Ухвала суду № 65369214, 17.03.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1кп/235/124/17

Справа № 235/5174/16-к

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

17 березня 2017 року м. Покровськ

Головуючий у суді присяжних Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Карабан І.І.

судді Клікунової А.С.

присяжних Каменчану Н.В., Кисельової І.В.,Поліщук І.М.

запасної присяжної Приймак Т.П.

при секретарі Димитрієвій О.А.

за участю прокурора Савельєва В.В.

обвинуваченого ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.3 ст.383 КПК України усі питання, пов`язані з судовим розглядом, крім питання , передбаченого частиною 3 ст.331 цього кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Відповідно до абз 3. ч.3 ст.331 КПК України під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що були підставою для обрання запобіжного заходу. Обвинувачений може ухилятися від явки до суду, вплинути на свідків, які не допитувалися в судовому засіданні, перебуваючи на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, а також продовжити злочинну діяльність, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, не працює, вчинив особливо тяжкі кримінальні правопорушення, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, в тому числі і довічне позбавлення волі.

Заслухавши учасників судового провадження, а саме обвинуваченого ОСОБА_5, який заперечував проти продовження запобіжного заходу, зазначивши, що злочин він дійсно був раніше судимий, але цей злочин не вчиняв, і будь-яких із ризиків, на які вказує прокурор, не доведено.

захисника ОСОБА_6, який підтримав позицію обвинуваченого,

захисника ОСОБА_8, який заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт, в обґрунтування зазначивши що ОСОБА_5 злочин не вчиняв, показання про визнання провини дав після застосування до нього фізичного впливу, оговоривши себе, фактично був затриманий 29 березня 2016 року, але протокол не складався, що є порушенням, також відсутні ризики, на які посилається прокурор, оскільки обвинувачений позитивно характеризується, має постійне місце проживання, впливати на свідків не має потреби, оскільки вони не були очевидцями подій, докази також знищити не може, оскільки вони зберігаються у прокурора, також зазначив, що обвинувачений перебуває під вартою рік і в нього погіршився стан здоров`я,

приходжу до наступних висновків.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 березня 2017 року включно.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обстави кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити зазначений запобіжний захід відносно обвинуваченого, оскільки останній обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція ст. 115 ч. 2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, обвинувачений не працює, не одружений, що свідчить про відсутність соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливого мотиву, що в сукупності свідчить про можливість переховуватися обвинуваченого від суду, а також вчинити інші кримінальне правопорушення. Про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів свідчить та обставина, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість погашена в порядку ст.89 КК України, але зазначену обставину суд приймає як ту, що його характеризує. Крім того, обвинувачений може незаконно вплинути на свідків, які не допитувалися в судовому засіданні. Таким чином, є наявними ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Враховуючи наявні ризики, а також обставини в їх сукупності, передбачені ст.178 КПК України, що дає достатні підстави для продовження щодо обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, головуючий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Предметом зазначеного кримінального правопорушення - є життя людини, що є найвищою цінністю, яка охороняється законом. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому враховуючи, що судовий розгляд неможливо закінчити до спливу строку запобіжного заходу, то за наявності вищезазначених обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, головуючий суддя вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку, визначеного ч.3 ст.331 КПК України.

З цих підстав не підлягає задоволенню клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на більш м`який. Жодних доказів, що у обвинуваченого погіршився стан здоров`я внаслідок тримання під вартою, суду не надано. Крім того, клопотання захисника є суперечливим, оскільки в огрунтування необхідності зміни запобіжного заходу як обвинувачений, так ї його захисник посилаються на відсутність обґрунтованої підозри, відсутність доказів, що вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, але при цьому просять застосувати більш м`який запобіжний захід. Недоведення ж обгрнутованої підозри, у відповідності до ст.194 КПК України, виключає застосування будь-якого запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 331, 371, 372, 383 КПК України, головуючий суддя, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Савельєва Д.В. задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Димитров (Мирноград) Донецької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 17 березня 2017 року по 15 травня 2017 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6» для відома і виконання.

В клопотанні захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя