Ухвала суду № 65370337, 07.03.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 304/913/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

07 березня 2017 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого Собослой Г.Г.,

суддів Готра Т.Ю., Бисага Т.Ю.,

секретарі Шукаль О.Я.,

з участю: представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на заочне рішення Перечинського районного суду від 25 серпня 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд із даним позовом, мотивуючи тим, що 15 квітня 2010 року між ними та ОСОБА_2 було укладено договір №б/н, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та укладає між нею та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Оскільки ОСОБА_2, уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, систематично порушувала свої договірні зобовязання, що призвело до виникнення заборгованості. Така заборгованість, станом на 30 квітня 2015 року склала 34307,80 грн., з яких: 13357,91 грн. заборгованість за кредитом; 17239,99 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1600 грн. заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом, а також штрафом відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 1609,90 грн. штраф (процентна складова).

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Заочним рішенням Перечинського районного суду від 25 серпня 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 34307,80 грн., з якої 13357,91 грн. - заборгованість за кредитом; 17239,99 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1600 грн. заборгованість по комісії та пені, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1609,90 грн. штраф (процентна складова).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у сумі 343 грн. 08 коп.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_1, яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що 15 квітня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір №б/н, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами за користування кредитом становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її особистим підписом у заяві.

ОСОБА_2 порушила взяті на себе зобовязання, а саме не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого у неї станом на 30 квітня 2015 року заборгованість за кредитом становить - 13357,91 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 17239,99 грн.; 1600 грн. заборгованість за пенею за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1609,90 грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_2 належним чином не виконувала взяті на себе зобовязання за вищезазначеним кредитним договором і суд першої інстанції обґрунтовано у відповідності до вимог ст.ст. 509, 510, 526, 527, 530, 536, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України задовольнив позовні вимоги позивача.

Посилання ОСОБА_2 на пропущення строку позовної давності при зверненні позивача із даним позовом, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги, так як кінцевий строк повернення кредиту в повному обсязі почався після спливу останнього дня місяця дії картки, тобто у вересні 2013 року і після закінчення дії цієї картки відповідачу було надано нову картку з терміном дії до квітня 2016 року і згідно п. 1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг сторонами погоджено, що строк позовної давності по даному спору становить 50 років. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції зясовано, що 23.11.2012 року мала місце проплата відповідачем 2300,00 грн. по кредитному договору від 15 квітня 2010 року, що стверджується квитанцією про оплату проведену через касу банку надану позивачем і така проплата відображена у розрахунку заборгованості позивача (а.с. 3-7) та після цього, погашення заборгованості відповідачем проводилося через термінал самообслуговування та зазначені у розрахунках.

Таким чином, строк позовної давності у даному спорі не сплив, оскільки позивач звернувся в суд із даним позовом у червні 2015 року, тобто у межах строку передбаченого ст. 257 ЦК України.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має.

Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи.

Керуючись ст.ст. 307, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Перечинського районного суду від 25 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області ОСОБА_4