Ухвала суду № 65369281, 16.03.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/7999/16-ц Номер провадження 22-ц/775/105/2017

У Х В А Л А

І М Е Н И Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року м. Бахмут Донецької області

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді: Будулуци М.С.

суддів: Жданової В.С., Канурної О.Д.

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка Донецької області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка Донецької області про визнання права власності - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів скарги позивачка зазначила, що суд першої інстанції не врахував того, що вона є сиротою, у неї відсутні будь-які оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно спадкодавця, не має грошей і часу, а тому вона прагне визнання судом права власності на спадщину, яке залишилось після смерті батька у вигляді недоотриманих ним щомісячних страхових виплат за період з 1 травня 2014 року по серпень 2015 року, які виплачувалися батьку за період життя Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка Донецької області.

В даному випадку її право власності на вказану спадщину є невизнаним, а тому вважає, що вона має право звернутися до суду для його визнання, а висновок суду про передчасність заявлених позовних вимог є необґрунтованим.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.

При ухваленні рішення суд не використав норми міжнародного права, а саме: ст.ст. 6, 13, 14 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 8 Загальної декларації прав людини, ст.ст. 2 та ст. 14 Міжнародного пакту про громадські та політичні права. На думку апелянта, суд не виконав вимоги цивільного судочинства щодо законного і справедливого вирішення справи.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, але про час та місце розгляду справи повідомлені: перша - судовою повісткою та телефонограмою, а другий - телефонограмою (а.с. 78, 80, 81,82).

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка Донецької області (далі ВВД ФССНВВ у Калінінському районі м. Горлівки) ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважала їх безпідставними, просила скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як зазначено в ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно зі ст.ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься в ст.16 ЦК України.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши фактичні обставини справи, для вирішення спору повинен застосувати правову норму, яка регулює виниклі правовідносини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа , цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім в випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування".

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим Калінінським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Горлівки Донецької області (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер року в Калінінському районі м. Горлівка Донецької області, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 02 лютого 2015 року, яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його неповнолітня донька ОСОБА_1 (в силу вимог ч. 3 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 09 лютого 2016 року № 67, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус дитини - сироти (а.с.8).

Згідно з довідкою № 3273 від 07 листопада 2016 року ВД ФССНВВ у Калінінському районі м. Горлівки ОСОБА_4 за період з червня 2014 року по серпень 2015 року нараховані та не виплачені суми страхові виплат потерпілому на медичну та соціальну допомогу на загальну суму 19 594 грн.02 коп. (а.с.31).

Як зазначив суд, за приписами ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. В даному випадку, місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 - є м. Горлівка, де проводиться антитерористична операція (далі - АТО).

Наказом Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення АТО припиняється доступ до Спадкового та інших державних реєстрів на території її проведення.

Міністерство юстиції України своїм листом від 17 липня 2014 року № 13.1-32/357 роз'яснило, що з метою захисту прав та інтересів громадян спадкоємці мають право звертатись із заявою про прийняття спадщини до будь-якого нотаріуса за місцем звернення спадкоємця, незалежно від місця відкриття спадщини.

Таким чином, незалежно від того, чи проживав спадкодавець в зоні проведення АТО, спадкоємець на свій розсуд може звернутись до будь-якого державного або приватного нотаріуса за місцем свого знаходження з заявою прийняття спадщини. Нотаріус, в свою чергу, повинен прийняти у спадкоємця заяву і відкрити спадкову справу.

Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину регулюється нормами Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як встановлено судом, і це не заперечує позивачка, в нотаріальну контору з заявою про оформлення свідоцтва про право на спадщину на страхові виплати, що нараховані та не виплачені померлому ОСОБА_4, як спадкоємець, вона не зверталась та відмову нотаріуса в оформленні прав на спадщину не отримувала.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачкою не надано доказів відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, а тому за наявності умов для одержання свідоцтва про право на спадщину позивачкою в нотаріальній конторі, звернення її до суду з позовом є передчасними.

Також суд зазначив, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту і має застосовуватися в тому випадку, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальній конторі.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм належну правову оцінку і обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Дослідивши матеріали справи та перевіривши підстави заявленого позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1

Апеляційний суд вважає, що зазначені висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував матеріальне становище позивачки, її статус та інші обставини, що перешкоджають ій звернутися для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. А відповідно до приписів ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Як вбачається з свідоцтва про народження, на момент смерті батька - ОСОБА_4 вона була неповнолітньою особою і вважається такою, що прийняла спадщину.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Разом з тим, до нотаріальної контори за оформленням спадкових прав вона не зверталась та письму відмову нотаріуса у вчинені нотаріальної дії не отримувала, а тому звернення її до суду є передчасним у спосіб, який суперечить чинному порядку оформлення права на спадщину.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд 1 інстанції при вирішенні справи не застосував норми права, апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Тобто використання міжнародного договору для здійснення правосуддя можливо лише тоді, коли спірні питання справи регулюються таким міжнародним договором. Однак, питання визнання права власності на спадкове майно, та спірні питання у справах про спадщину регулюються виключно законодавством України.

Що ж стосується посилання в апеляційній скарзі про те, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду, то апеляційний суд, враховуючи це, дійшов висновку суд першої інстанції при вирішені справи не допустив порушень норм права, які є підставою для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, всі доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують та не призводять до висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які є підставою для скасування або зміни судового рішення.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, його висновки відповідають встановленим обставинам справи і підстав для його скасування, або зміни рішення, не має, а тому рішення суду першої інстанції апеляційний суд залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхиляє.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: