Рішення № 65363640, 13.03.2017, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4258/16-ц

Провадження № 2/209/306/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"13" березня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

при секретарі Кукса О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі- продажу дійсним та визнання права власності на житлове приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідачі в судове засідання не зявилися, заперечень проти позову не надали.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог- Дніпродзержинська філія Української товарної біржі «Контрактова» про визнання договору купівлі- продажу дійсним та визнання права власності на житлове приміщення. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 22 грудня 1999 року між нею як покупцем та між відповідачами як продавцями була укладена угода купівлі продажу житлового приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам'янське) АДРЕСА_1, який був зареєстрований у Дніпродзержинській філії Української товарної біржі « Контрактова» за реєстраційним № 12/022. Зазначене житлове приміщення належало продавцям на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19 травня 1998 року,виданого Фондом комунальної власності Дніпродзержинської міської Ради № 012062. Зазначений договір не був нотаріально посвідчений. На даний момент у позивача виникла необхідність переоформити житлове приміщення, для чого необхідно визнати дійсним даний договір купівлі- продажу. Позивач просить визнати дійсним договір купівлі продажу квартири, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам'янське), АДРЕСА_2, укладений 22 грудня 1999 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 як продавцями та ОСОБА_1 як покупцем у Дніпродзержинській філії Української товарної біржі « Контрактова» за реєстраційним № 12/022; визнати за нею право власності на вищезазначену квартиру житловою площею 37,6 кв.м., загальною площею 64,6 кв.м., що дасть підстави для подальшої реєстрації права власності на квартиру в органах державної реєстрації.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, згодна на заочний розгляд справи.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України, шляхом оголошення у пресі, а саме через регіональне видання - газету «Вісті Придніпровя» та урядову газету «Урядовий кур'єр». Відповідно до ч.9 ст. 74 з опублікування оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи. Відповідачі причину неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшли, суд вважає причини неявки відповідачів неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачами відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України - суд зважаючи на наявність законних підстав приходить до висновку про можливість у відповідності до вимог ст.169 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення позову на підставі наданих сторонами доказів, без вислуховування особистих пояснень відповідача по справі.

Судом досліджені докази по справі:

Досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні:

- копія паспорта та ідентифікаційного номеру позивача /а.с.7,8/, згідно якого підтверджується її особа;

- копією угоди купівлі- продажу /а.с.9/,згідно якого підтверджується факт придбання житлового приміщення та право власності позивача;

- копією технічного паспорту /а.с.10-12/, згідно якого підтверджується, що власником квартири № 17 будинку № 84 в м. Дніпродзержинськ ( Кам'янське) вказаний позивач та технічна характеристика житлового приміщення;

- реєстраційне посвідчення /а.с.56/, згідно якого підтверджується реєстрація права власності позивача на квартиру № 17 будинку № 84 в м. Дніпродзержинськ ( Кам'янське) в реєстровій книзі № 123 за реєстрованим № 21301 від 31.12.2001.

Вивчивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини:

22 грудня 1999 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3.М., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 була укладена угода купівлі продажу житлового приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам'янське) АДРЕСА_1, загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею 37,6 кв.м.,яка належала продавцям на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19 травня 1998 року,виданого Фондом комунальної власності Дніпродзержинської міської Ради № 012062. Вищезазначена угода купівлі продажубула зареєстрована у Дніпродзержинській філії Української товарної біржі « Контрактова» за реєстраційним № 12/022 . 31 грудня 2001 року вищезазначена угода була зареєстрований в Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації із внесенням відомостей про власника в реєстрову книгу № 123 за реєстровим № 21301. Сторони не ухились від нотаріального посвідчення договору, але через запевнення представника товарної біржі про необов'язковість його нотаріального посвідчення, сторони не наполягали на ньому. Таким чином нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від волі сторін. На даний момент позивач бажає розпорядитися своєю власністю, але не може цього зробити, оскільки договір у відповідності із законом не посвідчений нотаріально.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.

Згідно ч.2 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

Згідно до ст.657 ЦК договір купівлі продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку( квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ст.220 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.3 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 15 Закону України « Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вiд 01 липня 2004 року № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», який до введення в дію ЦК України від 16 січня 2003 року, регулював порядок застосування ст. 47, ч.2 ЦК України від 1963 року, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обовязковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб. Якщо така угода виконана повністю або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені в законі обмеження (наприклад, статтями 105, 114 ЦК). Щоб не допустити неправильного визнання дійсним угод на підставі ч.2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

Згідно вивчених судом матеріалів справи, зясованих обставин справи які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі- продажу дійсним та визнання права власності на житлове приміщення в звязку з тим, що на момент укладення угоди купівлі-продажу нерухомого майна 22 грудня 1999 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6на Дніпродзержинській філії Української товарної біржі «Контрактова» сторони не знали та не могли знати про обовязковість нотаріального посвідчення договору, а також враховуючи той факт, що текст угоди купівлі-продажу не містив вимоги щодо обовязкового нотаріального посвідчення угоди, вважали правомірним набуття ними права власності на квартиру. Сторонами виконані усі вимоги ст.655 ЦК України, волевиявлення учасників було вільне, відповідало внутрішній волі сторін; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зараз позивач не має можливості скористатися правом власності на нерухоме майно, оскільки договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений. Є необхідність визнання договору купівлі-продажу дійсним. Є підстави для задоволення позову в цій частині. Вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на житлове приміщення квартиру, розташовану за адресою: . Дніпродзержинськ (Кам'янське) АДРЕСА_1 м, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки згідно п.27 постанови Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; рішення суду,що набрало законної сили,щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Таким чином, визнавши договір купівлі продажу квартири дійсним, необхідність визнання за позивачем права власності на квартиру відсутня.

На підставі ч. 2 ст.47ЦК України в редакції 1963 року, ст. 220, 317,319,328,334,638,657 ЦК України та ст.15 Закону України « Про товарну біржу», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», п.27 постанови Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011року, керуючись ст. 8, 10, 59, 60, 88, 213-215, 218, ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі- продажу дійсним та визнання права власності на житлове приміщення задовольнити частково.

Визнати договір купівлі продажу нерухомого майна квартири, розташованої за адресою:Дніпродзержинськ (Кам'янське), АДРЕСА_2, укладений 22 грудня 1999 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 як продавцями та ОСОБА_1 як покупцем у Дніпродзержинській філії Української товарної біржі « Контрактова» за реєстраційним № 12/022 дійсним.

В іншій частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення /отримання/ рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Є.Д. Багбая