Вирок № 65365693, 17.03.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/817/17

Провадження №1-кп/639/226/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання Крбеян К.О.,

прокурора Сагуна М.О.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12017220500000073 від 12.01.2017 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.89 КК України не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2017 року приблизно 01 годині ночі ОСОБА_2 знаходився в приміщенні ломбарду «Скарбниця», розташованого по вул. Дудинській, 1-А м. Харкова, де він помітив раніше йому не знайомих: неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та потерпілого ОСОБА_4, який тримав в руці ланцюжок з металу жовтого кольору.

Саме в той час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на розбійний напад, з метою заволодіння майном ОСОБА_4, поєднаний із погрозою застосування в якості знаряддя злочину належного йому пневматичного пістолета «UMAREX», «MAKAROV» «соl. 4,5 mm/177», «11666051».

Після цього, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що ломбард тимчасово не працював, запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проїхати з ним в район вул. Москалівська для того, щоб продати вказаний ланцюжок з металу жовтого кольору, на що останні погодились.

Далі вони втрьох прослідували на автомобілі НОМЕР_1, що належить брату ОСОБА_2, до будинку 134 по вул. Москалівська у м. Харкові.

В подальшому ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спочатку вийшов із салону автомобіля, взявши у ОСОБА_4 належний тому ланцюжок, та зайшов за будинок №134 по вул. Москалівській, імітуючи намір збути ланцюжок буцімто своєму знайомому.

У свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишилися стояти біля автомобіля НОМЕР_1, чекаючи повернення ОСОБА_2

Потім ОСОБА_2, заволодівши ланцюжком з металу жовтого кольору вагою 18,03 грама, виготовленого з недорогоцінного металу, не маючи наміру повернути його ОСОБА_4, бажаючи довести злочин до кінця, приблизився до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і, перебуваючи від них на відстані приблизно 3-4 метри, дістав з правої зовнішньої кишені одягненої на ньому куртки пневматичний пістолет. Надалі ОСОБА_2, використовуючи належний йому пневматичний пістолет в якості знаряддя злочину, діючи з метою застосування насильства, небезпечного для життя неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4, почав ним їм погрожувати, направивши ствол пістолета в сторону потерпілих.

Помітивши в руці ОСОБА_2 пістолет, неповнолітній ОСОБА_3, приймаючи його за вогнепальну зброю, побоюючись за своє життя, побіг у напрямку автозаправної станції «Socar», яка знаходиться за адресою вул. Москалівська, 131-а, а ОСОБА_4 залишився на місці.

На останок ОСОБА_2, маючи намір довести до кінця свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння майном ОСОБА_4, поєднані із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя останнього, бажаючи при цьому залякати потерпілого та позбавити того можливості чинити опір, почав висловлювати на його адресу погрози вбивством з пістолета та вимагати у нього грошові кошти або будь-яке інше належне йому майно.

При цьому потерпілий ОСОБА_4, сприймаючи пістолет за вогнепальну зброю, побоюючись за своє життя, передав ОСОБА_2 наявні у нього грошові кошти в сумі 100 грн. (однією купюрою), які той забрав та поклав у карман свого одягу.

Таким чином, ОСОБА_2 виконав всі дії, які вважав за необхідне для заволодіння майном та грошовими коштами потерпілого, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу.

Після цього ОСОБА_2, протиправно заволодівши майном та грошовими коштами ОСОБА_4, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 176 грн., з яких 100 грн. склали грошові кошти, а 76 грн. становить вартість ланцюжка з металу жовтого кольору, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №864 від 25.01.2017 року.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині за ч.1 ст.187 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 надав показання, що в ніч з 11 на 12 січня 2017 року він приїхав в ломбард «Скарбниця» для того, щоб закласти свій мобільний телефон. Ломбард тимчасово не працював, у звязку з відсутністю інтернету. Він сидів на лавці поблизу ломбарду та до нього підішли двоє незнайомих хлопців. У розмові з ними йому стало відомо, що вони хочуть в ломбард закласти ланцюжок із металу жовтого кольору. Далі він запропонував купити у них цей ланцюжок, та вони разом на автомобілі приїхали в район «Новожаново». Коли втрьох знаходились поблизу автомобіля, він дістав пневматичний пістолет, який був не працюючим, та почав ним погрожувати цим хлопцям. Після цього забрав у одного із хлопців ланцюжок із металу жовтого кольору та грошові кошти у сумі 100 грн. Про те, що вартість ланцюжка із металу жовтого кольору складає 76 грн. він не знав.

З показань обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому він щиро розкаюється та відшкодував потерпілим спричинену матеріальну та моральну шкоду.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу винного. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких (хронічних) захворювань чи інвалідності не має, одружений, має постійне місце проживання, де проживає разом із матірю та дружиною, згідно медичних документів дружина обвинуваченого - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, має ряд хронічних захворювань.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_2, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є умисним тяжким злочином, наявність помякшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, його відношення до скоєного злочину, факт відшкодування ним спричиненої шкоди та відсутність у потерпілих претензій матеріального та морального характеру, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому покарання в межах санкції за ч.1 ст.187 КК України у виді позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства.

До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_2 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Цивільний позов потерпілими ОСОБА_4 та законним представником потерпілого ОСОБА_6 не заявлялись.

В порядку ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує згідно положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки, а саме: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, із покладенням на нього обовязку не залишати місце проживання у період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня, до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту скасувати.

В порядку ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього увязнення з 12.01.2017 по 06.03.2017 року, із розрахунку 1 (один) день попереднього увязнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведені судові експертизи на загальну суму 541,97 грн. (пятсот сорок одна гривня 97 коп.) перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) (к/п а.с.42).

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: 1) ланцюжок із металу жовтого кольору вважати повернутими потерпіліому ОСОБА_4; 2) пневматичний пістолет «UMAREX», «MAKAROV» «соl. 4,5 mm/177», «11666051» - знищити як знаряддя вчинення злочину.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило