Ухвала суду № 65365325, 14.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/4411/16-к Головуючий суддя І інстанції Васильєва Н. М.

Провадження № 11-кп/790/750/17 Суддя доповідач Плетньов В.В.

Категорія: Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Каплієнко І.І. і ОСОБА_1,

при секретарі - Вакула Н.С.,

за участю: прокурора - Асріян Л.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

потерпілої та

цивільного позивача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 639/4411/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України

за апеляційною скаргою потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2016 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2016 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Частково задоволений цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яка була завдана кримінальним правопорушенням. Стягнуто з КП «Тролейбусне депо №2» на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 22 561 грн. 91 коп., моральну шкоду у розмірі -30 000 грн., а всього 52561грн. 91 коп. В іншій частині у задоволенні цивільного позову - відмовлено. Вирішено долю речових доказів по справі. Стягнуто з ОСОБА_2 процесуальні витрати в сумі 1055 грн. 52 коп. на залучення експертів на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу - «за проведення експертиз».

З цим вироком не погодилась потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_4 В своїй апеляційній скарзі потерпіла ставить питання про зміну вироку Жовтневого районного суду міста Харкова від 23.12.2016 року в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди з КП «Трамвайне депо №2». Просить стягнути з КП «Трамвайне депо №2» матеріальну шкоду у сумі 95561 грн. 91 коп. і моральну шкоду у сумі 100000 (сто тисяч гривень).

Потерпіла зазначає, що не має намір оспорювати саме покарання ОСОБА_2, але, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, вирок суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи.

Вислухавши доповідь судді, думки прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого та цивільного позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілої та цивільного позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Оскаржуваним вироком суду, 04.04.2016р. приблизно о 11.20 год., ОСОБА_2, керуючи технічно справним тролейбусом моделі «ЗіУ-682Г-016-02», інвентарний номер 2321, належним КП «Тролейбусне депо №2», рухався за маршрутом №11 по пр. Новобаварському м. Харкова зі сторони пр. ОСОБА_5 в напрямку вул. Конопляної.

Під час посадки-висадки пасажирів на зупинці громадянського транспорту «Даргомижського»,розташованої в районі будинку №103 по вказаному проспекту, водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п. 10.1 та 21.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п.21.4 «Водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу» та почав рух тролейбусу, не закривши двері, що призвело до випадіння із салону через незачинені двері пасажира ОСОБА_4 на проїжджу частину і наїзду на неї задніми колесами тролейбусу.

Порушення вимог ПДР України водієм ОСОБА_2 згідно висновку судової авто-технічної експертизи №434/16 від 18.05.2016 р. перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та наслідками, що наступили та виразилися в тому, що він, перед початком руху на керованому ним тролейбусі «ЗіУ-682Г-016-02» проявив необачність, не переконався у тому, що це буде безпечним та розпочав рух з відчиненими дверима, що призвело до випадіння пасажира ОСОБА_4 із салону на проїжджу частину і наїзду на неї задніми колесами тролейбусу.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 465-А/16 від 13 05.2016р. потерпілій ОСОБА_4 внаслідок вказаної ДТП були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров'я у вигляді: саден на грудній клітці і передній черевній стінці, великих забійно-рваних ран правого стегна з масивним відшаруванням підшкірно- жирової клітковини правого стегна, рваних ран правої стопи, закритого перелому сідничної кістки зліва.

Відповідно до ч.І ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 1ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або тримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ч.І ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 на час скоєння ДТП перебував в трудових відносинах з КП «Тролейбусне депо №2» , а тому правильно зазначив, що вартість матеріальних збитків на лікування, спричинених потерпілій та цивільному позивачу ОСОБА_4 у розмірі 27561 н.91коп., підтверджених відповідними чеками, виписками з медичної картки хворого та листками медичного призначення підлягають стягненню з КП «Тролейбусне депо №2». Вказану суму було стягнуто з відповідача з урахуванням того, що обвинуваченим добровільно відшкодовано потерпілій 5000 грн. під час судового розслідування. Також обґрунтовано суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в частині вішкодування витрат за пошкоджений одяг у сумі 3000 грн., не отриманої вигоди від тривалої втрати працездатності - 70000 грн., оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до абз. 2 п. 5 цієї ж постанови відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом правильно було враховано, що діями ОСОБА_2 було завдано шкоду здоров'ю потерпілої, яка перенесла декілька оперативних втручань, тривалий час проходила лікування, після отриманої травми досі знаходиться на обліку у лікаря-травматолога, час лікування триватиме до відновлення функцій пошкодженого стегна, в подальшому потерпіла потребує реабілітації, з урахуванням її психоемоційних переживань, понесених внаслідок отриманої травми, тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, необхідного часу та зусиль, направлених для їх відновлення, суд вважає доведеним факт спричинення їй діями обвинуваченого моральної шкоди. Судом ураховано конкретні обставини справи, принцип розумності та справедливості та стягнуто на її користь з відповідача КП «Тролейбусне депо №2» 30000грн.

Колегія суддів уважає, що, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції недостатньо врахував характер травм обвинуваченої, які супроводжувалися всильним фізичним болем, у звязку з лікуванням був порушений її нормальний життєвий ритм. А, ураховуючи, що і на момент апеляційного розгляду завдану шкоду потерпілій не відшкодовано, колегія суддів уважає за необхідне збільшити розмір відшкодування до 50000грн.

У решті колегія суддів погоджується з усіма висновками суду першої інстанції, вважає вирок суду законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2016 року задовольнити частково. Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2016 року щодо ОСОБА_2 змінити. Збільшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 з КП «Тролейбусне депо № 2» до 5000/пятдесяти тисяч/гривень. У решті вирок суду від 23 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали.

Головуючий-суддя суддя суддя

_______ ___ _______

В.В.ОСОБА_6ОСОБА_7ЛЮШНЯ