Постанова № 65364251, 14.03.2017, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/175/17

№ провадження 2-а/196/21/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як місцевий адміністративний суд. у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.,

при секретарі - Шевченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 08 серпня 2011 року перебуває на пенсії у зв'язку з загальним захворюванням як інвалід 2-ї групи.

29 листопада 2016 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі з відповідною заявою про призначення йому пенсії згідно із ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 16.12.1993 р., № 3723-ХІІ зі змінами згідно Закону України № 2756-VІ (2756-17) від 02.12.2010 р.

За результатами розгляду його звернення, листом від 02.12.2016 року йому було відмовлено на тій підставі, що нібито згідно із Законом України «Про прокуратуру» з 01.06.2015 року пенсії не призначаються і не перераховуються.

Стаж його роботи в прокуратурі складає 15 років та 5 днів:

- з 11.05.1977 р. по 16.04.1979 р.- служба в Радянській армії;

- з 04.09.1979 р. по 01.07.1983 р. - навчання в Харківському юридичному інституті;

- з 04.11.1982 р. по 08.04.1989 р. - робота слідчим прокуратури Царичанського району Дніпропетровської області;

- з 25.01.1990 р. по 01.11.1993 р. - робота слідчим прокуратури Магдалинівського району Дніпропетровської області;

- з 04.01.1995 р. призначений на посаду слідчого прокуратури Петриківського району Дніпропетровської області;

- з 10.07.1996 р. по 01.09.1998 р. працював прокурором КСВ прокуратури Дніпропетровської області.

Статтями 22, 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових Законів або винесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Ці статті є нормами прямої дії, якими гарантовано право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене Законами України, в тому числі Законом України «Про прокуратуру».

Згідно ст.50-1 «Про прокуратуру» прокурори і слідчі мають одночасне право на різні державні пенсії, призначається одна із пенсій за їх вибором, в тому числі на умовах, передбачених ст.37 Закону України «Про державну службу».

Згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, згідно з Законом України №2756-Х/І (2756-17) від 02.12.2010, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників.

За таких обставин вважає, що відповідач неправомірно відмовив йому в призначенні пенсії у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від заробітку, зазначеного у довідці, виданій прокуратурою Дніпропетровської області від 02.02.2017 р.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на вимоги ст.ст.19, 22, 64 Конституції України, ст.ст.2, 5, 9, 17-19, 159 КАС України прохає суд:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області від 02.12.2016 року щодо відмови йому у проведенні права вибору на різні державні пенсії, передбачені ст.37 Закону України «Про державну службу»;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області перерахувати йому пенсію у відповідності до ст.50-1 Закону України « Про прокуратуру», в редакції на дату призначення пенсії, в розмірі 80% від зазначених виплат у довідці, виданій прокуратурою Дніпропетровської області від 02.02.2017 р. за № 18-3 вих. 17.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає їх задовольнити.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області - Продан І.М. як в судовому засіданні, так і в своїх письмових запереченнях позовні вимоги ОСОБА_1 не визнають повністю та вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав. Позивач прохає суд визнати неправомірними дії Управління щодо відмови йому у проведенні права вибору на різні державні пенсії, передбачені ст.37 Закону України "Про державну службу", проте ОСОБА_1 працював на посадах, які прирівнюються до посад, передбачених Законом України "Про державну службу" лише 1 рік 11 місяців 18 днів.

Загальна кількість стажу позивача складається з роботи в органах прокуратури. Пенсійне забезпечення працівників прокуратури передбачено ст.86 Закону України "Про прокуратуру".

Стаття 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ від 14.10.2014 року, яка регулює питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури, мала набрати чинності з 25.04.2015 року. Водночас, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо відтермінування набрання чинності №335-VІІ від 21.04.2015 року змінив дату набрання чинності з 25.04.2015 року на 15.07.2015 року.

В свою чергу пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VІІ з 01.06.2015 року взагалі скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Інших законодавчих актів, які регулюють питання щодо пенсійного забезпечення вищезазначених осіб, на сьогоднішній день не прийнято.

Вислухавши доводи представника відповідача Продан І.М., вивчивши надані матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає із слідуючих підстав.

Відповідно до ст.11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Згідно ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено, що з квітня 2011 року позивачу Управлінням ПФУ в Царичанському районі було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" на підставі його заяви від 04.04.2011 року.

29 листопада 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі з заявою про проведення йому перерахунку пенсії згідно із ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 16.12.1993 року, № 3723-ХІІ зі змінами згідно Закону України № 2756-VІ (2756-17) від 02.12.2010 року, оскільки він має 15 років стажу як працівник прокуратури та більше як 25 років загального трудового стажу відповідно до вимог ст.86 вказаного Закону.

Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі листом від 02.12.2016 року №Т-24/16 відмовило позивачу у проведенні перерахунку, посилаючись на те, що пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року (зі змінами та доповненнями), з 01.06.2015 року не призначаються і раніше призначені пенсії не перераховуються.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_4 від 17.11.1973 року та копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.01.2007 року стаж позивача, який враховується до вислуги років, що дає право на пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" складає 20 років 5 місяців 7днів (робота в органах прокуратури, державна служба, військова служба та половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі денної форми навчання), в тому числі в органах прокуратури - 15 років 0 місяців 12 днів, а саме:

- з 04.11.1982 року по 29.11.1983 року - виконуючий обов'язки стажиста на посаду слідчого прокуратури Царичанського району Дніпропетровської області;

- з 29.11.1983 року по 08.04.1989 року - слідчий прокуратури Царичанського району Дніпропетровської області;

- з 08.04.1989 року - звільнений з займаної посади за власним бажанням;

- з 25.01.1990 року по 01.11.1993 року - слідчий прокуратури Магдалинівського району Дніпропетровської області;

- з 01.11.1993 року по 04.01.1995 року - слідчий Царичанської міжрайонної прокуратури;

- з 04.01.1995 року по 22.03.1996 року - слідчий прокуратури Петриківського району Дніпропетровської області;

- з 22.03.1996 року по 10.07.1996 року - старший помічник прокурора Петриківського району Дніпропетровської області;

- з 10.07.1996 року по 01.09.1998 року - прокурор кримінально-судового відділу прокуратури Дніпропетровської області;

- з 01.09.1998 року був звільнений з займаної посади за власним бажанням.

При цьому, стаж позивача відповідно до Закону України "Про державну службу" складає 1 рік 11 місяців 18 днів.

Відповідно до ч.1 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року (зі змінами та доповненнями) прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

При цьому, відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VІІІ з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Інших законодавчих актів, якими б регулювалося питання щодо пенсійного забезпечення осіб вищезазначених категорій, на сьогоднішній день не прийнято.

Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ втратив чинність частково, в тому числі на сьогоднішній час і не діє ст.50-1 цього Закону щодо пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих прокуратури, на яку як на підставу для проведення перерахунку в позовній заяві посилається позивач.

Таким чином, на думку суду, відповідач у зв'язку з відсутністю правових підстав правомірно відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року (який втратив чинність частково) та Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року (зі змінами та доповненнями), оскільки позивач з 2011 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і при цьому провести перерахування до цього часу не призначеного виду державної пенсії є не можливим та суперечить вимогам пенсійного законодавства.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні даного позову слід відмовити за безпідставністю, оскільки судом так і не встановлено фактів порушення відповідачем прав ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст.94 ч.5 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Оскільки, ОСОБА_1, як інвалід ІІ групи, відповідно до вимог ст.5 ч.1 п.8 ЗаконуУкраїни "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, проте при пред'явленні даного позову сплатив судовий збір в сумі 640 грн., а тому сплачену суму судового збору в ТВБВ 10003/0306 (Магдалинівка) згідно квитанції від 21.02.2017 року на рахунок №31217206700353, МФО 805012, код отримувача 37901650, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач - Царичанський районний суд Дніпропетровської області, слід повернути позивачу.

При цьому, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі також відповідно до ст.5 ч.1 п.18 Закону України "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено, тому в даному випадку судовий збір повинен компенсуватися за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби у Царичанському районі Дніпропетровської області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю села Цибульківка Царичанського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, сплачену ним суму судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 640 грн. 00 коп. в ТВБВ 10003/0306 (Магдалинівка) згідно квитанції від 21.02.2017 року на рахунок №31217206700353, МФО 805012, код отримувача 37901650, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач - Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Судовий збір компенсується за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду через Царичанський районний суд, як місцевий адміністративний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення або одержання копії постанови.

Головуюча О.М.ГУДИМ