Вирок № 65369164, 16.03.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/212/2017

243/220/17-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М.О.,

при секретарі Мірошниченко В.В.,

за участю: прокурорів Боложук В.О., Костенко М.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 12 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 1-кп/243/212/2017 (№12016050510003366) за підозрою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Словянськ Донецької області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, дітей не має, працюючого слюсарем у інституті кераміки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, ІНПП НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2016 року близько 23 години 00 хвилин, коли ОСОБА_3, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, разом із малознайомим ОСОБА_1 перебували біля продуктового магазину «Альянс», що розташований за адресою: м. Слов'янськ, вул. Ставропольська, 73, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1, з метою уникнення конфлікту та спричинення йому тілесних ушкоджень став рухатись у сторону провулка Харківського м. Слов'янська. 19.11.2016 року близько 23 години 10 хвилин, ОСОБА_3 маючи мету на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 став рухатися за потерпілим, де наздогнав останнього біля будинку № 50 по пров. Харківському м. Слов'янська та схопив його лівою рукою за капюшон одягненої на ньому куртки, діючи умисно, передбачаючи суспільну небезпечність свого діяння, знаходячись позаду потерпілого ОСОБА_1 навмисно наніс ОСОБА_1 в ліву частину грудної клітини один удар ножем, який тримав у правій руці. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: колото-різана рана в лівому підребір'ї проникаюча в черевну порожнину з пошкодженням тонкої кишки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, суду пояснив наступне: 19.11.2016 року близько 23 год. 00 хв. він на автомобілі таксі приїхав до продуктового магазину «Альянс», де планував придбати цигарки. Біля магазину перебував раніше незнайомий йому громадянин ОСОБА_1 Він придбав у магазині цигарки та дві пляшки пива, одну пляшку передав ОСОБА_1 та запропонував разом випити пива. ОСОБА_1 погодився, вони стали пити разом пиво, розмовляти. Під час розмови він образився на ОСОБА_1, став з ним сваритися. ОСОБА_1 злякався та став тікати від нього. Він побіг слідом за ОСОБА_1, наздогнав його біля будинку № 50 по пров. Харківському м. Слов'янська та схопив його лівою рукою за капюшон одягненої на ньому куртки. В правій руці він тримав ніж, який раніше витягнув з кишені, та знаходячись позаду потерпілого ОСОБА_1 наніс йому один удар ножем в ліву частину грудної клітини. Після чого ОСОБА_1 вирвався та втік, залишив у нього в руках свою куртку. Він не став переслідувати ОСОБА_1, поклав ніж до кишені своєї куртки та пішов до себе до дому. Його родичам належать два будинки, які розташовані поруч: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4. ОСОБА_4 він сховав в колодязну тумбу в будинку АДРЕСА_3, планував потім повернути її ОСОБА_4. Зараз він розкаюється у скоєному, повідомляє про те, що більше такого не вчинить. Вважає, що вчинив кримінальне правопорушення тому, що був у стані алкогольного сп'яніння. Його родичі виплатили ОСОБА_1 7000,00 грн. на лікування. Просить суд не карати його суворо, цивільний позов прокурора визнає у повному обсязі.

За згодою учасників судового провадження, суд визначив об'єм обсягу доказів, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом підозрюваного ОСОБА_3, який в суді не оспорював фактичних обставин справи та його показання не суперечать фактичним обставинам справи, допитом потерпілого ОСОБА_1 та дослідженням в судовому засіданні письмових доказів.

Окрім визнання своєї вини у вчинені кримінального правопорушеня, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, вина ОСОБА_3 у вчинені ним умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння підтверджується наступними доказами:

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який суду пояснив, що 19.11.2016р., коли він перебував у стані алкогольного сп'яніння та знаходився біля продуктового магазину «Альянс», що розташований за адресою: м. Слов'янськ, вул. Ставропольська, 73, то до нього підійшов раніше не знайомий ОСОБА_3 та запропонував разом випити пиво. Він не погодився та не відмовився, мовчки взяв у ОСОБА_3 пляшку пива та став її тримати в руці. ОСОБА_3 був поруч та пив пиво, щось при цьому розповідав. Він слухав ОСОБА_3 неуважно, розмову не підтримував. ОСОБА_3 це образило, він став сваритися, під час сварки витяг з кишені складний ніж, розкрив його та став погрожувати цим ножем. Так, як він не бажав сварки, то вирішив піти від ОСОБА_3, після чого побіг в напрямок вул. Харківської, але втекти не зміг, ОСОБА_3 його наздогнав, схопив лівою рукою за капюшон куртки та вдарив ножем у лівий бік. Він вирвався від ОСОБА_3, залишивши у того свою куртку, та втік. В подальшому йому була надана медична допомога, він знаходився на стаціонарному лікуванні. ОСОБА_5 виплатили йому 7000,00 грн. на лікування. До теперішнього часу куртку йому не повернули. Він вимог про відшкодування шкоди до ОСОБА_5 не заявляє, не бажає щоб ОСОБА_5 суворо покарали, просить суд призначити ОСОБА_5 покарання не пов'язане із позбавленням волі.

Витягом з кримінального провадження №12016050510003366, з якого слідує що 20.11.2016р. до ЄРДР внесена інформація про відкриття кримінального провадження за фактом заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2016р., з якого слідує, що свідок ОСОБА_6 серед чотирьох фотознімків впізнав фотознімок ОСОБА_3, як особи, яка знаходилася 19.11.2016р. об 23 год. 00 хв. поруч з ОСОБА_1 біля продуктового магазину «Альянс», що розташований за адресою: м. Слов'янськ, вул. Ставропольська, 73.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2016р., з якого слідує, що потерпілий ОСОБА_1 серед чотирьох фотознімків впізнав фотознімок ОСОБА_3, як особи, яка завдала 19.11.2016р. йому удар ножем в грудну клітину та заподіяла тілесні ушкодження.

Протоколом обшуку від 20.11.2016р., в ході якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_3 у м. Слов'янську та виявлено складний ніж та належну ОСОБА_1 куртку.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.11.2016р., в ході якого підозрюваний ОСОБА_3 на місті подій розповів та показав за яких обставин він вдарив ОСОБА_1 ножем у грудну клітину, куди потім дів ніж та куртку ОСОБА_1

Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.01.2017р., в ході якого потерпілий ОСОБА_1 на місті подій розповів та показав за яких обставин ОСОБА_3 вдарив його ножем у грудну клітину та заподіяв тілесні ушкодження.

Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.01.2017р., з якого слідує, що потерпілий ОСОБА_1 серед чотирьох наданих ножів впізнав ніж, яким ОСОБА_3 заподіяв йому 19.11.2016р. тілесні ушкодження.

Висновком експерта № 6 від 03.01.2017р., з якого слідує, що на клинку ножа наявність крові не встановлена.

Висновком експерта № 16/Н від 04.01.2017р., з якого слідує, що в слідах на светрі та футболці, які належать потерпілому ОСОБА_1 встановлена наявність крові людини, виявлені антигени В і Н та ізогемаглютинін анти-А, в слідах на спортивній куртці виявлена наявність крові людини, виявлені тільки антигени В і Н, що не виключає їх походження від потерпілого ОСОБА_1 На спортивній кофті та на брюках наявності крові не встановлено.

Висновком експерта №13/Н від 04.01.2017р., з якого слідує, що кров потерпілого ОСОБА_1 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з вмістом супутнього антигену Н за ізосерологічною системою АБ0.

Висновком експерта № 14Н від 04.01.2017р., з якого слідує, що кров підозрюваного ОСОБА_3 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з вмістом супутнього антигену Н за ізосерологічною системою АБ0.

Висновком експерта № 616 від 22.12.2016р., з якого слідує, що виявлені у ОСОБА_1 при зверненні за медичною допомогою колото-різана рана в лівому підребер'ї, проникаюча в черевну порожнину з пошкодженням тонкої кишки утворились від дії колючо-ріжучого предмету, незадовго до надходження до лікарні, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Висновком експерта № 617 від 22.12.2016р., з якого слідує, що виникнення тілесних ушкоджень, винайдених у ОСОБА_1, можливо при обставинах, на які вказує ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту. Для утворення виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень достатньо одного травматичного впливу. Характер виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не виключає можливості здійснювати самостійні дії (пересуватися, кричати) після їх отримання.

Висновком експерта № 8 від 10.01.2017р., з якого слідує, що виникнення тілесних ушкоджень, винайдених у ОСОБА_1 можливо при обставинах, на які вказує ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту.

Висновком експерта № 11 від 11.01.2017р., з якого слідує, що виникнення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1 можливо в час, на який він вказує при проведенні слідчого експерименту. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1, можливо спричинити наданим на експертизу ножем.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що події кримінального правопорушення мала місце, вину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ст. 121 ч. 1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

До такого висновку суд приходить внаслідок аналізу усіх наявних по справі доказів, враховує пояснення підозрюваного та потерпілого, висновки судових експертиз, а також те, що судово-медичний експерт, який приймав участь у проведені слідчих експериментів як за участю підозрюваного ОСОБА_3, так і потерпілого ОСОБА_1, підтверджує можливість заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень за обставинами, які зазначили як потерпілий ОСОБА_1, так і підозрюваний ОСОБА_3

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 не судимий в силу ст. 89 КК України, вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, щиросердно розкаявся, добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_1 витрати на лікування в сумі 7000,00 грн., мешкає разом із бабусею похилого віку, яка має хронічне захворювання, та матір'ю, яка також є особою пенсійного віку, до затримання офіційно був працевлаштований та за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатрів та лікарів-наркологів не перебуває.

З висновку судово-психіатричної експертизи № 1352 від 20.12.2016р., (викладеного російською мовою) слідує, що ОСОБА_3 є психічно здоровим, як в момент вчинення кримінального правопорушення, так і в теперішній час може розуміти свої дії та керувати ними. В застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує. Кримінальне правопорушення вчинив у стані простого алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому завданої шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи тій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

На підставі усього викладеного, з урахуванням особи винного, усіх вищезазначених обставин справи, а також обставин, що пом'якшують та обставину, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 можливо і необхідно призначення покарання тільки у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому диспозицією ч.1 ст. 121 КК України, а перевиховання та виправлення ОСОБА_3 не можливі без відбування ним покарання, так, як хоча ОСОБА_3 вчинене кримінальне правопорушення проти здоров'я іншої людини, але завдане ним тілесне ушкодження є небезпечним для життя в момент заподіяння; обставини того, що ОСОБА_3 завдав ОСОБА_1 небезпечне для життя тілесне ушкодження в той час, коли для нього була відсутня будь-яка небезпека з боку ОСОБА_1, який намагався втекти від його нападу, що свідчить про те, що ОСОБА_3 є небезпечним для оточуючих і потребує перевиховання, тобто виправлення ОСОБА_3 не можливо без реального відбування ним покарання.

При цьому суд враховуючи особу винного (працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, мешкає із бабусею та матір'ю, які є особами пенсійного віку та потребують сторонньої допомоги тощо), та обставини вчинення кримінального правопорушення (ОСОБА_3 був не тільки ініціатором сварки з ОСОБА_1, а й заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження в той час, коли ОСОБА_1 тікав від нього з метою уникнення сварки; ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 не вчинив жодної протиправної дії), вважає, що призначення ОСОБА_3 мінімального покарання за ч. 1 ст. 121 КК України та його відбування в умовах ізоляції від суспільства буде належним як покаранням за вчинене ним кримінальне правопорушення, так і належним і достатнім засобом впливу для його перевиховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

Речові докази, які перебувають на зберіганні у камері схову Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 488 від 17.01.2017р. за набуттям вироком чинності:

●розкладний ніж, змиви з об. 1-3 на ниточках марлі з контролем на ваті, зразки крові ОСОБА_1 та зразки крові ОСОБА_3 - знищити;

●джинсові брюки та куртку ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3;

●спортивну куртку, брюки, светр та футболку ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1

Заявлений прокурором позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь медичного закладу вартості витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 3702,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, так, як вартість стаціонарного лікування ОСОБА_1 в травматологічному відділенні КЛПЗ «Міська клінічна лікарня м. Слов'янська» в наслідок заподіяння йому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень склала саме 3702,00 грн.

20.11.2016р. ОСОБА_3 було затримано відповідно до вимог ст.ст. 209-211 КПК України, а 22.11.2016р. відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який потім продовжувався, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (П'ЯТЬ) років;

Обраний стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» залишити без змін, зарахувавши до строку відбуття покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України один день попереднього ув'язнення за два дні арешту за період з 20.11.2016р. по день набуття вироком чинності включно, початком відбуття покарання ОСОБА_3 вважати 20 листопада 2016 року.

Речові докази, які перебувають на зберіганні у камері схову Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 488 від 17.01.2017р. :

●розкладний ніж, змиви з об. 1-3 на ниточках марлі з контролем на ваті, зразки крові ОСОБА_1 та зразки крові ОСОБА_3 - знищити;

●джинсові брюки та куртку ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3;

●спортивну куртку, брюки, светр та футболку ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь КЛПЗ «Міська клінічна лікарня м. Слов'янська» (м. Слов'янськ Донецької області, вул. Шевченко, буд. 40, р/р 35416001049258, МФО 834016 у ГУ ДКСУ в м. Слов'янськ Донецької області, ОКПО 01991197) витрати із стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 3702 грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду М.О.Гусинський