Рішення № 65369861, 17.03.2017, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1978/16-ц

Провадження № 2/306/49/17

Рядок статзвіту № 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2017 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Жиганської Н.М.

за участю

секретаря: Дешко В.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представників співвідповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника співвідповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_6 сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Як на підставу заявлених позовних вимог, позивачка посилається на те, що з 22.03.2006 року вона зареєстрована та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, яка згідно виготовленого технічного паспорту має загальну площу 65,2 кв.м. та житлової площі 31,6 кв.м. Оскільки позивач продовжує проживати у вищезазначеній квартирі протягом тривалого часу, а тому просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру в буд. № 58 в с. Дусино, Свалявського району, Закарпатської області за набувальною давністю.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити та визнати за нею право власності на вищезазначену квартиру, оскільки проживає в кваритрі з 1987 року, капітальні та поточні ремонти проводить за свій власний рахунок, оплачує всі комінальні рахунки по утриманню квартири власним коштом.

Представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради ОСОБА_2 (на підставі довіреності від 08.11.2016 року) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що по свідоцтву про право власності амбулаторія належить ОСОБА_6 сільській раді, вищевказане приміщення є частиною амбулаторії загальної практики та сімейної медицини с. Дусино. Реєстрація місця проживання позивача у зазначеній нею квартирі не визначає юридичний статус цього приміщення як житлового, квартира не належить до житлового фонду і не може бути приватизована позивачем ОСОБА_1 А тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову за необгрунтованістю та недоведеністю.

Представники співвідповідача (залучені судом від 18.01.2017 року) Свалявської районної ради ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (на підставі доручення № 91/01.1-15 від 16.03.2017 року) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, мотивуючи тим, що в амбулаторії немає житлової площі для проживання, а тому просять у позові відмовити.

Представник співвідповідача (залучені судом від 03.03.2017 року) Свалявського районного центру первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_5 (на підставі довіреності № 1 від 16.03.2017 року) в судовому засіданні пояснив, що комунальний заклад охорони здоровя Свалявський РЦПМСД до вищевказаного приміщенння відношення не має, нерухоме майно перебуває на балансі Свалявської районної ради, а КЗ охорони здоровя Свалявський РЦПМСД приміщення передано в оперативне управління.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні дані і докази в матеріалах справи та доводи позовної заяви, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ст. 11 ч. 1 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 64 ЦПК України - письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Судом ПЕРЕВІРЕНО в судовому засіданні надані позивачем докази на підтвердження заявлених вимог:

?копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 26.02.2016 року, номер інформаційної довідки 54108867, згідно якої будинок № 58 в с. Дусино, Свалявського району, Закарпатської області належить на праві комунальної власності ОСОБА_6 сільській раді (а.с. 3-4);

?копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 958842 від 17.07.2007 року, згідно якого обєкт ОСОБА_6 АЗПСМ (загальна площа 269,2 кв.м, житлова площа 0 кв.м.) за адресою: с. Дусино, буд. 58, Свалявського району. Закарпатської області належить на праві комунальної власності ОСОБА_6 сільскій раді на підставі рішення виконавчого комітету № 24 від 16.04.2007 року (а.с. 60);

?виписка з рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради № 24 від 16.04.2007 року, згідно якої свідоцтво про право власності на будівлю амбулаторії ЗПСМ с. Дусино видано ОСОБА_6 сільській раді (а.с. 61);

?копія технічного паспорту на громадський будинок амбулаторії загальної практики сімейної медицини, виготовленого 25.06.2013 року КУП Свалявське РБТІ з доданими до нього зведеного акту вартості господарських будівель та споруд та схематичного плану земельної ділянки (а.с. 12-18);

?копія паспорту ВО 412691, виданого Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області 13.02.1998 року на особу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстрацією місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 з 22.03.2006 року (а.с. 19-21);

?копія рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради № 29 від 07.05.2012 року, згідно якого в приватизації службової квартири за адресою: с. Дусино, буд. 58, Свалявського району, Закарпатської області - відмовлено (а.с. 55);

?копія рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради 18 позачергової сесії 6 скликання від 18.09.2012 року, згідно якого в приватизації службової квартири за адресою: с.Дусино, буд. 58, Свалявського району, Закарпатської області - відмовлено (а.с. 62).

?копія рішення 15 сесії 6 скликання Свалявської районної ради від 28.03.2013 року за № 254 Про прийняття у спільну власність територіальних громад району сільських закладів охорони здоровя, згідно якого Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Дусино, яка знаходиться за адресою: с. Дусино, буд. 58, Свалявського району, Закарпатської області передана у власність територіальної громади Свалявського району та передана в оперативне управління з правами балансоутримувача ОСОБА_6 АЗПСМ (а.с. 96-98).

Суд враховує і інші докази, а саме:

?документи, надані ОСОБА_1 на підтвердження утримання приміщення (копія будинкової книги для прописки громадян, що проживають, згідно якої в квартирі за адресою: с.Дусино, буд. 58, Свалявського району. Закарпатської області прописана ОСОБА_1 (а.с. 5-11); копія технічних умов № 45/97 від 28.05.1987 року, копія акту допуска в експлуатацію енергогосподарства від 29.05.1997 року, копія протоколу № 69 виміру опору ізоляції проводу, копія довідки про склад сімї ОСОБА_1 станом на 24.11.2004 року (а.с. 36-39); копії розрахункових книжок на оплату комунальних послуг (а.с. 93-94):

?свідок ОСОБА_7, яка була допитана в судовому засіданні пояснила, що сімю ОСОБА_1 вона знала досить тривалий час, чоловік позивачки був її підлеглим, сімя їх проживала у Дусині, яке видавалося для користування лікарям, які працювали в с. Дусино. Стверджувати, що це жиле приміщення не може, оскільки перед цим там проживало ще четверо лікарів. За адресою вул. Сільваї, буд. 10 в м. Свалява позивач не проживає, в ній проживають діти позивача і вона приходить до них в гості.

?свідок ОСОБА_8, яка була допитана в судовому засіданні пояснила, що вона працювала стоматологом в с. Дусино, проживає на сусідній вулиці, сімю ОСОБА_1 знає тривалий час, а саме 29 років. Сімя ОСОБА_1 проживала в приміщенні, яке надавалося працюючим сімейним лікарям в амбулаторії. Стверджує, що власником приміщення є ОСОБА_6 сільська рада, однак сімя ОСОБА_1 утримували це приміщення як жиле, насаджували грядки.

?свідок ОСОБА_9, який був допитаний в судовому засіданні пояснив, що сімю ОСОБА_1 він знає дуже давно, вони разом приїхали працювати у 1987 році. Стверджує, що сімя ОСОБА_1 постійно проживала у приміщенні, яке їм надали для користування на період роботи, обробляла землю, бачить, як позивач йде та повертається з роботи, як горить світло в кімнаті, оскільки проживає навпроти.

ОБГРУНТУВАНННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

Відповідно до ст. 344 ЦК України:

1. Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

ПЛЕНУМ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав п. 13 розяснив, що:

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ч. 4 ст. 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України - право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, обставинами, які мають значення для справи, і які у відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України повинен довести саме позивач є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Якщо особа, яка заявляє про давність володіння, заволоділа чужим майном на підставі договору з його власником (оренди, зберігання тощо), який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності за відповідними вимогами (частина третя статті 344 ЦК).

Отже, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 334 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Із пояснень позивача, що не заперечується відповідачем ОСОБА_6 сільською радою, встановлено, що ОСОБА_10 (чоловік позивача) використовував приміщення по вул. Миру, 58 в с. Дусино, Сваявського району (приміщення ОСОБА_6 АЗПСМ) для проживання за рішенням ОСОБА_6 сільської ради як головний лікар ОСОБА_6 АЗПСМ та сприймав вказане приміщення як службове житло (стверджується заявами ОСОБА_10 від 07.05.2012 року та 23.07.2012 року про надання дозволу на приватизацію службової квартири № 58 по вул. Миру в с. Дусино, Свалявського району).

Разом з ним проживала дружина ОСОБА_1, як член сім"ї головного лікаря ОСОБА_6 АЗПСМ, що стверджується копією будинкової книги про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: с.Дусино, вул. Миру, буд. 58, Свалявського району з 22.03.2006 року.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_1 проживали в ІНФОРМАЦІЯ_4 за згодою власника ОСОБА_6 сільської ради і між сторонами виникли договірні відносини щодо користування приміщенням ОСОБА_6 АЗПСМ.

Вказані обставини визнані сторонами в судовому засідання і не потребують доказуванню в силу положень ч. 1 ст.61 ЦПК України.

Такі відносини припинилися у зв"язку із смертю ОСОБА_10- головного лікаря ОСОБА_6 АЗПСМ з 2014 року.

Саме з цього часу, у позивачса виникає давність володіння майном, яка має всі необхідні ознаки, зокрема: добросовісність володіння; відкритість володіння; обєкт володіння є законним (спірне приміщення було зареєстроване на праві власності за ОСОБА_6 сільською радою 18.07.2007 року, про що видано свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ № 958842 на підставі заяви головного лікаря ОСОБА_6 АЗПСМ ОСОБА_10І.)., обєкт не передавався у користування ОСОБА_1 після смерті чоловіка, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

З огляду на викладене, судом встановлено, що на момент подачі позову та прийняття рішення судом позивач не володів майном протягом строку, визначеним ст. 344 ЦК України.

Слід зауважити, що суд не знаходить підстав для зарахування у строк давності володіння - періоду проживання ОСОБА_1 в приміщенні по вул. Миру, буд. 58 в с. Дусино, Свалявського району з 22.03.2006 року по 10.10.2014 року, поскільки за вказаний період позивач користувалася приміщенням по вул. Миру, буд. 58 в с. Дусино, Сваявського району як член сім"ї головного лікаря АЗПСМ с. Дусино ОСОБА_10 за згодою власника майна ОСОБА_6 сільської ради.

Слід також зазначити, що з моменту державної реєстрації права власності на приміщення АЗПСМ за ОСОБА_6 сільською радою (18.07.2007 року), також не пройшло 10 років.

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені та перевірені в суді докази, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_6 сільської ради - слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 213-215, 292, 293, 294 ЦПК України, ст.ст. 344, 346, 349 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_6 сільської ради, співвідповідачі Свалявська районна рада, комунальний заклад "Свалявський районний центр первинної медико-санітарної допомоги про визнання права власності на квартиру в буд. № 58 в с. Дусино, Свалявського району, Закарпатської області за набувальною давністю відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення Свалявського районного суду подається до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.М.Жиганська