Рішення № 6537078, 16.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/263 16.10.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бересклет" До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 8 440,58 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаГладченко О.О.предст. (дов. № б/н від 01.07.09 р.)

Від відповідачане з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 8 440,58 грн. (7 480,15 грн. основний борг, 815,34 грн. збитки від інфляції, 145,09 грн. 3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору постачання товару № 82 від 11.12.2006 р.

Ухвалою суду від 30.07.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/263 та призначено розгляд справи на 28.08.2009 р.

Ухвалою суду від 18.08.2009 р. призначено розгляд справи на 16.09.2009 р. в звязку із тим, що 28.08.2009 р. суддя Прокопенко Л.В. буде перебувати у відпустці.

16.09.2009 р. судове засідання не відбулось в звязку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 21.09.09р розгляд справи призначено на 16.10.09.

Представник відповідача в судове засідання 16.10.09 не зявився, відповідач відзив на позовну заяву не надав .

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.10.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2006р. між сторонами було укладено Договір поставки товарів №82. (далі- Договір).

Відповідно до п. 1.1 позивач зобовязується надавати відповідачу, у відповідності з його замовленням товари, згідно накладних, а відповідач в свою чергу зобовязується прийняти та оплатити товари за цінами, які визначаються у Специфікації.

Позивач належним чином виконав умови Договору та постачав відповідачеві товар згідно з видатковими накладними у період з 29.12.2006р по 26.03.2008р (копії накладних залучені до матеріалів справи).

Відповідно до п.п. 4.1.1. Договору оплата товару здійснюється х відстрочкою платежу на 30 днів з моменту поставки.

Відповідач неналежним чином виконував умови Договору, та оплачував товар не в повному обсязі.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 7 480,15 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 815, 34грн.- збитків від інфляції, 145,09 грн.-3% річних.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 7 480,15 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 145,09 грн., збитків від інфляції 815,34 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 145,09 грн. та збитків від інфляції у розмірі 815,34 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1. ст80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02091, АДРЕСА_1, іпн.НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бересклет»(02660, м. Київ, вул. Колекторна, 30 код 32913958, р/р 26007032556781 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 7 480 (сім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 15 коп. - основного боргу, 815 (вісімсот пятнадцять) грн. 34 коп. збитки від інфляції, 145 (сто сорок пять) грн. 09 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

СуддяЛ.В.Прокопенко