Вирок № 65361125, 15.03.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2489/16-к

Номер провадження 1-кп/623/29/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Красилі І.І.,

захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ізюмського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 травня 2016 року за № 12016220320000770 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ізюм Харківської області, українки, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, вдови, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, раніше судимої 08.12.2015 Ізюмським міським судом за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2, раніше судимого:

1)19.10.2009 Ізюмським міським судом за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 2) 14.06.2012 Ізюмським районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 190, ст. 70, ст. 71, ст. 72 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 16.05.2015 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, в нічний час 14.05.2016, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_5, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги з боку власника, таємно викрав мобільний телефон ТМ "Nokia", модель «6030», вартістю 151 грн., та мобільний телефон ТМ "Samsung", модель «3322», вартістю 583 грн., чим потерпілому ОСОБА_6 спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 734 грн.

ОСОБА_4, 16.06.2016, близько 2 години, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_1, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги з боку власника, таємно викрав мобільний телефон ТМ "Nomi", модель «і240», вартістю 474 грн. та мобільний телефон ТМ "Samsung", модель «GT-C3010», вартістю 250 грн., чим потерпілому ОСОБА_7 завдав матеріальну шкоду на загальну суму 724 грн.

26.06.2016, близько 20 години, ОСОБА_4, за попередньою змовою з співмешканкою ОСОБА_3, знаходячись біля будинку № 54 по пр. Незалежності в м. Ізюмі Харківської області, діючи з корисливих мотивів, за допомогою ОСОБА_3, яка, будучи раніше знайомою з малолітньою ОСОБА_8, руками безперешкодно усунула волосся з плечей останньої, забезпечивши тим самим ОСОБА_4 зручний доступ до чужого майна, після чого останній зняв з шиї малолітньої ОСОБА_8 золотий ланцюжок, 585 проби, вагою 2,33 г, вартістю 1348 грн. 91 коп., на якому знаходилися золотий хрестик, 585 проби, вагою 1,42 г, вартістю 822 грн. 08 коп., а також золота підвіска у вигляді знаку зодіаку «Ваги», 585 проби, вагою 0,95 г, вартістю 549 грн. 98 коп., які належали потерпілій ОСОБА_5, тим самим відкрито заволоділи чужим майном, чим останній завдали матеріальну шкоду на загальну суму 2720,97 грн.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України не визнала та пояснила, що вона лише поправила волосся на голові малолітньої, ніякого відношення до відкритого заволодіння золотим ланцюжком з кулонами не має. Вважала, що її вина не доказана і просила її виправдати.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, а тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку і суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4

У вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав частково та пояснив, що ланцюжок з кулонами він з шиї малолітньої зняв сам, а його співмешканка ОСОБА_3 ніякого відношення до грабежу не має і в той час знаходилась в стороні. В скоєному розкаюється, позов потерпілої визнав у повному обсязі, просив суд суворо його не карати.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується показами самого обвинуваченого, який розповів як здійснив крадіжки телефонів у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з якими разом вживав до того спиртне.

Вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

Показами потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила, що раніше до цієї події вона знаходилась у дружніх відносинах з обвинуваченою ОСОБА_3, з якою навчались в одному класі. ОСОБА_3 бувала в неї вдома і її шестилітня донька її добре знала. 26 червня 2016 року ввечері їй від сусідів стало відомо, що обвинувачені зняли з шиї її доньки золотий ланцюжок з хрестиком та кулонами. Це підтвердила і донька, при цьому донька сказала, ОСОБА_3 сказала, що цей ланцюжок потрібно зняти щоб на забруднити, а обвинувачена віддасть його її матері. Вважала, що її донька не могла підти з чужими людьми, а пішла з обвинуваченими лише тому, що добре знала ОСОБА_3 Просила стягнути з обвинувачених на її користь матеріальну шкоду в сумі реальної вартості викрадених виробів із золота - 5 236 гривень.

Показами малолітнього свідка ОСОБА_8, яка пояснила суду, що в той день тітка ОСОБА_3 покликала її з двору і пообіцяла нарвати їй шовковиці і вона пішла з нею. ОСОБА_3 сказала, що цей ланцюжок потрібно зняти щоб на забруднити, а обвинувачена віддасть його її матері на що свідок (віком 6 років) погодилась. При цьому ОСОБА_3 руками безперешкодно усунула волосся з плечей свідка, а ОСОБА_4після чого зняв з шиї малолітньої ОСОБА_8 золотий ланцюжок з кулонами.

Показами свідка ОСОБА_9, який підтвердив, що влітку 2016 року на пр. Незалежності в місті Ізюмі за 1500 грн. придбав у обвинувачених вироби з золота: золотий ланцюжок з пом`ятим кулоном та хрестиком, при цьому обоє обвинувачених запевнили його, що ці речі їхні. В продажі цих речей приймали участь обоє обвинувачених, але головним був ОСОБА_4

Висновком експерта № 3722 від 18.07.2016, з якого видно, що вартість викрадених виробів із золота 585 проби у вигляді лому золота становить 2720, 97 грн.

Аналізуючи докази у їх сукупності, за таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 185 КК України, крадіжці, тобто таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особи обвинувачених, обставини, які пом"якшують та обтяжують їх покарання.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені: ч. 2 ст. 185 КК України - до злочинів середньої тяжкості, ч.2 ст 186 КК України - до тяжких злочинів.

ОСОБА_3 раніше судима, скоїла злочин під час відстрочки відбування покарання за попереднім вироком суду, характеризується за місцем проживання посередньо, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

ОСОБА_4 раніше судимий, характеризується за місцем проживання посередньо, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_4, відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, які пом'якшують покарання, судом встановлено його каяття у скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, осіб обвинувачених, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкцій обвинувачення із застосуванням вимог ч. 1 ст. 70, 71 КК України.

Враховуючи, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_3 вчинила під час відстрочки покарання за попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 грудня 2015 року, то остаточне покарання повинно бути призначене на підставі ст. 71 КК України.

Цивільний позов по справі, заявлений потерпілою ОСОБА_5. підлягає задоволенню у повному обсязі солідарно з обвинувачених. При цьому суд враховує те, що ОСОБА_4 позов визнав повністю, а також вартість виробів із золота на теперішній час.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинувачених.

Питання про речові докази має бути вирішене згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання 4 /чотири/ роки позбавлення волі:

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково, у вигляді 2 місяців позбавлення волі приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 8.12.2015 року і остаточно ухвалити до відбування ОСОБА_3 4 /чотири/ роки і 2 /два/ місяці позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним та призначити покарання:

- за ч. 2 ст.186 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі;

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4/чотирьох/ років 6/шести/ місяців позбавлення волі;

Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити без змін, - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рахувати з дня затримання: ОСОБА_3 - з 1 вересня 2016 року; ОСОБА_4 - з 12 вересня 2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув»язнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з дня затримання по день винесення вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 5236 гривень в рахунок відшкодування цивільного позову.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно судові витрати за проведення експертиз по кримінальному провадженню 263 грн. 88 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертиз по кримінальному провадженню 879 грн. 80 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: - мобільний телефон ТМ «Sony Ericsson», модель Т230, в корпусі сірого кольору та сім-карта мобільного оператора МТС, яка знаходилася в мобільному телефоні, які здані 14.09.2016 на зберігання до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області (квитанція № 794 від 14.09.2016) - передати в рахунок погашення цивільного позову потерпілій ОСОБА_5.

- мобільний телефон ТМ "Nokia", модель «6030», та мобільний телефон ТМ "Samsung", модель «3322», які повернуті під розписку потерпілому ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6

- мобільний телефон ТМ "Samsung", модель «GT-C3010», який повернутий під розписку потерпілому ОСОБА_7, - залишити ОСОБА_10

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко