

В абзаці другому пункту 1 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Відрядження позивача є наслідком виклику його до суду, тобто позивач зобовязаний був забезпечити присутність представника в судовому засіданні на вимогу ухвали суду. Звернення до суду є правом, а не обовязком позивача, а виконання вимог суду обумовлене положеннями ст. 33 ГПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно понесення зазначених позивачем витрат обумовлено насамперед необхідністю присутності представника для доведення обставин на які зроблені посилання, і такі витрати не можуть бути покладені на відповідача. Вказані витрати не є іншими витратами у розумінні ст. 44 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент»задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент»(ідентифікаційний код 32828854 адреса: 01025, м. Київ, вул. Воздвиженська 43) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: 50085, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, АДРЕСА_1) 26307,77 (двадцять шість тисяч триста сім гривень 77 копійок) грн. та судові витрати в розмірі 370,46 (триста сімдесят гривень 46 копійок). Видати наказ .

В іншій частині в позові Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент» відмовити.

Провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент»до Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов