Рішення № 6536967, 05.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/238 05.11.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій          

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача не з’явились;

від відповідача не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(надалі ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»(надалі ТОВ «Укобудпостач», відповідач) суми основного боргу 479612, 90 грн., пені 30178, 90 грн., інфляційних нарахувань 13572, 16 грн., 3% річних в розмірі 3772, 36 грн., а всього суми в розмірі 527136, 32 грн..

Згідно з поданими уточненнями до позовних вимог від 30.06.2009р. вимоги до відповідача залишились незмінними щодо стягнення основного боргу та штрафних санкцій, однак у зв’язку з доплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати в розмірі 312, 50 грн..

Уточнення від 21.09.2009р. до розгляду не прийняті з підстав наведених в ухвалі від 21.09.2009р.; а згідно з уточненим розрахунком позовних вимог за вих. № 1009-LD/4868 від 02.11.2009р. позивач просив задовольнити позовні вимоги відповідно до наданих 30.06.2009р. уточнень, тобто у розмірі 527136, 32 грн. (борг з урахуванням штрафних санкцій).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 451 від 11.01.2008р. не виконані зобов’язання щодо оплати виготовленої та поставленої продукції. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 479612, 90 грн. з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку з урахуванням пені, 3% річних, інфляційних збитків.

Відповідач відзиву на позов не надав, доказів в обґрунтування заперечень проти позову на вимоги суду не представив.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.05.2009р., що свідчить про достатність часу на підготовку відзиву на позов, представлення доказів тощо.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 02.11.2009р. представник відповідача не погодився на оголошення вступної та резолютивної частини рішення у зв’язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2008р. між ТОВ «Укобудпостач»та ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» укладено договір про виготовлення та поставку товару № 451 за умовами якого останнє зобов’язувалось виготовити замовнику замовлений товар (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар відповідно до прайс-листа виконавця) по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов’язувався своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках замовника, рахунках-фактурах та накладних (товарно-транспортних, фактичних або видаткових).

Порядок розрахунків сторонами погоджено у розділі 7 договору та зокрема, згідно п. 7.1 відпуск товару здійснюється по вільним відпускним цінам; ціна товару, що входить у партію поставки вказується виконавцем у рахунку-фактурі і вважається погодженою замовником, в разі прийняття товару. Замовник зобов’язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки (п. 7.5 договору).

Про виконання договірних зобов’язань, виготовлення та поставку на користь відповідача продукції свідчать накладні на фактичний відпуск товарів від 14.07.2008р. № 479125 на суму 261596, 40 грн. (товарно-транспортні накладні які підтверджують поставку товару вказаного у цій накладній), від 18.07.2008р. № 480478 на суму 96907, 20 грн. (вказані у ній товарно-транспортні накладні), від 25.07.2008р. № 482281 на суму 101452, 50 грн. (товарно-транспортні накладні), від 28.07.2008р. № 482793 на суму 63872, 40 грн. (товарно-транспортні накладні по яким було відвантаження зазначеного товару), від 15.09.2008р. № 495452 на суму 3886, 20 грн. (товарно-транспортна накладна № 1486525 свідчить про відвантаження товару), № 495453 на суму 1696, 80 грн. (товарно-транспортна накладна № 1486623), № 495454 на суму 4038, 12 грн. (товарно-транспортна накладна № 1486518), від 17.09.2008р. № 495981 на суму 4038, 12 грн. (товарно-транспортна накладна № 1488172), № 495983 на суму 3639, 60 грн. (товарно-транспортна накладна № 1488291), № 495985 на суму 3886, 20 грн. (товарно-транспортна накладна № 1487860), від 19.09.2008р. № 496488 на суму 7153, 20 грн. (товарно-транспортні накладні № 1489141, № 1489026), № 496489 на суму 7516, 68 грн. (зазначені у ній товарно-транспортні накладні), № 496491 на суму 3569, 10 грн. (товарно-транспортна накладна № 1489022), № 496646 на суму 7997, 40 грн. (зазначені у ній товарно-транспортні накладні), від 22.09.2008р. № 496987 на суму 3430, 32 грн. (зазначені у ній товарно-транспортні накладні), від 23.09.2008р. № 497029 на суму 6058, 50 грн., № 497120 на суму 3060, 96 грн. (товарно-транспортна накладна № 1491052), № 497215 на суму 3060, 96 грн. (товарно-транспортна накладна № 1491776), № 497216 на суму 4038, 12 грн. (товарно-транспортна накладна № 1491444), № 497218 на суму 2980, 50 грн. (товарно-транспортна накладна № 1491442), № 497220 на суму 3393, 60 грн. (зазначені у ній товарно-транспортні накладні), від 24.09.2008р. № 497490 на суму 7279, 80 грн. (зазначені у ній товарно-транспортні накладні), № 497499 на суму 4038, 12 грн. (товарно-транспортна накладна № 1492280), № 497511 на суму 10580, 70 грн. (товарно-транспортна накладна № 1492279), від 25.09.2008р. № 497807 на суму 3886, 20 грн. (товарно-транспортна накладна № 1494358), від 29.09.2008р. № 498720 на суму 2490, 72 грн. (товарно-транспортні накладні), які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 9.1 договору, договір діє до 31 грудня 2008р., а в частині взаєморозрахунків –до повного розрахунку між сторонами; і у випадку якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок товарів з приводу оплати яких виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені у позовній заяві накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Поставлена на користь відповідача продукція згідно зазначених вище видаткових накладних, відповідачем оплачена не у повному обсязі, згідно актів узгодження розрахунків складених між сторонами заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.08.2008р. складала 524215, 62 грн., станом на 08.10.2008р. –492612, 90 грн., і на час вирішення спору у зазначеній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Акти узгодження складені станом на 31.08.2008р., на 08.10.2008р. підписані обома сторонами, скріплені печатками підприємств, у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки бетону регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду (виготовлення продукції).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Досягнення згоди щодо поставки продукції (бетону, бетонних виробів і конструкцій, іншого товару) за правовою природою підтверджує виникнення між сторонами зобов’язань, що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

          Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 7.5 Договору № 451 від 11.01.2008р. строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого за накладними на фактичний відпуск товарів залученими до матеріалів справи, станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 492612, 90 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 08.10.2008р., доказів сплати заборгованості, погашення частини боргу після підписання зазначеного акту відповідачем не представлено у зв’язку з чим заборгованість відповідача що є непогашеною заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 8.2 Договору № 451 від 11.01.2008р. за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору, зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості у відповідному періоді, включаючи часткове погашення суми боргу за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 та є значно більшою, однак підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову в розмірі 30178, 90 грн. (згідно уточненого розрахунку приведеного у заяві від 02.11.2008р. з урахуванням строку виконання зобов’язання за кожною накладною, та часткового здійснення оплати що відповідно зменшує суму боргу на яку нараховується пеня, складає 30824 грн.).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 13523, 44 грн. здійсненим у приведеному уточненому розрахунку і вважає такий обгрунтованим. Інфляційні збитки в сумі 13572, 16 грн. за розрахунком доданим до позовної заяви не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки такий розрахунок виконаний невірно, у зв’язку з чим не приймається судом.

Сума трьох відсотків річних за прострочення сплати боргу складає 3772, 36 грн. та у вказаній сумі підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову.

Заявлені до стягнення суми штрафних санкцій (пені, 3% річних) згідно вірно проведених розрахунків (уточнений розрахунок від 02.11.2009р.) є більшими від заявлених у позові, однак з огляду на те, що при прийнятті рішення суд обмежений заявленими позовними вимогами, вимоги про стягнення штрафних санкцій в сумах які просить позивач, підлягають задоволенню.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 451 від 11.01.2008р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов, документів на підтвердження своїх заперечень, контррозрахунку суми штрафних санкцій, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у листі за вих. № 180 від 23.10.2008р. відповідачем визнано наявність заборгованості відповідно до умов договору № 451 від 11.02.2008р., та враховуючи непогашення боргу у заявленій до стягнення сумі разом із нарахованими штрафними санкціями такі підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 5271, 36 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 5528, 02 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»(02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко 6-А, п/р 26007300031558 в АКБ «Форум»м. Київ, МФО 322948, р/р 26005801309219 в ЗАТ «ОТП Банк»у м. Києві, МФО 300528, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33993753) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії 7, р/р 26000000111090 в ВАТ КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300670, ідент. код 05523398) 479612, 90 грн. (чотириста сімдесят дев’ять тисяч шістсот дванадцять гривень 90 копійок) основного боргу, 30178, 90 грн. (тридцять тисяч сто сімдесят вісім гривень 90 копійок) пені, 13523, 44 грн. (тринадцять тисяч п’ятсот двадцять три гривні 44 копійки) інфляційних збитків, 3772, 36 грн. (три тисячі сімсот сімдесят дві гривні 36 копійок) 3% річних, 5528, 02 грн. (п’ять тисяч п’ятсот двадцять вісім гривень 02 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Р.І. Самсін