Ухвала суду № 65362118, 10.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 619/4015/16-ц Головуючий суддя І інстанції Овсянніков В. С.

Провадження № 22-ц/790/2037/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого: Пилипчук Н.П.

суддів: Бездітка В.М., Сащенка І.С.,

за участю секретаря - Прологаєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 січня 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 25 січня 2017 року позов ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 01.02.2011 року у розмірі 36 383 грн. 24 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити вказане рішення суду та стягнути з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 20 000 грн. В обґрунтування скарги посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані всі обставини справи, не досліджені всі його доводи та не надано їм належної оцінки. Зазначає, що звертався до позивача із заявою про реструктуризацію заборгованості та закриття кредиту у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, проте йому було відмовлено. Вказує, що ним сплачено 25 310 грн., про що свідчить графік платежів і цієї суми достатньо було б покрити усі нарахування по споживчому кредиту. Між тим, банком незаконно в односторонньому порядку змінена в сторону завищення процентна ставка до 42% річних на суму залишку заборгованості.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.02.2011 року ПАТ КБ "ПриватБанк" видав відповідачу кредитну карту. 18.04.2014 року відповідачу ОСОБА_1 було переоформлено кредитну карту на «Універсальна Gold», відповідно до тарифів якої останній отримав кредит у розмірі 13 700 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.5-31).

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме видав ОСОБА_1 кредит у розмірі, вставленому договором.

Між тим, відповідач має заборгованість за договором, яка станом на 09.11.2016 становить - 36 383 гривні 24 копійки та складається з наступного:

- 19 656 гривень 94 копійки - заборгованість за кредитом;

- 13 834 гривні 52 копійки - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 683 гривні - заборгованість за пенею та комісією;

- 500 гривень - штраф (фіксована частина);

- 1 708 гривень 73 копійки - штраф (процентна складова).

Відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг» при порушенні позичальником ОСОБА_1 строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією відповідно до умов договору.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на законі.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зіст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти.

Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст. ст.59,60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту в розмірі та в строки, визначені договором та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення умов з повернення кредиту та процентів за користування ним. Останній платіж за кредитним договором було здійснено 19.08.2016 року, платежі за договором відповідач сплачував не своєчасно.

Так, ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Матеріалами справи підтверджено, що відсоткова ставка за укладеним між сторонами Кредитним договором є змінюваною.

Так, пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено право банку проводити зміну тарифів, а також інших обслуговуючих рахунків. При цьому банк повинен не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта.

Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачений обов'язок Клієнта у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карток, виданих Власнику і його Довіреним особам. Банк виконував зазначені положення договору.

На час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,3% в місяць або 27,60 % на рік.

З 01.09.2014 р. відповідно до Наказу Банку №СП-2014-6915682 від 18.08.2014 р. відсоткова ставка була підвищена до 32,40% на рік, а з 01.04.2015 р. згідно Наказу №СП-2015-6552838 від 18.02.2015 р. відсоткова ставка була підвищена до 42,00%.

Зазначені зміни узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Матеріали справи містить виписку по картрахунку, яка підтверджує факт повідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки. Заяв про дострокове розірвання договору відповідач не подавав, що свідчить про згоду останнього зі змінами Тарифів.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що процентна ставка була підвищена позивачем з порушенням вимог закону та умов договору.

Розрахунок заборгованості, що міститься в матеріалах справи не спростований відповідачем, відповідає умовам договору та правильно прийнятий судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315,317,319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - В.М. Бездітко

І.С. Сащенко