Рішення № 6536291, 03.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/161 03.11.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтрансінвест»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»

Про звернення стягнення на майно

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача не з’явились;

Від відповідача 1 не з’явились;

Від відповідача 2 Кобзар В.А. –представник за довіреністю від 24.03.2009 року;

Від відповідача 3 Джуган М.В. –представник за довіреністю від 20.08.2009 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтрансінвест»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»про звернення стягнення на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»в розмірі 1000000, 00 грн., що становить 10 відсотків статутного капіталу товариства. Крім того, позивач просив суд в порядку підготовки справи до розгляду витребувати від Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач 1 в порушення вимог договору застави № 213/08 від 31.03.2008 року здійснив відступлення предмету застави, а саме частки в статутному капіталі ТОВ «Агрікор», без згоди позивача. Тому, останній на підставі п. 4.4.6 договору застави просить суд звернути стягнення на предмет застави.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2009 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.04.2009 року.

Крім того, у зв’язку з необхідністю встановлення фактів, на які посилається позивач як на обгрунтування заявлених позовних вимог, а саме відчуження відповідачем 1 заставленої договором застави № 213/08 від 31.03.2008 року частки в статутному капіталі ТОВ «Агрікор», ухвалою суду від 16.03.2009 року суд витребував у Прилуцької районної державної адміністрацієї Чернігівської області належним чином завірену копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» (код ЄДРПОУ 33660151).

16.03.2009 року позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2009 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»номінальною вартістю 1000000, 00 грн., що становить 10 відсотків розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімтрансінвест».

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2009 року про вжиття заходів до забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтрансінвест»звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтрансінвест»залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2009 року без змін.

26.05.2009 року за резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 27/161 передано для подальшого розгляду судді Дідиченко М.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2009 року призначено розгляд справи на 30.06.2009 року.

30.06.2009 року справа № 27/161 направлена до Київського апеляційного господарського суду у зв’язку із надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2009 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтрансінвест»задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2009 року у справі № 27/161 скасовано.

20.08.2009 року за резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 27/161 передано для подальшого розгляду судді Дідиченко М.А.

Ухвалою суду від 02.09.2009 року розгляд справи було призначено на 22.09.2009 року.

Представник позивача у судове засідання 22.09.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 02.09.2009 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити повноважного представника у дане судове засідання.

Представник відповідача 1 у судове засідання 22.09.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 02.09.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні 22.09.2009 року усно зазначав про те, що 21.09.2009 року через загальний відділ діловодства суду ним було подано клопотання про зупинення провадження у справі. Зокрема, у даному клопотанні відповідач посилався на те, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області 27.05.2009 року було порушено провадження у справі № 12/99 за позовом Закритого акціонерного товариства «Альфа - Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08. Оскільки договір застави № 213/08 від 31.03.2008 року, за яким ЗАТ «Альфа - Банк» у справі № 27/161 просить суд звернути стягнення на майно, було укладено для забезпечення виконання зобов’язань за договором № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року, тому розгляд даної справи є неможливим до винесення рішення Господарським судом Чернігівської області по справі № 12/99.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 22.09.2009 року підтримав клопотання відповідача 3 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 06.10.2009 року.

Представник позивача у судове засідання 06.10.2009 року не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що його уповноважений представник представляє інтереси ЗАТ «Альфа –Банк»у справі, яка розглядається Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області.

Представники відповідача 2 та 3 подали витребувані судом докази, письмові відзиви на позов та підтримали заявлене 21.09.2009 року відповідачем 3 клопотання про зупинення провадження у справі. Зокрема, відповідачами 2 та 3 зазначено про те, що договір застави є забезпеченням вимог банка по кредитному договору, однак позивач у позовній заяві обґрунтовує свої вимоги лише порушенням з боку заставодавця за договором застави, а не порушенням позичальника по кредитному договору. Отже, приймаючи до уваги норми ст. 589 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави лише у випадку невиконання зобов’язання забезпеченого заставою.

Суд відхилив клопотання відповідача 3 про зупинення провадження у справі, оскільки для вирішення даної справи суд встановлюватиме факти невиконання зобов’язань за договором застави № 213/08 від 31.03.2008 року та зобов’язання відповідача 1 без попередньої письмової згоди позивача жодним чином не відчужувати, не обтяжувати та не передавати третім особам предмет застави, зокрема не продавати його, не обмінювати, не дарувати чи іншим чином відступати, не передавати в довірчу власність, в управління, не вносити як вклад до статутного капіталу інших осіб або іншим чином відступати предмет застави (його частину), а не факти виникнення заборгованості по кредитному договору № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року.

Крім того, відповідач 2 подав суду клопотання про скасування забезпечення позову по справі № 27/161.

Розглянувши подане відповідачем 2 клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки заходи до забезпечення позову по справі № 27/161 були вже скасовані постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2009 року.

Представник відповідача 1 у судове засідання 06.10.2009 року не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 20.10.2009 року.

Представник позивача та відповідача 1 у судове засідання 20.10.2009 року не з’явились, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представники відповідача 2 та 3 подали витребувані ухвалою від 06.10.2009 року докази та надали усні пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2009 року розгляд справи відкладено до 03.11.2009 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідачів, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

31.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрікор»(надалі –позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 (надалі - Договір), за яким банк відкриває позичальнику мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах визначених договором. Позичальник, у свою чергу, зобов’язується використати кредит за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати всі інші умови договору, та повернути кредит у терміни, встановлені договором.

Відповідно до абзацу 2 п. 1.1 Договору під терміном відновлювальна кредитна лінія розуміється кредитна лінія, протягом строку дії якої, після повернення наданого позичальнику кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування позичальника у межах її ліміту.

Згідно із умовами розділу 1 Договору про відкриття кредитної лінії позивач відкрив відповідачеві 3 мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію зі строком дії до 31.03.2011 року та зі сплатою процентів:

- за користування частиною кредиту, наданою у гривнях - у розмірі 17, 00% річних;

-          за користування частиною кредиту, наданою у доларах США –у розмірі 11, 00% річних;

- за користування частиною кредиту, наданою у євро –у розмірі 11, 00% річних;

- за користування частиною кредиту, наданою у російських рублях –у розмірі 11, 00 % річних;

- за користування частиною кредиту, наданою у швейцарських франках –у розмірі 11, 00 % річних.

На підставі додаткової угоди № 1 від 02.04.2008 року позичальнику було надано транш у сумі 4781625, 00 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача 3 за договором про відкриття кредитної лінії, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»(надалі - заставодавець) був укладений договір застави № 213/08 від 31.03.2008 року (надалі - договір застави), за умовами якого заставодавець у забезпечення виконання зобов'язання, визначеного у статті 2 цього договору, передає заставодержателю у заставу права, зазначені у пункті 3.1 договору, а заставодержатель приймає їх у заставу та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами заставодавця, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2.1 договору застави встановлено, що згідно із цим договором заставою забезпечується виконання боржником зобов'язання, що виниклдо на підставі основного договору або може виникнути на підставі нього у майбутньому, відповідно до якого заставодержатель має право вимагати, а боржник повинен виконати наступні обов'язки:

- обов'язок заставодерждателю наданий за основним договором кредит, загальна сума якого у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий такий кредит, повинен бути повернутий у валюті, у якій його надано, у останній день строку, що складає 36 (тридцять шість) місяців з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш надано, або у останній день будь-якого меншого строку, якщо такий буде визначений згідно з основним договором, а транші, надані менше ніж за 36 (тридцять шість) місяців до дня закінчення строку дії кредитної лінії, - у день закінчення строку дії кредитної лінії;

- обов'язок сплачувати заставодержателю проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у наступному розмірі: 17, 00% річних за користування частиною кредиту, наданою у гривнях, та 11, 00% річних за користування частиною кредиту, наданою у євро, та 11% річних за користування частиною кредиту, наданою у долларах США, та 11, 00% річних за користування частиною кредиту, наданою у швейцарських франках, 11,00% річних за користування частиною кредиту, наданою у російських рублях, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору у строки визначені в основному договорі.

- обов'язок у випадки і строки, передбачених основним договором або законодавством України, достроково повернути заставодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із основного договору;

- обов'язок сплатити заставодержателю неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитків, заподіяні заставодержателю невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов’язань за основним договором.

Відповідно до п. 3.1 договору застави предметом застави є корпоративні (майнові) права, а саме: належна заставодавцю частка у статутному капіталі товариства, що становить 10% від розміру статутного капіталу товариства та складає 1000000, 00 грн., з володіння якою витікають правомочності на управління товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів) товариства та активів у разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законодавством України та статутними документами товариства.

Предмет застави, зазначений у пункті 3.1 договору, належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується статутом товариства, нова редакція якого затверджена зборами учасників товариства та зареєстрована державним реєстратором 22.05.2007 року, номер запису 10541050005000301, та довідкою товариства № 48 від 11.02.2008 року, про те, що його статутний капітал сформований повністю.

Згідно із п. 4.3.1 договору застави заставодавець має право володіти та користуватися предметом застави відповідно до чинного законодавства та положень статуту, з урахуванням обмежень, встановлених договором.

Пунктом 4.4.6 договору застави встановлено, що заставодавець не має права без попередньої письмової згоди заставодержателя жодним чином відчужувати, обтяжувати та передавати предмет застави третім особам, зокрема продавати його, обмінювати, дарувати, чи іншим чином відступати, передавати у заставу, у довірчу власність (в управління), вносити як вклад до статутного капіталу юридичних осіб чи іншим чином відступати предмет застави (його частину).

За твердженням позивача, в порушення зазначеного пункту договору застави відповідач 1 здійснив, без його згоди, відступлення предмету застави –частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор», що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого станом на 18.02.2009 року єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»є Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтрансінвест».

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави на підставі до п. 6.1 договору застави.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 1 Закону України «Про заставу»(надалі - Закон) встановлено, що застава –це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Аналогічні норми містяться і в ст. ст. 572, 573 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 3 Закону, заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Отже, застава, згідно ст. 546 ЦК України, є видом забезпечення виконання основного зобов’язання, має похідний характер, в даному випадку –від основного кредитного договору, а звернення стягнення на предмет застави –є механізмом та засобом, який забезпечує виконання грошового зобов’язання.

Частиною 2 ст. 590 ЦК України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із п. 6.1 договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у будь-якому з наступних випадків:

-          невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою згідно із цим договором;

-          у випадку, якщо до настання терміну або закінчення строку виконання будь-якого із обов’язків, перелічених у пункті 2.1 договору, боржник надасть заставодержателю письмову заяву про неможливість своєчасно виконати його згідно із основним договором;

-          у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем умов цього договору;

-          в інших випадках, передбачених законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет застави саме у зв’язку із неналежним виконанням заставодавцем умов договору застави.

Так, відповідачем 1 без згоди позивача було відчужено предмет застави, а саме продано Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімтрансінвест»корпоративні права (частку у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор»у розмірі 9% статутного капіталу, що становить 900000, 00 грн. Дана обставина підтверджується договором купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Агрікор»від 24.11.2008 року наявним в матеріалах справи.

Пунктом 2 частини 2 статті 592 ЦК України встановлено, що у разі порушення заставодавцем правил про розпорядження предметом застави, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави.

Таким чином, у разі порушення умов договору застави, звернути стягнення на предмет застави можливо лише після невиконання боржником основного зобов’язання, оскільки, як було зазначено вище, застава має похідний характер і завжди залежить від виконання або невиконання основного зобов’язання.

Отже, у зв’язку із порушенням відповідачем 1 умов договору застави, позивач повинен був направити вимогу про дострокове виконання відповідачем 3 зобов’язань передбачених кредитним договором, а у випадку його невиконання вимагати звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач 2 надав суду копію позовної заяви на підставі якої Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 12/99 за позовом Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» про стягнення 4878721, 43 дол. США за кредитним договором № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року. Однак, суд не може прийняти дане звернення в межах ч. 2 ст. 592 ЦК України, оскільки з копії позовної заяви вбачається, що підставою звернення до суду з даною заявою є несвоєчасна сплата відсотків, тобто неналежне виконання умов кредитного договору № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року.

Позивач доказів звернення до відповідача 3 з вимогою про дострокове виконання зобов’язань передбачених кредитним договором у зв’язку з порушенням заставодавцем умов договору застави не надав, а тому суд приходить до висновку, що подання позивачем позову про звернення стягнення на предмет застави у зв’язку із порушенням умов договору застави є передчасним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 546, 572, 589, 590, 592 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяДідиченко М.А.