Рішення № 6536480, 29.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/99 29.10.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії До ПроПечерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві стягнення боргу 21504,57 грн. Суддя Шевченко Е.О. Представники: Від позивача Від відповідача Кияніцин О.С. Сафонова Н.В. - представник - представник(дов. № 656716 від 15.10.09р. (дов. № 54/8 від 05.01.09р.) Обставини справи: На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії ВАТ “Укртелеком”(далі по тексту Позивач) до Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі по тексу Відповідач) про стягнення з останнього 21504,57 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги по договору № 287 2122120 від 04.09.1996р., а також про стягнення з відповідача судових витрат. В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що здійснює відповідальне надання телекомунікаційних послуг, яке на момент подачі даного позову продовжується у встановленому порядку. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2009р. було порушено провадження у справі № 21/99 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.10.2009р. У ході судового засідання 10.09.2009р., представником Позивача була подана заява про збільшення суми позовних вимог, у зв’язку з подальшим наданням послуг Відповідачу, відповідно до якої просить стягнути основний борг в сумі 31869,49 грн., пені - 610,16 грн., інфляційних збитків в розмірі 168,30 грн., 3% річних 57,46 грн., витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідач в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить провадження у справі припинити, оскільки відповідачем надано докази погашення з липня 2009 року заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі (20811,68 грн.), про що надано відповідні платіжні доручення. Крім того, відповідачем надано до суду заяву про зменшення розміру нарахованої пені, в зв’язку з тим, що фінансування відповідача з Державного бюджету України як бюджетної установи не здійснювалось.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.1996 року між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії ВАТ „Укртелеком”(далі Позивач) та Печерським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі Відповідач) було укладено договір № 287 про користування місцевим телефонним зв’язком, відповідно до умов якого Позивач надає Відповідачу телекомунікаційні послуги.

Таким чином, відповідно п.п.5 п.1 ст. 33, ст.. 36, 63 Закону України „Про телекомунікації” та пунктів 2.2.3 та 3.5 Договору, надана телекомунікаційна послуга підлягає оплаті, але Відповідач свої обов’язки по оплаті послуг у повному обсязі та у строки передбачені договором не виконав, у зв’язку з чим, як вказує Позивач, на день розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 31869,49 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в ході судового засідання існування боргу підтвердив та надав докази погашення боргу на загальну суму 20811,68 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню у частині непогашеної суми основного боргу у розмірі 11057,81 грн.

Також, Позивачем заявлена вимога щодо стягнення з Відповідача пені 610,16 грн., інфляційних збитків в розмірі 168,30 грн., 3% річних 57,46 грн.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Однак суд відповідно до заяви відповідача у справі зменшує розмір нарахованих штрафних санкцій у вигляді пені до 10,00 (десяти) грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зважаючи на те, що відповідач у справі здійснює часткове погашення заборгованості, з огляду на те, що відповідач у справі є установою, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, а також добровільне погашення відповідачем заборгованості, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій у вигляді пені до 10,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача у справі.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 57,46 грн. та інфляційних збитків у сумі 168,30 грн., підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону Позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на Відповідача в повному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 629, 633 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (01010, м. Київ, вул. Московська, 30, ЄДРПОУ 08672911; р/р № 3921709000, ГУ ДКУ в місті Києві, МФО 820019) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії ВАТ „Укртелеком” (02192, м. Київ, вул. М. Шалетт, 1, п/р № 26000402028729 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910) 11057,81 (одинадцять тисяч п’ятдесят сім грн. 81 коп.) основного боргу, 10,00 (десять грн. 00 коп.) пені, 168,63 (сто шістдесят вісім грн. 63 коп.) інфляційних збитків, 57,46 (п’ятдесят сім грн. 46 коп.) 3% річних, 159,82 (сто п’ятдесят дев’ять грн. 82 коп.) витрат зі сплати державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

СуддяЕ.О. Шевченко