Ухвала суду № 65362095, 16.03.2017, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/26/17

Провадження №2-п/713/6/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кибич І.А.

за участю секретаря Мірчева О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вижниця заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2017 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів - задоволено. (а.с.23-29).

17.02.2017 року від представника ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» ОСОБА_1 надійшла до суду заява про перегляд заочного рішення та його скасування.

За своїм змістом заява обґрунтована тим, що відповідач не з'явився в судове засідання, яке було призначено на 25.01.2017 року в звязку з несвоєчасним отриманням судової повістки, причиною цьому було отримання повістки представником іншої компанії, який несвоєчасно повідомив про її наявність та надав представнику відповідача.

Вважають, що заочне рішення потребує перегляду, оскільки укладений між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_2 договір фінансового лізингу №000730 від 10.09.2015 року відповідає всім вимогам чинного законодавства. Підтвердженням отримання ОСОБА_2 повної, необхідної, доступної та достовірної інформації про положення договору є особисте підписання позивачем кожної сторінки самого договору, додатків до нього, та сплати адміністративного платежу, а отже було досягнуто згоди. Правочин укладено у письмовій формі, особисто підписано позивачем та повноважною особою відповідача, було дотримано всі вимоги закону відносно чинності правочину. Отже, договори, які укладаються з клієнтами ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» повністю відповідають чинному законодавству, а тому при вирішенні спору між сторонами повинні застосовуватись положення Договору №000730 і додатків до нього.

Позивачем, відповідно до квитанції № НОМЕР_1 (призначення платежу: Адміністративний платіж згідно договору фінансового лізингу № 000730 від 10.09.2015 р.), було сплачено 90 000,00 грн., з яких у відповідності до Договору та додатку № 1 зараховано першочерговий Адміністративний платіж, у розмірі 90 000,00 грн. умови надання Позивачу послуг на підставі Договорів та інформація про ці послуги викладені досить детально і ясно в Договорах та додатках до них. Вважають, ОСОБА_2 мав повну і достовірну інформацію про послугу.

Зазначили, що відповідно до чинного законодавства України, зокрема ЦК України та ЗУ «Про фінансовий лізинг», яким повністю урегульовано такий вид економічної діяльності як фінансовий лізинг, передбачено, що фінансовий лізинг повністю регулюється спеціальними законами, а отже до договорів лізингу можуть застосовуватися загальні положення про найм (оренду) лише з урахуванням спеціальних особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Отже, не існує норми, яка б встановлювала обов'язковість нотаріального посвідчення договорів фінансового лізингу, незалежно від того, якого виду майно передається у лізинг та кому саме. Між сторонами укладено договір фінансового непрямого лізингу, тобто лізингодавець зобов'язаний придбати в майбутньому обраний предмет лізингу тільки після виконання встановлених договором умов лізингоодержувачем та передати його у користування.

Також, слід зазначити, що за відсутністю у Договорах ознак договору найму транспортного засобу до передання його у користування Лізингоодержувачу (Позивачу) у відповідності до ч.2 ст. 806 ЦК України нотаріальне посвідчення не вимагається.

Не погоджується з посиланням суду в заочному рішенні на несправедливі умови договору в розумінні ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки правовідносини, що виникли між сторонами правочину мають відповідати в першу чергу спеціальним законам, які регулюють такий вид економічної діяльності, як фінансовий лізинг. В заочному рішенні відсутні належні докази та конкретні посилання щодо недійсності договору фінансового лізингу або окремих його частин, а також відсутні будь-які докази порушення охоронюваних прав споживача. Проте, чинним законодавством України передбачено захист не тільки споживачів послуг. Законом на рівні зі споживачами також захищено права та обов'язки суб'єктів господарювання, що здійснюють певний вид економічної діяльності відповідно до норм чинного законодавства України, які несуть певні ризики та мають на меті отримати прибуток з подальшою сплатою відповідних податків та зборів. ЗУ «Про захист прав споживачів» самостійно не регулює відносини, які склались між сторонами договору і може застосовуватись лише у системному зв'язку із ЗУ «Про фінансовий лізинг». Вважає, що суд не зробив належного вмотивування в чому саме полягає порушенням відповідачем чинного законодавства України.

Стверджував, що в заочному рішенні суд не навів мотивів та належних доказів, з яких вважає, що умови договору порушують принцип добросовісності у розумінні п.6 ч.1 ст.3 та ч.3 ст.509 ЦК України; того, що умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; та того, що умови договору завдають якоїсь шкоди споживачеві. Твердження суду, що пункт 1.4 договору суперечить положенням ст.808 ЦК України, є необґрунтованим.

Умова щодо визначення продавця, на яку вказує суд, не відноситься до істотних умов для договорів фінансового лізину та не вимагається законодавством.

Також не погоджуються з твердженням суду, що умови договору є несправедливими, тому що в договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача, звужені обов'язки лізингодавця, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу, оскільки договір повністю відповідає законодавству України, а судом неповно досліджено всі умови договору.

Не погоджуються з посилання суду на Постанову Верховного Суду України від 16.12.2015 року по справі №6-2766цс15, оскільки ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» займається виключним видом господарської діяльності по наданню послуг з фінансового лізингу без набуття спеціального статусу фінансової установи. Відповідач виконав всі вимоги, які ставляться законодавством та отримав необхідну Довідку ФЛ № 551 (рішення про взяття на облік №1335 від 11.06.2015 року), видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, з якої вбачається, що ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» взято на облік, як установу з правом надавати послуги з фінансового лізингу. Вид послуги, як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є відмінним від послуг фінансового лізингу. На сьогоднішній день відсутній правовий механізм для отримання відповідачем ліцензії (ліцензійні умови для надання послуги з фінансового лізингу не затверджені). Норма ст.799 ЦК України, на яку посилається суд, міститься у параграфі 5 «Найм (оренда) транспортного засобу» глави 58 «Найм (оренда)», взагалі не регулює відносини фінансового лізингу та не є спеціальною нормою, яка прямо не регулює фінансовий лізинг, а є допоміжною нормою.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема ЦК України та ЗУ «Про фінансовий лізинг», яким повністю урегульовано такий вид економічної діяльності, як фінансовий лізинг, твердження суду вважають безпідставними, оскільки передбачено, що фінансовий лізинг повністю регулюється спеціальними законами, а отже до договорів лізингу можуть застосовуватися загальні положення про найм (оренду) лише з урахуванням спеціальних особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Отже, не існує норми, яка б встановлювала обов'язковість нотаріального посвідчення договорів фінансового лізингу, незалежно від того, якого виду майно передається у лізинг та кому саме.

За відсутністю у договорах ознак договору найму транспортного засобу до передання його у користування лізингоодержувачу (позивачу) у відповідності до ч.2 ст. 806 ЦК України нотаріальне посвідчення не вимагається. Тому висновок суду, що ці правочини підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, є необґрунтованим.

Стверджував, що у заочному рішенні судом не було належним чином установлено фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому вважав, що для всебічного та достовірного вирішення справи, потрібно переглянути та скасувати заочне рішення від 25.01.2017 року і розглянути справу в загальному порядку.

Крім того зазначав, що відповідно до ст.360-7 ЦПК України суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України (постанова від 16.12.2015 року по справі № 6-2766цс15), з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Просить скасувати заочне рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25.01.2017 року за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів та переглянути його.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_1 не зявився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи подав письмову заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у його відсутність, просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи вважає, що заява про перегляд заочного рішення не може бути задоволена з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Відповідно до положень ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу статей ЦПК України, що регулюють заочний розгляд справи, вбачається, що заочне рішення може бути скасовано за наявності двох умов: якщо буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання з поважної причини та є докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна справа була призначена до розгляду 25.01.2017 року, ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення повістки. (а.с.20)

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Суд вважає, що представником ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» не представлено суду жодних доказів поважності неповідомлення суду про причини неявки з поважних причин.

Крім того жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, крім тих, які досліджені судом, - представником відповідача суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сукупності двох підстав, передбачених ч.1 ст.232 ЦПК України для скасування заочного рішення, у суду не має, а тому заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

Керуючись ст.ст. 231, 232, 208-210 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. А. Кибич